LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857500/536/21

від 09.11.2021 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 500/536/21 пров. № А/857/14246/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Матковської З.М. та Кузьмича С.М., з участю секретаря судового засідання - Мельничук Б.Б., а також сторін (їх представників): від позивача Твердохліб С.П.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.06.2021р. в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській обл. про визнання протиправними та скасування акту інспекційного відвідування, припису про усунення виявлених порушень і постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (суддя суду І інстанції: Мандзій О.П., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15 год. 27 хв. 29.06.2021р., м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 02.07.2021р.),- В С Т А Н О В И В: 08.02.2021р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач, ФОП ОСОБА_1 , суб`єкт господарювання) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати припис інспектора праці Управління Держпраці у Тернопільській обл. Бици Р.М. № ТР7042/1816/АВ/П від 24.11.2020р. та Акт № ТР7042/1816/АВ від 24.11.2020р. щодо порушення законодавства про працю; визнати, що перевірка ФОП ОСОБА_1 , пенсіонера, інваліда ІІ групи, проведена незаконно, а тому постанову № ТР7042/1816/АВ/ТД-ФС від 16.01.2021р. про накладення штрафу в розмірі 50000 грн. скасувати (Т.1, а.с.1-10). Ухвалою суду від 10.02.2021р. вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи (Т.1, а.с.28-29). Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.06.2021р. в задоволенні заявленого позову про визнання протиправними та скасування припису, акту та постанови відмовлено (Т.1, а.с.160-171). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила позивач ФОП ОСОБА_1 , яка у поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та провадження у справі закрити (Т.1, а.с.174-184). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тому факту, що нею було подано лист-скаргу керівнику Управління Держпраці у Тернопільській обл., згідно якого оскаржено неправомірні дії інспектора праці Бици Р.М., однак такий не був розглянутий відповідачем і станом на день розгляду справи по суті будь-якої відповіді не надано. Також під час судового розгляду представник відповідача не змогла пояснити причин залишення без розгляду звернень позивача, які направлялись на адресу відповідача 03.12.2020р. та повторно 11.12.2020р. щодо незаконності проведених перевірок інспектором праці, та які станом на 06.04.2021р. їй повернуті Укрпоштою. Зазначає, що відповідно до ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позаплановий захід у разі, якщо підставою для його здійснення стало звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності), здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. Таким чином, перед початком здійснення позапланового заходу Управлінням Держпраці в Тернопільській обл. необхідно було пред`явити їй додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) (в даному випадку копію окремого доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці № Д-330/1/3ю1-20 від 25.08.2020р.), що зроблено не було. При цьому зазначає, що позивач не змогла скористатись правом недопуску посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), оскільки на час приходу інспектора не була на роботі через хворобу, являючись при цьому інвалідом II групи. Покликається на пп.4 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким установлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. З врахуванням наведеного зазначає, що сам процес перевірки розпочався під час дії карантину з 12.11.2020р., коли такі перевірки заборонені законом. Оскільки нею не було допущено будь-яких порушень законодавства про працю, державний орган, діючи з порушенням чинного законодавства, не може вживати заходів щодо накладення штрафів, надання приписів та складання актів, порушуючи принцип верховенства права. Вказує на те, що уповноважені посадові особи, винісши постанову № ТР7042/118116/АВ/ТД-ФС від 16.01.2021р. про накладення штрафу, діяли протиправно, позбавивши її права на захист у порядку, визначеному законом, без інформування про час та місце розгляду справи. Передбачений пунктом 6 Порядку № 509 обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності знає (проінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Відповідачем Управлінням Держпраці у Тернопільській обл. скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.1, а.с.235-239). Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, на підставі окремого доручення тимчасово виконувача обов`язків голови Державної служби України з питань праці № Д-330/1/3.1-20 від 25.08.2020р. (Т.1, а.с.39), службової записки з переліком суб`єктів господарювання від 02.11.2020р. (Т.1, а.с.40-41) Управлінням Держпраці у Тернопільській обл. 12.11.2020р. винесено наказ № 858 про проведення з 16.11.2020р. по 27.11.2020р. заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) у ФОП ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1, а.с.42) та видано направлення на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) № ТР7042/1816 за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_2 ; магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». За результатами вказаного інспекційного відвідуванням складено Акт № ТР7042/1816/АВ від 24.11.2020р., в якому зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч.3 ст.24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів /КМ/ України № 413 від 17.06.2015р. «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», що полягає у допуску до роботи позивачем ОСОБА_2 з 01.11.2020р. по 15.11.2020р. без укладення трудового договору та без повідомлення до територіального органу Державної податкової служби /ДПС/ (Т.1, а.