Постанова 4851 № 585/2237/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2021 р.Справа № 585/2237/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 р. ухвалене суддею Прилипчук О.А., повний текст якого складено 23.02.2021 р.) по справі № 585/2237/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного державного ветеринарного інспектора Сумської області Лазоренка Євгена Анатолійовича , Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного державного ветеринарного інспектора Сумської області Лазоренка Є.А., Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, в якому просила скасувати постанову про накладення штрафу за порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин від 17.08.2020 р. №

72. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 р. у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 р. та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Відповідачем Головним державного ветеринарного інспектора Сумської області Лазоренка Є.А. до суду апеляційної інстанції подано письмовий відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає дане рішення законним та обґрунтованим. У судове засідання учасники справи не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, відповідач Головний державний ветеринарний інспектор Сумської області Лазоренка Є.А., просив розгляд справи проводити за його відсутністю. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги відповідача задоволенню не підлягають з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що в період з 29.07.2020 р. по 30.07.2020 р. спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на підставі наказу №1214-ОД від 28.07.2020 р. та направлення від 28.07.2020 р. № 6542-02.2/20, проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 на предмет здійснення заходів державного заходу: додержання законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, за результатами якого складено акт № 64 від 30.07.2020 р. Висновками вищевказаного акту перевірки встановлено, що позивачкою порушено ч. 2 ст. 5 Закону України Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів, ч. ч. 9, 10 ст. 6 Закону України Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів, оскільки під час перевірки магазина ІНФОРМАЦІЯ_1 (ФОП ОСОБА_1 ) виявлено, що у даному магазині реалізуються харчові продукти тваринного походження, виготовлені на потужності, що не має експлуатаційного дозволу, а саме: окорочки курячі та сало свиняче гарячого копчення. Крім того, на момент перевірки на зазначені продукти супровідні документи були відсутні, інформація про походження, виготовлення, термін придатності невідома, на інші види продукції наявна товарно-транспортна накладна тільки від 24.07.2020 р., вся наявна в магазині продукція пропонувалася до реалізації без зазначенням назви та не мала взагалі ніякого маркування, окрім цінників. На підставі висновків вищевказаного акту перевірки складено протокол № 22 від 30.07.2020 р. про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, законодавства про харчові продукти та корми, з яким позивачку ознайомлено 30.07.2020 р. Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 26 від 26.07.2020 р. харчові продукти, які не відповідають вимогам законодавства вилучено з обігу. Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 13 від 29.07.2020 р. здійснено позаплановий відбір зразків харчових продуктів для дослідження на показники безпечності. 30.07.2020 р. позивачці видано припис № 32 про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, надано строк для усунення порушень та зобов`язано в строк до 10.08.2020 р. повідомити відповідача про виконання припису. 03.08.2020 ФОП ОСОБА_1 надіслано повідомлення про розгляд 17.08.2020 р. о 10.15 год справи про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, яке отримане 04.08.2020 року ОСОБА_1 , що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення. 17.08.2020 р. Головним державним ветеринарним інспектором Сумської області Лазоренком Є.А. винесена постанова № 72 про притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ч. 2 ст.5 Закону України Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів, ч. ч. 1, 9, 10 статті 6 Закону України Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів, п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та накладено штраф у розмірі 14169 грн. Не погоджуючись із вищевказаною постановою відповідача, позивачка звернулася до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова обґрунтована та не підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст. 11 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (в подальшому Закон № 2042-VIII), під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори мають право: безперешкодного доступу без попередження до потужностей під час їх роботи; здійснювати інспектування потужностей, випробувальних лабораторій, що розміщуються на потужностях і пов`язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів та/або кормів; здійснювати відбір зразків з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин; проводити аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP, за умови наявності відповідної підготовки; перевіряти документи щодо дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин і отримувати їх копії; здійснювати інтерпретацію результатів лабораторних досліджень (випробувань) зразків; видавати приписи щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин; збирати докази, що підтверджують порушення операторами ринку цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, у тому числі здійснювати відбір зразків; здійснювати позапланові інспектування потужностей з метою перевірки виконання операторами ринку приписів, розпоряджень та рішень, прийнятих за результатами здійснення попередніх заходів державного контролю; за зверненням оператора ринку видавати (заповнювати) міжнародні сертифікати, що підтверджують відповідність вантажів з харчовими продуктами або кормами, що експортуються з України, вимогам країни призначення або вимогам законодавства України. Міжнародний сертифікат, що підтверджує відповідність вантажу, що експортується з України, вимогам законодавства України, видається за відповідним зверненням оператора ринку, лише якщо компетентними органами України та країни призначення не погоджено форму міжнародного сертифіката і законодавство країни призначення не передбачає обов`язковості супроводження такого вантажу міжнародним сертифікатом встановленої форми. Відповідно до статті 15 Закону № 2042-VIII, під час здійснення заходів державного контролю оператори ринку мають право: вимагати від державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю, дотримання цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин; перевіряти наявність у державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю, службового посвідчення (документа, що посвідчує особу); одержувати копії направлення на проведення інспектування або аудиту; не допускати державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів до здійснення інспектування та аудиту, якщо: а) інспектування або аудит здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності інспектування та аудиту, встановленої щорічним планом державного контролю, та за відсутності підстав для проведення позапланових заходів державного контролю; б) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не надав копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; в) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не вніс запис про здійснення відповідного заходу державного контролю до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (у разі надання такого журналу оператором ринку); бути присутнім під час здійснення заходів державного контролю, залучати до здійснення таких заходів юридичних і фізичних осіб, за умови що такі особи не перешкоджають здійсненню відповідних заходів; вимагати нерозголошення інформації з обмеженим доступом, що належить оператору ринку; одержувати та ознайомлюватися з актами державного контролю, актами відбору зразків, розпорядженнями, приписами, рішеннями; надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до актів державного контролю, актів відбору зразків протягом п`яти робочих днів з дня отримання таких актів оператором ринку; під час відбору зразків одержувати додаткові зразки для проведення альтернативного лабораторного дослідження (випробування); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів внесення до нього записів про здійснення інспектування та аудиту до початку їх проведення; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні рішення, дії та бездіяльність посадових осіб компетентного органу та інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю; на відшкодування в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, шкоди (збитків), заподіяної (завданих) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю посадових осіб компетентного органу та інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю. Відповідно до ст. 16 Закону № 2042-VIII, оператор ринку зобов`язаний: допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, за умови дотримання ними порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом; усувати виявлені невідповідності шляхом здійснення корекцій та коригувальних дій; надавати документи, пояснення, іншу інформацію з питань, що виникають у зв`язку із здійсненням заходів державного контролю; забезпечувати умови для відбору зразків; одержувати примірник припису, розпорядження, рішення, акта або іншого документа, складеного за результатами заходу державного контролю. Провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється, відповідно до ст. 66 Закону № 2042. Згідно із п. 9 ст. 1 Закону № 2042, державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог. Державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю, що передбачено ч. 7 ст. 18 Закону № 2042. Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом: трьох робочих днів з дня його складення. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 19 Закону № 2042, заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. Інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо: 1) гігієни; 2) плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок; 3) інцидентів, пов`язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів. Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами. Особа, щодо якої складено протокол, або її представник має право викласти у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, своє пояснення щодо змісту протоколу, засвідчивши їх особистим підписом (ч. 6 ст. 66 Закону № 2042). Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», що оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють. Згідно із ч. 8 ст. 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу відповідно до цього Закону, та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів. Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», оператори ринку харчових продуктів, які не є відповідальними за інформацію про харчовий продукт, не мають права здійснювати обіг харчових продуктів, щодо яких вони мають інформацію, що ці харчові продукти не відповідають законодавству щодо надання інформації про харчові продукти. Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» передбачено, що з урахуванням винятків, передбачених цим розділом для фасованих харчових продуктів, обов`язковою для надання є така інформація: назва харчового продукту; перелік інгредієнтів; будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для переробки, які наведені у додатку № 1 до цього Закону або походять з речовин чи продуктів, наведених у додатку № 1 до цього Закону, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті, навіть у зміненій формі; кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів у випадках, передбачених цим Законом; кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання; мінімальний термін придатності або дата "вжити до"; будь-які особливі умови зберігання та/або умови використання (за потреби); найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера; країна походження або місце походження - у випадках, передбачених статтею 20 цього Закону; інструкції з використання - у разі якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового продукту; для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об`ємних одиниць - фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТ ЗЕД); інформація про поживну цінність харчового продукту. Частиною 9 статті 6 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» встановлено, що разі якщо харчові продукти пропонуються до реалізації кінцевим споживачам або закладам громадського харчування нефасованими, якщо пакування харчових продуктів здійснюється безпосередньо в місці продажу на прохання споживача або якщо харчові продукти упаковуються чи фасуються в місці продажу для подальшої реалізації кінцевим споживачам у цьому місці продажу, обов`язковою для надання у спосіб, визначений оператором ринку харчових продуктів, є така інформація: назва харчового продукту; будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для переробки, які наведені у додатку № 1 до цього Закону, або походять з речовин чи продуктів, наведених у додатку № 1 до цього Закону, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті, навіть у зміненій формі. Відповідно до ч. 10 статті 6 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», інформація, передбачена пунктами 2, 4, 6, 7, 8, 9, 10 і 12 частини першої цієї статті, для нефасованих харчових продуктів, що реалізуються кінцевому споживачу, надається на вимогу споживача оператором ринку харчових продуктів, який реалізує харчовий продукт, у супровідній документації чи в інший спосіб (у доступній наочній формі), встановлений для окремих видів харчових продуктів або в окремих сферах обслуговування. Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», забороняється обіг об`єктів санітарних заходів, якщо ці об`єкти неправильно марковані. Частиною 10 статті 66 Закону України № 2042 встановлено, що час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Відповідно до ч. 9 ст. 66 Закону України № 2042, справа розглядається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. Згідно із ч. 8 ст. 66 Закону України № 2042, справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори. Відповідно до ч. 14 ст. 66 Закону України № 2042, за результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення штрафу; 2) про закриття справи. Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 65 Закону України № 2042, за реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров`я людини або тварин тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Судовим розглядом встановлено, що під час здійснення відповідачем у період з 29.07.2020 р. по 30.07.2020 р. позапланової перевірки позивачки виявлено: реалізацію харчових продуктів тваринного походження, виготовлених на потужності, що не має експлуатаційного дозволу, а саме, окорочків курячих та сала свинячого гарячого копчення; відсутність супровідних документів на зазначені продукти та інформації про походження, виготовлення, термін придатності. На інші види продукції наявна товарно-транспортна накладна тільки від 24.07.2020 р. Вся наявна в магазині продукція пропонувалася до реалізації без зазначенням назви та не мала маркування, окрім цінників. Проте, позивачкою ні під час здійснення відповідачем вищезазначеної перевірки, ні під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують відсутність вищезазначених порушень. Крім того, судовим розглядом встановлено, що на підставі наказу № 1549-ОД від 14.09.2020 р. та направлення від 14.09.2020 р. № 8655-02.2/20 у період з 15.09.2020 р. по 16.09.2020 р. відповідачем проведена позапланова перевірка стану виконання позивачкою припису № 32 від 30.07.2020 р., який винесений за результатами перевірки, яка проведена у період з 29.07.2020 р. по 30.07.2020 р. За результатами перевірки відповідачем складено акт № 56 від 16.09.2020 р., яким встановлено усунення позивачкою вищевказаних порушень, чим фактично підтверджується що позивачка визнала та усунула порушення, які встановлені актом № 64 від 30.07.2020 р. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова відповідача обґрунтована та не підлягає скасуванню. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Керуючись ст. ст. 9, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 по справі № 585/2237/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. . Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Я.В. П`янова О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 08.06.2021 року