Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 614/966/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2021 р.Справа № 614/966/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Борівського районного суду Харківської області від 24.12.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Гуляєва Г.М., вул. Мира, 11, смт. Борова, Борівський, Харківська, 63801, повний текст складено 24.12.20 року по справі № 614/966/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Борівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просив суд: - зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення адміністративного стягнення від 20.11.2020 серії ХА № 19-03.02-5404/0593-0593 до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі; - скасувати постанову Тимофієнко Олександра Миколайовича інспектора ГУ Держпраці у Харківській області від 20.11.2020 серії ХА № 19-03.02-5404/0593-0593 і закрити справу про адміністративне правопорушення; - стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 420,40 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в порушення вимог КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складено без участі ОСОБА_1 . Зазначені у протоколі відомості щодо відмови позивача від підписання протоколу та надання пояснень не відповідають дійсності, оскільки протокол позивачу не надавали і він не відмовлявся від його підписання та надання пояснень. У порушення норм визначених ст.ст. 268, 278 КУпАП позивача не повідомлено про час і місце розгляду справи. Позивач зазначає, що припис 2018 року ані позивач, ані АТ "Харківобленерго" не отримували. Позапланова перевірка, що здійснювалася у період з 06.11.2020 з 11.00 год. та повинна була закінчитися 19.11.2020 о 15.00 год. (як зазначено в направленні) взагалі не повинна була розпочинатися, а розпочавшись, повинна припинитися, оскільки головне управління Держпраці у Харківській області використовує неуніфіковану форму акту всуперпеч вимогам Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатми проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою КМУ від 10.05.2018 №

342. Крім того, Головним управлінням Держпраці у Харківській області, незважаючи на необхідність закінчення заходу державного нагляду (контролю) 19.11.2020, у останній день перевірки акт не надано та не направлено у визначені законом строки поштою і не надано АТ "Харківобленерго" станом на дату отримання оскаржуваної постанови. Також, позивач вважає безпідставним притягнення його до адміністративної відповідальності, так як не є відповідальною посадовою особою, на яку покладені відповідні обов`язки. Жодні посадові інструкції працівників АТ "Харківобленерго", у тому числі і позивача, накази, положення тощо при проведенні позапланового заходу не витребувані, а відповідно визначення позивача відповідальною особою безпідставне. Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 24.12.2020 позовні вимоги задоволено частково. Скасовано постанову серії ХА №19-03.02-5404/0593-0593 від 20 листопада 2020 року головного державного інспектора відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Головного управління Держпраці у Харківській області Тимофієнка Олександра Миколайовича про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 41 КУпАП. Стягнуто з Головного управління Держпраці у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 420,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Борівського районного суду Харківської області від 24.12.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при проведення перевірки, посадові особи ГУ Держпраці у Харківській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Враховуючи особиливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема передбаченої ч. 5 ст. 286 КАС України, колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 06.11.2020 на адресу АТ "Харківобленерго" від Головного управління Держпраці у Харківській області надійшло направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про охорону праці, промислову безпеку та гірничний нагляд. Захід контролю здійснено на підставі раніше виданих приписів від 25.09.2018. 19.11.2020 АТ "Харківобленерго" на адресу Головного управління Держпраці у Харківській області направлена вимога про припинення заходу державного нагляду (контролю) у зв`язку з відсутністю уніфікованої форми акту. 20.11.2020 головним державним інспектором відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку ОСОБА_2 внесено припис № 19-03.01-5312/0723-2945/5404 Борівському РВ АТ "Харківобленерго". Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ХА № 19-03.02-5404/0596 від 20.11.2020 встановлено, що 20.11.2020 о 10.00 год. на підприємстві Борівське РВ АТ "Харківобленерго" Харківська область, смт. Борова, вул. Шкільна, 38 "а" ОСОБА_1 порушив розділ ІІ п. 2.4 "Правил охорони праці на автомобільному транспорті" НПАОП.0.00-1.62-12, а саме не організував проходження водіями транспортних засобів перед рейсового та після рейсового медичного огляду. В протоколі вказано, що ОСОБА_1 від підпису та дачі пояснень відмовився, свідки данного факту відсутні. Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії ХА № 19-03.02-5404/0593-0593 від 20.11.2020 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 5 ст. 41 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. В постанові відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 копії постанови. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необхідності скасування постанови серії ХА №19-03.02-5404/0593-0593 від 20.11.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. та закриття справи про адміністративне правопорушення. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Згідно ч. 5 ст. 2 вказаного Закону, заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Постановою Кабінету Міністрів від 10 вересня 2014 р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", в результаті реорганізації шляхом злиття Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки та Державної інспекції з питань праці, а також передачі Держсанепідслужбою функцій з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників, утворений центральний орган виконавчої влади Державна служба України з питань праці (Держпраці). Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) врегульовано Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою КМУ від 21.08.2019 №

