Постанова 4804 № 234/4291/21

Єдиний унікальний номер 234/4291/21 Номер провадження 22-ц/804/1488/21 Номер провадження 22-ц/804/1488/21 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі колегії: головуючого судді:Новікової Г. В., суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря: Ротар Я.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Приходько О.П. на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 06 квітня 2021 року (ухваленого під головуванням судді Романенко К.С.) у цивільній справі № 234/4291/21 за позовом ОСОБА_2 до Приватного виконавця Горелик Євгена Борисовича, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавцям, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 виконувати (здійснювати) будь які дії по відчуженню будинку та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 до набрання сили рішення по справі. В огрунтування заяви про забезпечення позову посилався на те, що на виконанні приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Горелика Є.Б. знаходиться виконавчий лист № 234/18417/19, виданий 03.09.2000 року Краматорським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у сумі 7000 доларів США та проценів за прострочення виконання зобов`язання за договором позики у розмірі 202790, 74 грн., судового збору в сумі 4151,24 грн. На виконання рішення суду приватним виконавцем 15.03.2021року винесено постанову про передачу стягувачу ОСОБА_1 у рахунок погашення боргу наступного майна : будинок, реєстраційний/кадастровий номер 20241431, місцезнаходження АДРЕСА_1 , земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, реєстраційний/ кадастровий номер 1423082000:02:000:0051, місцезнаходження АДРЕСА_1 , на загальну суму 436590,00 грн., що належать боржнику ОСОБА_2 . Він звернувся із позовом про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Горелика Є.Б. від 15.03.2021 року. У разі, якщо позов буде задоволено судом, дії про передачу стягувачу ОСОБА_1 вищезазначеного майна зроблять неможливим належний захист прав і інтересів позивача та його дружини, як співвласника майна, а також інших осіб, у разі, якщо майно буде відчужено відповідачем ОСОБА_1 , що може призвести до значного ускладнення виконання рішення та вимушеної необхідності додатково оспорювати інші акти та правочини. Просив забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_1 виконувати будь які дії по відчуженню будинку та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 до набрання сили рішення по справі. Ухвалою Краматорського міського суду від 06 квітня 2021 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме: заборони ОСОБА_1 виконувати (здійснювати) будь які дії по відчуженню будинку та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Зустрічне забезпечення не застосовано. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову. В обґрунтування посилається на те, що 15.10.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу Донецької області Горелик Є.Б. було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Краматорського міського суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у сумі 7000 доларів США та проценів за прострочення виконання зобов`язання за договором позики у розмірі 202790, 74 грн.. В межах виконавчого провадження тричі призначалися торги для реалізації описаного майна в вигляді будинку та земельної ділянки,які належать ОСОБА_2 ..Однак торги не відбулися із-за відсутності учасників торгів. Тому стягувачеві було запропоновано залишити за собою нереалізоване майно для подальшого оформлення права власності на таке майно. Оскаржувана ухвала позбавляє ОСОБА_1 як стягувача оформити право власності на зазначене майно. Крім того, рішення,дії чи бездіяльність виконавця оскаржується до відповідного адміністративного суду, отже позовна заява ОСОБА_2 повинна розглядатися адміністративним судом,а не судом загальної юрисдикції. В резолютивній частині оскаржуваної ухвали зазначено про заборону ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії по відчуженню майна. Однак до теперішнього часу ОСОБА_1 не набув прав на будинок та земельну ділянку,оскільки не зареєстрував його у відповідності до чинного законодавства, а отже не може виконати ухвалу суду в цій частині. Для оформлення права власності вважає, що є підстави для скасування оскаржуваної ухвали. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. В судове засідання з`явилися ОСОБА_1 та його представник-адвокат Приходько О.П. та представник ОСОБА_2 адвокат Борозенцев С.В.. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення повістки (а.с.66-69 ). Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату,час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Забезпечуючи позов шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме: заборони ОСОБА_1 виконувати (здійснювати) будь які дії по відчуженню будинку та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у справі за позовом про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця. Такий висновок відповідає нормам процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Краматорського міського суду від 03.09.2000 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у сумі 7000 доларів США та проценів за прострочення виконання зобов`язання за договором позики у розмірі 202790, 74 грн., судовий збір у сумі 4151,24 грн. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця від 15.03.2021року про передачу стягувачу ОСОБА_1 у рахунок погашення боргу майна, яке належить боржнику ОСОБА_2 , а саме: будинку та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 436590,00 грн.. Вважав, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити і унеможливити виконання судового рішення та ефективний захист його прав та інтересів та його дружини як співвласника майна у разі, якщо майно буде відчужено відповідачем ОСОБА_1 , що може призвести до значного ускладнення виконання рішення та вимушеної необхідності додатково оспорювати інші акти та правочини. Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд першої інстанції під час встановлення наявності спору між сторонами та оцінюючи реальність загрози із невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця Горелик Є. Б.про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про передачу стягувачу ОСОБА_1 будинку та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, що належать боржнику ОСОБА_2 , дійшов до правильного висновку про те, що заява про забезпечення позову є достатньо обґрунтованою, невжиття забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній справі в майбутньому. Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Доводи про те, що позовна заява ОСОБА_2 повинна розглядатися адміністративним судом,а не судом загальної юрисдикції, не ґрунтуються на вимогах закону. Статтею 447 ЦПК України передбачено,що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою,якщо вважають,що рішенням,дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення,ухваленого відповідно до цього Кодексу,порушено їхні права чи свободи. З матеріалів справи вбачається, що постанова приватного виконавця від 15.03.2021 року про передачу стягувачу ОСОБА_1 у рахунок погашення боргу майна,яка оскаржується ОСОБА_2 , ухвалена на виконання рішенням Краматорського міського суду від 03.09.2000 року у цивільній справі про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики. За таких обставин позов ОСОБА_2 підлягає розгляду саме за правилами цивільного судочинства. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця від 15.03.2021року про передачу стягувачу ОСОБА_1 у рахунок погашення боргу майна, яке належить боржнику ОСОБА_2 , а саме: будинку та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 436590,00 грн.. Посилання на те, що забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії по відчуженню майна позбавляє ОСОБА_1 як стягувача оформити право власності на зазначене майно, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали не може бути прийнятим до уваги,оскільки в оскаржуваній ухвалі суд посилається на заборону ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії лише по відчуженню майна. Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді заяви про забезпечення позову норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення підстави в зміні судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст.368,375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Краматорського міського суду від 06 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: