Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/17466/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 лютого 2022 року м. Рівне Справа № 569/17466/21 Провадження № 22-ц/4815/228/22 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Гордійчук С.О., суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М., секретар судового засідання: Пиляй І.С. учасники справи: скаржник: ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 , особа, бездільність якої оскаржується - старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Котова Я.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у м. Рівне апеляційну скаргу представника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Котової Я.М. на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 21 вересня 2021 року, постановлену в складі судді Харечка С.П., у справі № 569/17466/21, в с т а н о в и в : У серпні 2021 року ОСОБА_1 , заінтересована особа Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), боржник ОСОБА_2 звернулась до Рівненського міського суду із скаргою про визнання повідомлення протиправним. В обґрунтування скарги вказує, що 05.08.2021 року старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Котовою Яною Михайлівною винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Підставою для винесення вказаного повідомлення слугувало те, що виконавчий лист №569/1083/21 виданий 22.07.2021 Рівненським міським судом Рівненської області не відповідає вимогам пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, у виконавчому листі відсутні ідентифікаційний номер та дата народження боржника. Вказує, що відсутність у виконавчому документів відомостей про дату народження боржника та його реєстраційного коду не є підставою для повернення виконавчого документа без виконання, оскільки усі інші реквізити боржника у виконавчому документів наявні, а тому не згоден з висновками державного виконавця та вважає їх необґрунтованими та невідповідаючими вимогам чинного законодавства. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 вересня 2021 року скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), боржник ОСОБА_2 про визнання повідомлення протиправним задоволено. Визнано протиправним та скасовано повідомлення старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Котової Яни Михайлівни про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 05.08.2021. Зобов`язано Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа №569/1083/21 виданого Рівненським міським судом Рівненської області від 22.07.2021 року. Задовольняючи скаргу суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків не є підставами для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання. В поданій апеляційній скарзі, старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Котова Я.М. покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені скарги відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що дії головного державного виконавця є неправомірними. Покликається на те, що відсутність у виконавчому листі даних про ідентифікаційний код боржника та дату його народження позбавляє державного виконавця технічної можливості відкрити виконавче провадження, оскільки згідно Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, під час реєстрації виконавчого документа, такі відомості мають бути обов`язково внесені до системи. Правом на подання відзиву сторони по справі не скористались. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Статтею 263 ЦПК України установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає указаним нормам чинного законодавства. Установлено, що 03 червня 2021 року судом виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно на період навчання в розмірі 2000 гривень, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із 19 січня 2021 року і до закінчення дитиною навчання 28 червня 2022 року, але не довше ніж до досягнення ним 23 років. 05 серпня 2021 року старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Котовою Я.М. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, в зв`язку з відсутністю у виконавчому листі відомостей ідентифікаційного коду та дати народження боржника. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. У пункті 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18) зроблено висновок, що керуючись ч. 1 та 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» дійшов висновку, що відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання. Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі № 813/2125/16 (адміністративне провадження № К/9901/21841/18). Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) зробив аналогічний висновок з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14. Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). Таким чином, сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання. За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду відповідає нормам ЦПК України та є обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги, що відсутність у виконавчих листах даних про ідентифікаційний код боржника та дату його народження позбавляла державного виконавця технічної можливості відкрити виконавче провадження, оскільки згідно Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, під час реєстрації виконавчого документа, такі відомості мають бути обов`язково внесені до системи слід відхилити. Оскільки на підставі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право безоплатно одержувати від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності необхідну для проведення інформацію, в тому числі конфіденційну, після чого відкрити виконавче провадження за допомогою автоматизованої системи. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та були предметом розгляду судом першої інстанції, тому колегія суддів їх відхилила. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Котової Я.М. залишити без задоволення. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 21 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17 лютого 2022 року. Головуючий : Гордійчук С.О. Судді : Боймиструк С.В. Ковальчук Н.М.