823. Згідно п. 16-18 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Пунктом 21 Порядку № 823 встановлено, що припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування. Згідно п. 23 Порядку № 823, у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках. У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис. Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування. Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений Постановою КМУ № 509 від 17.07.2013. Згідно п. 2, 3 Порядку № 509 штрафи накладаються, зокрема, на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису. Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Відповідно до ч. 15 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Згідно ст. 5 Закону, уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), (надалі - Методика), були затверджені постановою КМУ "Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)", за №342 від 10.05.2018р. (надалі - Постанова №342). Із виданням Кабінетом Міністрів України Постанови №342 були змінені підходи до розроблення органами державного нагляду (контролю) критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, та затверджена уніфікована форма акта, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), яка за структурою, формою та змістом відрізняється від форми, що була затверджена постановою КМУ "Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)" за №752 від 28.08.2013. Уніфікована форма акта, яка була затверджена Постановою №752, скасована Постановою №342, оскільки вказана постанова визнана такою, що втратила чинність. Органи державного нагляду (контролю), можуть здійснювати перевірки тільки у разі затвердження та оприлюднення у встановленому Законом порядку уніфікованих форм актів, що відповідають новій Методиці. При цьому, ті органи, які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку відповідні уніфіковані форми актів втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою. Разом з цим, на час проведення планової перевірки ГУ Держпраці у Харківській області не затвердило та не оприлюднило у встановленому Законом №877-V порядку уніфіковану форму акта, що відповідає новій Методиці, яка була затверджена Постановою №342. За правилами ст.10 Закон №877-V, суб`єкту господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), серед іншого, надано право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: - державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; - органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. При цьому, 22.04.2019 Державна регуляторна служба України оприлюднила уточнену позицію щодо наявності повноважень у органів державного нагляду (контролю) на проведення заходів державного нагляду (контролю) і права суб`єктів господарювання не допускати їх до проведення цих заходів за відсутності затверджених уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду. Зазначене також підтверджується листом Державної регуляторної служби України від 27.11.2020 (а.с.27). Позивач зазначає, що за результатми позапланової перевірки Акт не наданий, що суперечить наведеним вище вимогам. При цьому, відповідачем не надано копію Акта, який містив би підпис керівника Борівського РВ АТ "Харківобленерго". В матеріалах справи міститься припис від 20.11.2020 № 19-03.01-5312/0723-2945/5404, в якому відсутній підпис керівника об`єкта відвідування чи його представника, хоча в самому приписі зазначено, що він складений у присутності начальника Борівського РВ Мокєєва А.О. Акта про відмову від підпису до суду першої та апеляційної інстанції не надано. Колегія суддів зазначає, що 20.11.2020 винесено припис, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ХА № 19-03.02-5404/0596 та постанову серії ХА № 19-03.02-5404/0593-0593, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 41 КУпАП. Доказів направлення Борівському РВ АТ "Харківобленерго" припису, внесеного за результатами попередньої перевірки суб`єкта господарювання, яка проводилася з 04 по 17 вересня 2018 року, відповідачем також не надано. Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Колегія суддів зазначає, що всупереч ст.ст. 268, 278 КУпАП ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якої притягнутий до адміністративної відповідальності. Вказане також підтверджується відсутністю в постанові та протоколі підпису ОСОБА_1 про їх отримання. Неповідомленням про розгляд справи також порушено право ОСОБА_1 на захист. Відповідач на доведення протилежних обставин не надав жодних доказів. Крім того, ані в протоколі, ані в постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначено чому саме до адміністративної відповідальності притягнуто саме ОСОБА_1 , не вказано яку посаду він займає та чи входить усунення вказаних в приписі порушень до кола його обов`язків. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Нормами ч.2 ст.70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про скасування постанови серії ХА №19-03.02-5404/0593-0593 від 20.11.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. та закриття справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Борівського районного суду Харківської області від 24.12.2020 року по справі № 614/966/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 10.02.2021 року