Постанова 4851 № 611/937/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2021 р.Справа № 611/937/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 19.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Коптєв Ю.А., м. Барвінково, по справі № 611/937/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі по тексту ГУ Держпраці у Харківській області, відповідач), в якому просив суд скасувати постанову ОСОБА_2 інспектора ГУ Держпраці у Харківській області від 20.11.2020 серія ХА №19-03.02-5404/0591-0591 і закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності, встановленої КУпАП (не отримання позивачем припису, за невиконання якого його притягнуто до адміністративної відповідальності, використання неуніфікованої форми акту, не повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, складення протоколу про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 , зазначення в протоколі недостовірних відомостей, таких як відмова позивача від його підписання та надання пояснень). Вважає безпідставним притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки він не є відповідальною посадовою особою АТ "Харківобленерго", на яку покладені обов`язки щодо організації проходження водіями транспортних засобів перед рейсового та після рейсового медичного огляду. Звертає увагу суду, що жодні посадові інструкції працівників АТ "Харківобленерго", у тому числі і позивача, накази, положення тощо при проведенні позапланового заходу відповідачем витребувані не були, а тому незрозуміло з чого виходив останній визначаючи позивача відповідальною особою. Рішенням Барвінківського районного суду Харківській області від 19.02.2021 по справі № 611/937/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення та закриття провадження у справі задоволено. Скасовано постанову серії ХА №19-03.02-5404/0591-0591 від 20 листопада 2020 року, винесену головним державним інспектором відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Головного управління Держпраці у Харківській області Тимофієнком Олександром Миколайовичем про накладання адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 41 КУпАП відносно ОСОБА_1 , на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. На зазначене рішення Головним управлінням Держпраці у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Барвінківського районного суду Харківській області від 19.02.2021 по справі № 611/937/20, прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на помилковість висновків суду першої інстанції про недотримання ГУ Держпраці вимог в частині складення акту перевірки за уніфікованою формою, оскільки Управління застосовує та використовує лише уніфіковану форму акту перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта), затверджену п.2 наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 №

826. Звертає увагу, що ГУ Держпраці у Харківській області була проведена позапланова перевірка на підставі статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на предмет виконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), а не інспекційне відвідування, порядок проведення якого врегульовано нормами Порядку № 823, на предмет додержання законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю, як помилково зазначив суд першої інстанції, що в кінцевому рахунку призвело до неправильного вирішення справи. Щодо тверджень про неможливість виконати припис у зв`язку з його неотриманням АТ «Харківобленерго» та позивачем, відповідач наголосив, що відносини між оператором поштового зв`язку та адресатом такого відправлення перебувають поза контролем відправника, а тому відправник не може відповідати за доставку кореспонденції. Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 08.06.2021 від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання, призначене на 09.06.2021 о 13:30 год. Також просив наступне судове засідання призначити в режимі відеоконференції. Згідно зі ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. В силу ч.1 ст.313 КАС України відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду апеляційної інстанції. Беручи до уваги наведені норми, враховуючи, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, виклав свої доводи у заявах по суті справи, з метою дотримання десятиденного строку розгляду справи, встановленого ч.1 ст.286 КАС України, колегія суддів зазначає, що причини, викладені в заяві, не є підставами для відкладення розгляду справи, та вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін. З огляду на викладене, враховуючи, що колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи, заява позивача про призначення наступного судового засідання в режимі відеоконференції також не підлягає задоволенню. Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що 20 листопада 2020 року головним державним інспектором відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, серії ХА № 19-03.02-5404/0591 стосовно ОСОБА_1 (а.с.28-29). 20 листопада 2020 року інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ХА № 19-03.02-5404/0591-0591, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. ч.5 ст.41 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.(а.с.30-31). Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про її скасування. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 41 КУпАП не доведена, оскільки відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які достовірно підтверджують обставини вчинення позивачем такого правопорушення. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України. Щодо дотримання відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. За приписами ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Статтею 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У відповідності до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали. Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Статтею 278 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. З наявної в матеріалах справи копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ХА № 19-03.02-5404/0591 від 20.11.2020, складеного відносно позивача, колегією суддів встановлено, що головним державним інспектором відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку ОСОБА_2 здійснено запис про відмову ОСОБА_1 від підпису протоколу. В протоколі відсутній підпис позивача про отримання ним другого примірника. Відмова позивача від підпису та отримання протоколу не засвідчена показами свідків. У свою чергу позивачем у заявах по суті справи зазначено, що вказаний протокол було складено без його участі, без повідомлення про дату його складання та не за місцем скоєння правопорушення. Зазначені відповідачем у протоколі відомості щодо відмови позивача від підписання протоколу не відповідають дійсності. Дослідивши зміст протоколу серії ХА № 19-03.02-5404/0591 від 20.11.2020 колегією суддів встановлено, що вказаний документ не містить відомостей щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього, роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 268 КУпАП. Будь-які інші документи (повідомлення про вручення поштового відправлення, розписка тощо), які б підтверджували сповіщення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, у відповідача відсутні. Доказів зворотного не надано ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанцій. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази сповіщення ОСОБА_1 про дату, час, місце розгляду справи про адміністративне правопорушення останній був позбавлений можливості скористатися правами, передбаченими ч.1 ст. 268 КУпАП, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Таким чином, всупереч ст.ст. 268, 278 КУпАП ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якої притягнутий до адміністративної відповідальності. Колегія суддів наголошує, що за приписами ст.256 КУпАП, винесенню постанови про адміністративне правопорушення передує складення протоколу, роз`яснення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про що робиться відповідна відмітка у протоколі, підписання протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, надання їй можливості подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, викласти мотиви відмови від його підписання. Однак, доказів дотримання встановленої процедури відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції. Слід також відмітити, що згідно з ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відомостях про особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення серії ХА № 19-03.02-5404/0591 від 20.11.2020 зазначено по батькові позивача - « ОСОБА_3 », а також документ, що засвідчує особу - «паспорт НОМЕР_1 , виданий Барвінківським РВ УМВС України в Харківській області, виданий 02.11.2006». При цьому вірними по батькові позивача є « ОСОБА_4 », а серією і номером паспорту - НОМЕР_2 , що підтверджується копією вказаного паспорту, наданого позивачем до суду. В оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення також помилково значиться по батькові позивача « ОСОБА_3 ». Колегія суддів зазначає, що жодних доказів виправлення вказаних помилок відповідачем до суду не надано, що також є порушенням ч.2 ст. 283 КУпАП. Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. В силу приписів ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За визначенням норми пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Вказаній нормі кореспондують положення статті 251 КУпАП, за якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. На виконання вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. За визначенням, наведеним у ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно зі ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.75 КАС України). Судом апеляційної інстанції встановлено, що 06.11.2020 на адресу АТ "Харківобленерго" від Головного управління Держпраці у Харківській області надійшло направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про охорону праці, промислову безпеку та гірничний нагляд. Захід контролю здійснено на підставі раніше виданих приписів. 20 листопада 2020 року головним державним інспектором відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку ОСОБА_2 складено припис № 19-03.01-5312/0723-2944/5404, який скеровано Барвінківському РВ АТ "Харківобленерго". Колегією суддів встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ХА № 19-03.02-5404/0591 від 20.11.2020, яким зафіксовано порушення вказаною особою розділу ІІ п. 2.4 "Правил охорони праці на автомобільному транспорті" НПАОП.0.00-1.62-12, а саме не організував проходження водіями транспортних засобів перед рейсового та після рейсового медичного огляду. В протоколі вказано, що ОСОБА_1 від підпису та дачі пояснень відмовився, проте свідків даного факту немає. Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії ХА № 19-03.02-5404/0591-0591 від 20.11.2020 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 5 ст. 41 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Пунктом 2.4 розділу ІІ Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом МНС України від 09.07.2012 № 964, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2012 р. за № 1299/21611, встановлено, що проходження на підприємстві передрейсового медичного огляду для водіїв транспортних засобів здійснюється відповідно до Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства внутрішніх справ України від 5 червня 2000 року № 124/345, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2000 року за № 435/4656. Частиною 5 ст. 41 КУпАП встановлено, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, крім порушення, передбаченого частиною шостою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст. 41 КУпАП за порушення розділу ІІ п.2.4 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті» є або безпосередньо працівник, який не пройшов такий огляд або особа, якій відповідно до її посадових обов`язків доручена організація проходження на підприємстві передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем визначено невиконання припису ГУ Держпраці в Харківській області від 20.11.2020 № 19-03.01-5312/0723-2944/5404, з якого судом апеляційної інстанції встановлено, що під час позапланової перевірки виявлено: до Головного управління Держпраці у Харківській області не надходило письмове повідомлення про виконання припису № 19-03.01-5312/0981-1414/5404 від 17.09.2018 в узгоджені терміни відповідно до вимог розділу 2 припису; у повному обсязі не усунуті виявлені порушення, повторно виявлено: водій автомобіля «Ланос» держ. № НОМЕР_3 ОСОБА_5 не проходить перед рейсовий та після рейсовий медичний огляд, що є порушенням статті 21 Закону України «Про охорону праці»; стаття 45, 46 Закону України «Про дорожній рух»; розділ ІІ п.2.4 НПАОП.0.00-1.62-12 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті». Колегія суддів звертає увагу, що ані в приписі, ані в протоколі, ані в постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначено у зв`язку з якими обставинами винною особою у невиконанні вказаного припису є саме ОСОБА_1 .. Позивач не є ОСОБА_5 , який в порушення статті 21 Закону України «Про охорону праці» не проходить перед рейсовий та після рейсовий медичний огляд. Доказів віднесення до кола обов`язків ОСОБА_1 організації проходження водіями транспортних засобів перед рейсового та після рейсового медичного огляду (накази, положення, посадові інструкції працівників Барвінківського РВ АТ «Харківобленерго», у тому числі ОСОБА_1 ) матеріали справи також не містять. Слід зауважити, що відповідач і не посилається на дослідження під час проведення перевірки вказаних документів, у зв`язку з чим наявні підстави вважати, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення достеменно не з`ясовано чи було вчинено позивачем адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення є вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення. Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 24.06.1988 р. № 6 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" (в редакції згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 03.12.1997 р. № 12) розглядаючи відповідно до ст. 293 КпАП України скаргу або протест на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного. Отже, необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є доведеність факту вчинення адміністративного правопорушення даною особою та вина особи у його вчиненні. Однак, відповідачем як суб`єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.77 КАС України, не надано жодного доказу наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.41 КУпАП. Крім того, колегія суддів зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень. Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення. Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для висновку, що позивачем було вчинене порушення розділу ІІ п.2.4 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті», у зв`язку з чим, з огляду на норми ч. 2 ст. 77 КАС України, неможливо стверджувати про наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст. 41 КУпАП. Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.41 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю. Посилання учасників справи на правомірність чи протиправність проведення відповідачем позапланової перевірки, використання відповідачем під час проведення перевірки уніфікованої (неуніфікованої) форми акту, вручення та/або надіслання акту перевірки АТ «Харківобленерго», а також з приводу складення за результатами перевірки припису, колегія суддів не приймає, оскільки предметом розгляду даної справи є притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення ХА №19-03.02-5404/0591-0591 від 20.11.2020, а не питання правомірності вказаних дій та рішень суб`єкта владних повноважень, як таких, що вчинені/складені відносно АТ «Харківобленерго» (підприємство, на якому працює позивач). Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. ч.4 ст. 229, ч.4 ст. 241, ст. ст.243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 19.02.2021 по справі № 611/937/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій О.А. Спаскін