Постанова 4822 № 714/182/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 червня 2021 року м. Чернівці справа № 714/182/21 провадження №22-ц/822/619/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Височанської Н.К. суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М. секретар Тодоряк Г.Д. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитини, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Єфтемія С.М., В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитини, яка продовжує навчання. Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка наразі навчається на 1-му курсі Чернівецького медичного фахового коледжу. Донька ОСОБА_3 щодня їздить на навчання до м.Чернівці з с.Малая Буда, вартість проїзду складає 28,50 грн в один напрямок, вартість міського маршрутного автобуса складає 7 грн., отже лише вартість проїзду за один день складає 71 грн. Крім того, донька витрачає кожного дня приблизно 120 грн на харчування, їй також необхідно купляти медичний костюм, книги та канцелярські приладдя, а це щомісячно ще 600 грн. У зв`язку з тим, що відповідач допомогу доньці не надає, їй самій тяжко утримувати дитину, тому з огляду на працездатний вік відповідача, позивачка просила суд стягнути з нього на її користь аліменти на утримання доньки, яка продовжує навчання в розмірі 2200 грн. щомісячно, до закінчення терміну навчання або до досягненням донькою 23-рчіного віку. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, ОСОБА_3 у розмірі 2000 (дві тисячі) грн., починаючи стягнення з 22 лютого 2021 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми за один місяць допущено до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції взято до уваги тільки докази надані стороною позивача, при цьому він перебував за межами України, тому не мав можливості подати будь-які докази на спростування позовної заяви. Позивачка не надала суду доказів, що він має можливість сплачувати визначений нею розмір аліментів, а також того, що донька дійсно потребує такої допомоги. Єдиним доказом витрат є 2 чеки від 22 січня 2021 року на одну і ту ж поїздку та, 2 талони на суму 7 грн. Розрахунок витрат позивачки є приблизним і взагалі не може братися судом до уваги. Крім того, з 07 березня 2020 року на території України введено карантинні обмеження, у зв`язку з чим студенти навчалися дистанційно, тобто позивачка в цей час не несла будь-яких витрат на проїзд. Зазначає, що він ніде офіційно не працює, має мінливий заробіток, постійно проходить лікування, на його утримання є ще троє неповнолітніх дітей, отже він фактично не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позиція апеляційного суду Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Обставини справи Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тобто сторони, перебували в зареєстрованому шлюбі до 25 березня 2005 року та являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.04-05). З довідки Чернівецького медичного фахового коледжу вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2020 року зарахована до вказаного навчального закладу та є студенткою 1-го курсу денного відділення за спеціальністю «Сестринська справа». Термін навчання до 01 липня 2023 року (а.с.8). Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що донька відповідача потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням, дійшовши висновку про те, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у розмірі 2000 гривень, щомісячно. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду. Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свою чергу ОСОБА_3 є студенткою Чернівецького медичного фахового коледжу, з терміном навчання з 01 вересня 2020 року до 01 липня 2023 року, що підтверджується довідкою з навчального закладу (а.с.8). Позивачка стверджує, що відповідач зобов`язаний та спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі 2200 гривень, щомісячно. Заперечуючи проти задоволення вказаних вимог, відповідач посилається на те, що він ніде офіційно не працює, має мінливий дохід, постійно проходить лікування та на його утримання є ще троє неповнолітніх дітей, отже він фактично не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України (далі - СК України), яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Згідно зі статтею 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу. За правилами частини 1 статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)». За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Такий правовий висновок Верховний Суд виклав в постановах від 05 лютого 2020 року у справі № 461/6882/16-ц та від 20 травня 2020 року у справі № 635/1139/17. Суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідач, як батько, зобов`язаний утримувати повнолітнього доньку, оскільки остання потребує матеріальної допомоги у зв`язку із навчанням, а отже існують правові підстави для стягнення з нього аліментів. Проте, визначивши розмір аліментів у 2000 гривень, суд першої інстанції не з`ясував обставин, зазначених у статті 182 СК України, зокрема, наявність у відповідача на утриманні інших осіб, наявність доходів, які б свідчили про спроможність відповідача сплачувати аліменти у зазначеному розмірі. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України). За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України). Позивачкою не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про спроможність відповідача сплачувати аліменти на повнолітню дитину в зазначеному нею розмірі. Докази, на які посилається позивач, доводять потреби повнолітньої дитини, яка продовжує навчання в допомозі з боку батьків, проте жодним чином не свідчать про реальну можливість відповідача надавати допомогу такого розміру. Разом з тим, апеляційний суд враховує відсутність у відповідача постійного джерела доходів, наявність на його утриманні ще трьох неповнолітніх дітей. Аналізуючи вказані обставини, з урахуванням матеріального становища обох сторін, стану здоров`я платника аліментів та наявності на його утриманні інших осіб, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , яка є повнолітньою та продовжує навчання, аліментів у розмірі 1500 грн. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. На підставі ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід змінити. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2021 року змінити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 (одну тисячу п`ятсот) гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 09 червня 2021 року. Головуючий Н.К.Височанська Судді: І.Н. Лисак І.М. Литвинюк