с.45-47). Так як позивач від підпису Акта відмовилась та заперечень не надала, що свідчить відмітка у Акті, інспектором праці 24.11.2020р. складено припис № ТР7042/1816/АВ/П, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 при прийнятті на роботу найманих працівників проводити укладання трудових договорів з працівниками у відповідності до вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, постанови КМ України № 413 від 17.06.2015р. «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», в строк до 23.12.2020р., та надано попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ТР7042/1816/АВ/ПП (Т.1, а.с.49), які 25.11.2020р. направлені останній рекомендованим листом з описом (Т.1, а.с.50-53). Станом на 04.12.2020р. примірники акта та припису не повернуто, про що складено Акт № ТР7042/1816/АВ-ВП про відмову від підпису (Т.1, а.с.60), який направлено об`єкту відвідування та вручено особисто 10.12.2020р., що підтверджує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, трекінг відправлень Укрпошта (Т.1, а.с.61-62, 65). За результатами розгляду матеріалів інспекційного відвідування на підставі Акту № ТР7042/1816/АВ від 24.11.2020р. відповідачем винесено постанову № ТР7042/1816/АВ/ТД-ФС 16.01.2021р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 50000 грн. у відповідності до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України (Т.1, а.с.69-70), що направлена об`єкту відвідування рекомендованим листом (Т.1, а.с.68). Вирішуючи наведений спір та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом обставини свідчать про порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 КЗпП України та постанови КМ України № 413 від 17.06.2015р. «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», якою здійснено фактичний допуск до роботи працівника ОСОБА_2 з 01.11.2020р. по 15.11.2020р. без укладення трудового договору та без повідомлення територіального органу ДПС, що відповідає висновкам інспекційного відвідування, викладених у Акті № ТР7042/1816/АВ від 24.11.2020р. Судом першої інстанції не встановлено будь-яких порушень під час процедури призначення та проведення інспекційного відвідування, винесення припису, а також розгляду справи про накладення штрафу зі сторони відповідача. За таких умов правові підстави для задоволення заявленого позову є відсутніми. Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову, відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин. Повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю встановлені КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Зокрема, відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. Згідно ч.1 ст.260 КЗпП України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затв. постановою КМ України № 96 від 11.02.2015р., Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Згідно із п.4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затв. наказом Міністерства соціальної політики України № 340 від 27.03.2015р., Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.5); здійснює фіксацію процесу проведення перевірок, інспекційних відвідувань з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки (пп.49); накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці (п.50). Окрім цього, проведення відповідачем перевірок дотримання законодавства про працю та зайнятість населення спрямоване на виконання міжнародно-правових зобов`язань України в частині забезпечення системи інспекції праці. Так, Законом України № 1985-VІ від 08.09.2004р. ратифіковано Конвенцію міжнародної організації праці № 81 (1947 року) про інспекцію праці у промисловості й торгівлі. Конвенція є основоположним документом, що визначає загальні засади та основні завдання проведення перевірок дотримання законодавства про працю. Положення Конвенції підлягають застосуванню у порядку передбаченому ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», відповідно до якої чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Нормами ст.12 цієї Конвенції передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь- яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою. Згідно ст.16 наведеної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм. Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. постановою КМ України № 823 від 21.08.2019р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин). Згідно із вказаним Порядком: п.2 - заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту. п.5 - підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація: ДПС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем`єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці. п.6 - під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю. п.8 - під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності). п.10 - інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. Відповідно до ст.6 Закону України № 877-V від 05.04.2007р. «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання; звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється (ч.1 цієї статті). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону (ч.2 цієї статті). Відповідно до ч.5 ст.7 наведеного Закону перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею. Разом з тим, наведена норма не поширює свою дію на перевірки щодо дотримання вимог законодавства про працю та зайнятість населення. Зокрема, згідно із ч.ч.4 і 5 ст.2 цього Закону заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону. Окрім цього, відповідно до абз.2 п.1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. постановою КМ України № 823 від 21.08.2019р., заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм, всі інші норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюються на відносини, які виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Отже, інспекційні відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин проводяться виключно у відповідності до вимог вказаних Порядку та міжнародних конвенцій. Управління Держпраці у Тернопільській обл. є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Управління Держпраці, затв. наказом Держпраці № 84 від 03.08.2018р. Управлінням Держпраці в Тернопільській обл. видано наказ № 858 від 12.11.2020р. про проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання законодавства про працю (Т.1, а.с.42). Підстава для прийняття такого наказу - окреме доручення тимчасово виконувача обов`язків голови Державної служби України з питань праці від 25.08.2020р. №Д-330/1/3.1-20 (Т.1, а.с.39), службова записка з переліком суб`єктів господарювання від 02.11.2020р. (Т.1, а.с.40-41). Погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу є необхідним у випадку здійснення позапланових заходів на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності) (частина 1 статті 6 Закону України № 877-V від 05.04.2007р. «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Разом з тим, в даному випадку позаплановий захід проводився відповідно до пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. постановою КМ України № 823 від 21.08.2019р., згідно з яким інспекційні відвідування здійснюються, зокрема, на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийнятого за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. При цьому, нормою п.8 вказаного Порядку передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності). Таким чином, під час проведення інспекційного відвідування у відповідача був відсутній обов`язок пред`являти окреме доручення тимчасово виконувача обов`язків голови Державної служби України з питань праці № Д-330/1/3.1-20 від 25.08.2020р. на підставі якого, зокрема, Управління Держпраці у Тернопільській обл. винесено наказ № 858 від 12.11.2020р. «Про проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 ». Щодо доводів позивача, що процес перевірки розпочався під час дії карантину (з 12.11.2020р.), коли такі перевірки заборонені законом, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до пп.4 п.2 Прикінцевих положень Закону України № 530-IX від 17.03.2020р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Законом України № 533-ІХ від 17.03.2020р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)» встановлено заборону щодо проведення планових перевірок державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю) за діяльністю суб`єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику. 04.12.2020р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яким з метою усунення логічних неузгодженостей в Законах № 530-IX та № 533-ІХ скасовано один із мораторіїв, зокрема, із тексту п.2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 530-ІХ виключено пп.4. Таким чином, мораторій продовжує діяти в редакції Закону № 533-ІХ, що стосується планових перевірок, тоді як мораторію позапланових (інспекційних відвідувань) не встановлено. Колегія суддів наголошує на тому, що відповідачем був проведений позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) у ФОП ОСОБА_1 , що свідчить про безпідставність доводів скаржника стосовно проведення інспекційного відвідування в період дії заборони на його проведення. Відповідно до п.16, 17, 18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. постановою КМ України № 823 від 21.08.2019р., за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Згідно із п.п.20, 21 вказаного Порядку припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Пунктом 23 вказаного Порядку визначено, що у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках. У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис. Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування. Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно з п.24 наведеного Порядку у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 КЗпП України та ч.ч.2-7 ст.53 Закону України «Про зайнятість населення», визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затв. постановою КМ України № 509 від 17.07.2013р. Згідно з п.2 вказаного Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Відповідно до п.3 зазначеного Порядку справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що Управління Держпраці у Тернопільській обл. як територіальний орган Держпраці уповноважене на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю фізичними особами-підприємцями та за наявності порушень, встановлених, в тому числі, актом перевірки ДПС чи її територіального органу, виносити приписи та вживати заходи до притягнення об`єкта перевірки та його посадових осіб до відповідальності. Як слідує з матеріалів справи, за результатами інспекційного відвідування складено Акт № ТР7042/1816/АВ від 24.11.2020р., в якому зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч.3 ст.24 КЗпП України та постанови КМ України № 413 від 17.06.2015р. «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». Позивач від підпису Акта № ТР7042/1816/АВ від 24.11.2020р. відмовилася та заперечень не надала, про що свідчить відмітка в Акті. 24.11.2020р., враховуючи відсутність поданих зауважень до Акту, що узгоджується з п.21 Порядку № 823, інспектором праці складено припис № ТР7042/1816/АВ/П, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 при прийнятті на роботу найманих працівників проводити укладання трудових договорів з працівниками у відповідності до вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, постанови КМ України № 413 від 17.06.2015р. «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», в строк до 23.12.2020р. та надано попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ТР7042/1816/АВ/ПП (Т.1, а.с.49), які 25.11.2020р. направлені позивачу рекомендованим листом з описом (а.с.50-53). Станом на 04.12.2020р. примірники акта та припису не повернуто, про що складено Акт № ТР7042/1816/АВ-ВП від 07.12.2020р. про відмову від підпису (Т.1, а.с.60), який направлено об`єкту відвідування та вручено особисто 10.12.2020р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та трекінгом відправлень Укрпошта (Т.1, а.с.61-62, 65). В частині доводів позивача про залишення без будь-якого реагування та розгляду поданих 03.12.2020р. та повторно 11.12.2020р., скарг на Акт інспекційного відвідування, апеляційний суд зазначає, що ФОП ОСОБА_1 представлено два відправлення Укрпошти, зокрема, № 4602402018440 від 04.12.2020р. та № 4602402024997 від 11.12.2020р. (Т.1, а.с.21-22, 26). Як зазначив суд першої інстанції, з відправлення №4602402018440 від 04.12.2020р. (Т.1, а.с.26) неможливо ідентифікувати, що саме було направлено на адресу Управління Держпраці у Тернопільській обл., так як рекомендоване відправлення не містить опису вкладення і повної адреси одержувача. Щодо відправлення № 4602402024997 від 11.12.2020р. з описом вкладення, таке містило акт про відмову від підпису Акта інспектора праці та повторну відповідь (Т.1, а.с.21-22). Однак із невідомих причин таке відправлення відповідачем не отримано, що підтверджує трекінг відправлення за №4602402024997 (Т.1, а.с.54). Таким чином, відповідачу не було відомо про надсилання будь-яких документів чи заяв від позивача щодо наслідків інспекційного відвідування. При цьому, зміст таких повідомлень позивача (скарг позивача) (Т.1, а.с.13-16) не містить належного обґрунтування щодо спростування встановлених в ході проведення інспекційного відвідування та зафіксованих в Акті перевірки обставин чи незаконності дій посадових осіб в ході його проведення. Так, на виконання вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затв. постановою КМ України № 509 від 17.07.2013р., відповідачем Управлінням Держпраці у Тернопільській обл. 09.12.2020р. рекомендованим листом № 4727/01-05-4.3/20 повідомлено позивача про отримання уповноваженою посадовою особою матеріалів інспекційного відвідування та розгляд питання щодо наявності підстав для накладення штрафу, передбаченого ч.2 ст.265 КЗпП України, у 45-денний строк, на підставі яких і 16.01.2021р. винесено постанову про накладення штрафу (Т.1, а.с.66). Доводи позивача про неналежне повідомлення її про розгляд питання про накладення штрафу слід вважати безпідставними, оскільки повідомлення про отримання матеріалів інспекційного відвідування надіслано позивачу, а норми п.п.6, 7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затв. постановою КМ України № 509 від 17.07.2013р., щодо інформування про час розгляду питання про накладення штрафу були виключені постановою КМ України № 823 від 21.08.2019р. «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», яка набрала чинності з 30.08.2019р. Стосовно виявленого контролюючим органом порушення законодавства про працю, а саме допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, колегія суддів враховує наступне. Частина 1 ст.24 КЗпП України містить перелік випадків, за яких трудовий договір з працівником укладається у письмовій формі. Відповідно до ч.3 цієї статті працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМ України. Згідно абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати і винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків. Із змісту наведеного слідує, що підставою для застосування вказаних санкцій є факт допуску без укладення трудового договору до роботи особи, яка за характером виконуваних робіт виконує на підприємстві певну трудову функцію, що у сукупності з іншими ознаками надає їй статусу працівника підприємства, а підприємство щодо неї є суб`єктом, яке використовує саме її найману працю у розумінні КЗпП України. Такі відносини регулюються законодавством про працю, при цьому сторони розуміють та усвідомлюють таку обставину, але жодним чином не оформляють таких відносин. Сфера регулювання ст.24 КЗпП України обмежується випадками, коли між підприємством та фізичною особою мають місце відносини, які за своїм змістом регулюються трудовим законодавством, а застосування штрафних санкцій за абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України здійснюється у тому випадку, коли такі відносини не оформлені документами, визначеними КЗпП України. Як слідує з матеріалів справи, проведеним інспекційним відвідуванням встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч.3 ст.24 КЗпП України та постанови КМ України № 413 від 17.06.2015р. «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», що полягає у допуску позивачем працівника ОСОБА_2 з 01.11.2020р. по 15.11.2020р. до роботи без укладення трудового договору та без повідомлення до територіального органу ДПС (Т.1, а.с.45-47). Як зазначено в Акті інспекційного відвідування, під час здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 16.11.2020р. о 12 год. 15 хв. за адресою здійснення діяльності виявлено особу, яка перебувала за прилавком і назвалася ОСОБА_2 . Остання підтвердила, що стажується в ОСОБА_1 , з 01.11.2020р. продавцем, що зафіксовано засобами відеотехніки. Отже, визначальним для вирішення наведеного спору є підтвердження чи спростування факту допуску ФОП ОСОБА_1 до роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору, тобто, фактичного допуску до роботи без оформлення трудових відносин. Для встановлення факту порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України необхідно встановити: відсутність договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу; факт допуску до роботи осіб (незалежно від терміну такого допуску) без укладення трудового договору. Змістом відеозапису, долученим до матеріалів справи (Т.1, а.с.71), пояснень ОСОБА_2 стверджується, що вона дійсно та реально проходила стажування на посаді продавця з 01.11.2020р. у магазині, де здійснює свою господарську діяльність позивач. Відповідно до ч.1, 2 ст.29 Закону України № 5067-VI від 05.07.2012р. «Про зайнятість населення» студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», освітньо-професійним ступенем «фаховий молодший бакалавр», освітнім ступенем «молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час. Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов`язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій. Порядок укладення договору про стажування та типову форму договору затверджує Кабінет Міністрів України. Строк стажування за договором не може перевищувати шести місяців. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки. Стажування проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, який має стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як три роки. Згідно зі ст.26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Колегія суддів звертає увагу, що позивачем під час проведення інспекційного відвідування та в процесі розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження обставин щодо укладення договору про стажування, наказу про організацію стажування, програму стажування, будь-які інші документи, що підтверджують врегулювання відносин між роботодавцем і стажистом відповідно до Закону України «Про зайнятість населення». При цьому, в ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , яке розпочалося о 12 год. 15 хв. 16.11.2020р., надала трудовий договір між працівником і фізичною особою, укладений з ОСОБА_2 від 16.11.2020р. та повідомлення про прийняття працівників на роботу, яке подано до Головного управління ДПС у Тернопільській обл. 16.11.2020р. о 14 год. 46 хв. щодо прийняття ОСОБА_2 на роботу (Т.1, а.с.58-59). Отже, оскільки позивачем належним чином оформлено трудові відносини з ОСОБА_2 лише після початку проведення заходу державного контролю та виявлення порушення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вказані дії слід розцінювати, як вчиненні з метою уникнення відповідальності за неналежне оформлення працівника, яка здійснювала самостійно торгівлю в магазині без реєстрації трудового договору. Враховуючи наведені обставини, які встановлені судом і підтверджуються відповідними доказами, та норми законодавства, апеляційний суд вважає доведеним факт виконання ОСОБА_2 обов`язків продавця як найманим працівником, без укладення трудового договору, відповідно, має місце факт порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме допущення до роботи працівника без укладення у встановленому законом порядку трудового договору. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність дій Управління Держпраці у Тернопільській обл. щодо проведення інспекційного відвідування, а також винесених за наслідками його проведення акту, припису та постанови про накладення на позивача штрафу, що свідчить про необґрунтованість заявленого позову та відсутність підстав для його задоволення. Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Стосовно вимог позивача про визнання протиправним та скасування Акта № ТР7042/1816/АВ від 24.11.2020р. інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю, колегія суддів зазначає, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Відтак, акт інспекційного відвідування (перевірки) як документальна фіксація встановлених в ході перевірки фактів не є актом суб`єкта владних повноважень в зазначеному вище розумінні, а виступає доказом по справі, який підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами в порядку ст.90 КАС України. Виходячи з наведеного, акт інспекційного відвідування (перевірки) не може бути самостійним предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. З врахуванням наведеного, провадження в частині позовних вимог про оскарження акт інспекційного відвідування (перевірки) підлягає закриттю. При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Слід зауважити, що правовою підставою для закриття провадження у частині позовних вимог є норма п.1 ч.1 ст.238 КАС, однак такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, відтак звернення із заявою про передачу справи в порядку ч.1 ст.239 КАС України не зможе бути розглянуте і вирішене судом. Враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої доводи, приймаючи до уваги вірне застосування останнім приписів діючого законодавства про працю та зайнятість населення, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає. При цьому, провадження у справі в частині вирішення вимог про визнання протиправним та скасування акта інспекційного відвідування (перевірки) підлягає закриттю. Оскільки колегія суддів не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат, який визначений судом першої інстанції, не здійснюється. З огляду на результат розгляду апеляційної скарги та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати на стадії апеляційного оскарження згідно вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають. Виходячи з викладеного, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду стосовно фактичних обставин справи та вірності прийнятих відповідачем рішень. Водночас, судом допущено порушення норм процесуального права (а саме правил юрисдикції адміністративних судів), через що провадження у частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним і скасування акта перевірки належить закрити, з вищевикладених мотивів. Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.п.1, 3 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.06.2021р. в адміністративній справі № 500/536/21 скасувати в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування Акта № ТР7042/1816/АВ від 24.11.2020р. інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю. В цій частині прийняти нову постанову, якою провадження стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування Акта № ТР7042/1816/АВ від 24.11.2020р. інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю, - закрити. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді З. М. Матковська С. М. Кузьмич Дата складання повного тексту судового рішення: 10.11.2021р.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»