Постанова Київський апеляційний суд № 357/4673/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №357/4673/2016 Головуючий у І інстанції - Орєхов О.І. апеляційне провадження №22-ц/824/6659/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Приходька К.П., суддів Писаної Т.О., Журби С.О., за участю секретаря Немудрої Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2020 року у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Піонтківська Анна Вікторівна, на дії державного виконавця, встановив: У липні 2020 року ТОВ «Нью Файненс Сервіс» звернулося до Білоцерківського місьрайонного суду Київської області із вищезазначеною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що ТОВ «Нью Файненс Сервіс» пред`явило до примусового виконання до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчий лист, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 22 вересня 2016 року по справі 357/4673/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» суму заборгованості за кредитним договором №Р24.232.70913 від 20 жовтня 2014 року в розмірі 37818,13 гривень та судові витрати в розмірі 1798 гривень. 24 червня 2020 року на адресу ТОВ «Нью Файненс Сервіс» надійшло повідомлення державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Піонтківської Анни Вікторівни №78861 від 14 травня 2020 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із тим, що у виконавчому листі не вказано дати народження боржника. Скаржник вважає таке повідомлення незаконним, так як відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання, про що зроблено відповідні висновки ВС у своїх постановах, тому повернення виконавчого документу через відсутність у виконавчому листі даних про особу має ознаки формальності, оскільки у виконавця під час виконання судового рішення не виникає проблем із отриманням такої інформації з баз даних і реєстрів. Просило визнати неправомірним повідомлення державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Піонтківської А.В. №78861 від 14 травня 2020 року про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по справі №357/4673/16-ц та зобов`язати державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Піонтківську А.В. усунути порушення (поновити порушене право заявника) та прийняти до примусового виконання виконавчий лист, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по справі №357/4673/16-ц. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2020 року, скаргу ТОВ «Нью Файненс Сервіс» задоволено. Визнано неправомірним повідомлення державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Піонтківської Анни Вікторівни №78861 від 14 травня 2020 року про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по справі №357/4673/16-ц. Зобов`язано державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Піонтківську Анну Вікторівну усунути порушення (поновити порушене право заявника) та прийняти до примусового виконання виконавчий лист, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по справі №357/4673/16-ц. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та без урахування всіх обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що 14 травня 2020 року до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби ЦМУМЮ (м. Київ) на примусове виконання надійшов виконавчий лист №2/357/2138/16 виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Нью Файненс Сервіс» боргу в сумі 39616,13 грн., у якому в порушення вимог п.3 ч.1 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» не було зазначено дату народження боржника. У заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження також не було вказано дату народження боржника. Зазначив, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження». Звертає увагу, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Відсутність дати народження боржника, не дає технічної можливості державному виконавцю відкрити виконавче провадження, тому як є обов`язковими даними для внесення в автоматизовану систему виконавчого провадження. Державний виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення тільки після відкриття виконавчого провадження. Просив скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2020 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги. На апеляційну скаргу ТОВ «Нью Файненс Сервіс» подало відзив, обґрунтовуючи його тим, що відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання. Повернення виконавчого документа через відсутність у виконавчому листі даних про особу має ознаки формальності, оскільки у виконавця під час виконання судового рішення не виникає проблем із отриманням такої інформації з баз даних і реєстрів. Звертає увагу, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і фактична відмова державного виконавця прийняти виконавчий лист до виконання допускається у виключних випадках, з наведенням чітких та обґрунтованих мотивів цього. Просило апеляційну скаргу Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2020 року залишити без змін. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Нью Файненс Сервіс» пред`явило до примусового виконання до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчий лист, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 22 вересня 2016 року по справі 357/4673/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» суму заборгованості за кредитним договором №Р24.232.70913 від 20 жовтня 2014 року в розмірі 37818,13 гривень та судові витрати в розмірі 1798 гривень. Повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 24 червня 2020 року, яке було винесено державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Піонтківською Анною Вікторівною слугувало відсутністю у виконавчому документі дати народження боржника, керуючись п. 6 частиною 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Постановляючи ухвалу про задоволення скарги, суд першої інстанції виходив з того, що повернення виконавчого документа через відсутність у виконавчому листі даних про особу має ознаки формальності, оскільки у виконавця під час виконання судового рішення не виникає проблем із отриманням такої інформації з баз даних і реєстрів. З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне. Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно з ч.1 ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За змістом ч.1 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. У пункті 6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. Відповідно до ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з п.3 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. У постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №471/283/17-ц (провадження № 61-331св18) зроблено висновок, що «згідно з ч.1 та 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання». Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі №219/7439/14-ц (провадження №61-31681св18) та у постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі №813/2125/16 (адміністративне провадження №К/9901/21841/18). Верховний Суд у своїй постанові від 11 грудня 2019 року у справі №487/3774/16-ц (провадження №61-42083св18) зробив аналогічний висновок з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 21 травня 2014 року у справі №6-45цс14. Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). Таким чином, сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання. Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення скарги ТОВ «Нью Файненс Сервіс» на дії приватного виконавця. Викладені в апеляційній скарзі доводи є непереконливими, такими що не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) без задоволення. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) залишити без задоволення. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлений 08 червня 2021 року. Суддя-доповідач К.П. Приходько Судді Т.О. Писана С.О. Журба