Постанова Київський апеляційний суд № 357/4385/15-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2021 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 357/4385/15-ц Номер провадження 22-ц/824/359/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Поліщук Н. В., Соколової В. В., за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А., вивчивши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2015 року, ухвалене під головуванням судді Буцмак Ю. Є., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвис» про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвис» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 01-К від 26 лютого 2014 року в розмірі 47 525 902 грн. 08 коп. Судові витрати покласти на відповідачів. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 лютого 2014 року між ТОВ «Альвис» та ПАТ «Автокразбанк» укладено кредитний договір № 01-К про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії відповідно до умов якого, ПАТ «Автокразбанк» надав ТОВ «Альвис» кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування 40 300 000 грн. терміном користування до 20 лютого 2017 року. Відповідач зобов`язувався прийняти, належним чином використовувати і своєчасно та в повному обсязі повернути позивачу кредит та сплатити проценти, комісію, а у випадках визначених договором,- штраф, неустойку та виконати інші грошові, майнові, немайнові зобов`язання. 26 лютого 2014 року в забезпечення своєчасного та належного виконання зобов`язань кредитним договором між ПАТ «Автокразбанк», ТОВ «Альвис» та ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки № 01-К/П відповідно до умов якого, останній зобов`язався перед банком відповідати за виконання зобов`язань щодо повернення кредиту, наданого банком позичальнику відповідно до умов кредитного договору. Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед Кредитором за невиконання зобов`язання по кредитному договору. Позивач зазначає, що належним чином виконав свої зобов`язання та надав кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору. Разом з тим, ТОВ «Альвис» порушило взяті на себе зобов`язання, не повернувши суму наданого кредиту та не сплативши суму нарахованих відсотків у зв`язку з чим, станом на 25 лютого 2015 року заборгованість ТОВ «Альвис» за кредитним договором становить 47 525 902 грн. 08 коп., з яких: 40 300 000 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 483 600 грн. - поточні проценти за кредитом; 5 561 400 грн. - прострочені проценти за кредитом; 599 719 грн. 21 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів; 56 476 грн. 87 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 524 706 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню. Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2015 року (а.с.117 - 122) позов Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвис» про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто з Товариства з Обмеженою відповідальністю «Альвис» на користь Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» заборгованість за кредитним договором № 01-К від 26 лютого 2014 року у розмірі 47 525 902 грн. 08 коп., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвис» у дохід держави судовий збір у розмірі 3 654 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в іншій частині. Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, у червні 2015 року ПАТ «Автокразбанк» надіслало апеляційну скаргу, просило скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2015 року в частині відмови у стягненні суми заборгованості солідарно з поручителя ОСОБА_1 та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що Договором поруки встановлено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за невиконання зобов`язань за кредитним договором. Вказані обставини вірно встановлені судом першої інстанції та не заперечувались сторонами. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, а тому такий договір вважається припиненим, оскільки позивачем не пред`явлено вимог до поручителя протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором. Суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що після спливу цього строку позивач втратив право на стягнення заборгованості солідарно із поручителя ОСОБА_1 . Таким чином, на думку скаржника, оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 є незаконним та необґрунтованим. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2015 року (а.с.162 - 166) апеляційну скаргу задоволено, заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Альвис» на користь ПАТ «Автокразбанк» заборгованість за кредитним договором № 01-К від 26 лютого 2014 року у розмірі 47 525 902 грн. 08 коп., з яких строкова заборгованість за кредитом - 40 300 000 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 0 грн., поточні проценти за кредитом - 483 600 грн., прострочені проценти за кредитом - 5 561 400 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів - 599 719 грн. 21 коп., 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів 56 476 грн. 87 коп., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів - 524 706 грн., стягнуто з відповідачів на користь ПАТ «Автокразбанк» судовий збір у розмірі 2 740 грн. 50 коп. з кожного. Постановою Верховного Суду від 20 березня 2019 року (а.с.228 - 232) касаційну скаргу Єлманової В. А. в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2015 року у частині позовних вимог ПАТ «Автокразбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу у вказаній частині передано на новий розгляд до Київського апеляційного суду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року дану цивільну справу прийнято до розгляду та призначено у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року залучено до участі у справі в якості правонаступника позивача ПАТ «Автокразбанк» - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія». У судовому засіданні ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» - адвокат Тіньковський О. Г. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній. Представник ОСОБА_1 - адвокат Єлманова В. А. заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення, без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи та заперечення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Так, оскільки рішення в частині стягнення з ТОВ «Альвис» заборгованості за кредитним договором сторонами не оскаржується, то виходячи з приписів ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не потребує апеляційного перегляду. Відмовляючи у задоволені позову в частині солідарного стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що договір поруки № 01-К/П від 26 лютого 2014 року є припиненим. Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Судом встановлено, що 26 лютого 2014 року між ПАТ «Автокразбанк» та ТОВ «Альвис» укладено кредитний договір № 01-К згідно умов якого, останнє отримало кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування 40 300 000 грн. терміном користування до 20 лютого 2017 року. Згідно пунктів 1.1.4., 4.5., 8.2.1. кредитного договору ТОВ «Альвис» зобов`язалося сплачувати нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно, до 05 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту із розрахунку 18% річних (т. І а.с. 23-31). 26 лютого 2014 року між ПАТ «Автокразбанк» (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) та ТОВ «Альвис» (позичальник) укладено договір поруки № 01-К/П від 26 лютого 2014 року згідно умов якого, ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору (т. І а.с. 04-05). Згідно виписок по особовому рахунку ТОВ «Альвис», станом на 25 лютого 2015 року заборгованість ТОВ «Альвис» за кредитним договором становить 47 525 902 грн. 08 коп., з яких: 40 300 000 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 483 600 грн. - поточні проценти за кредитом; 5 561 400 грн. - прострочені проценти за кредитом; 599 719 грн. 21 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів; 56 476 грн. 87 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 524 706 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів (т. І а.с. 06-22). Відповідно до частин 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За частиною 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Частиною 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Частиною 1 статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Відповідно до частин 1, 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Статтею 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Згідно приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, кредитору надано право вимагати виконання зобов`язання у будь-який час, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Альвис» відповідно до умов договору № 01-К укладеного 26 лютого 2014 року між ним та позивачем, отримало кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування 40 300 000 грн. з терміном користування до 20 лютого 2017 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Альвис» за вищевказаним кредитним договором, 26 лютого 2014 року між ПАТ «Автокразбанк» (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) та ТОВ «Альвис» (позичальник) укладено договір поруки № 01-К/П від 26 лютого 2014 року згідно умов якого, ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору № 01-К від 26 лютого 2014 року. Згідно пунктів 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. вказаного договору поруки, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальника за кредитним договором. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом 3 років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового позичальника. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване позичальником або поручителем. Разом з тим, конкретний строк, термін, після закінчення якого порука припиняється, у вищевказаному договорі не зазначено. Так, у зв`язку з невиконанням ТОВ «Альвис» своїх зобов`язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка станом на 25 лютого 2015 року становить 47 525 902 грн. 08 коп. Враховуючи вищенаведене, а також те, що строк виконання основного зобов`язання на час звернення позивача до суду з даним позовом не настав, а відтак, порука не може вважатися припиненою, наявні підстави для солідарного стягнення з відповідача-1 та 2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 47 525 902 грн. 08 коп. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для солідарного стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитним договором, у зв`язку із припиненням поруки, оскільки станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, строк виконання основного зобов`язання не настав, а відтак, порука не може вважатися припиненою. Колегія суддів ставиться критично до посилання відповідача-1 на те, що останній не підписував договір поруки № 01-К від 26 лютого 2014 року, виходячи з наступного. З метою встановлення факту підписання чи не підписання ОСОБА_1 договору поруки № 01-К від 26 лютого 2014 року судом апеляційної інстанції було призначено судову почеркознавчу експертизу. Для можливості виконання вищевказаної експертизи судом апеляційної інстанції були надані експертам матеріали справи, в яких містились вільні та експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 . Крім того, надаючи документи у яких містились вільні зразки підпису ОСОБА_1 , його представник зазначила, що ними надано до суду всі наявні документи у яких би містились вільні зразки підпису ОСОБА_1 . Як вбачається із висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 357/4385/15-ц від 20 квітня 2021 року, підпис від імені ОСОБА_1 , які містяться у графах «поручитель» на обох сторінках договору поруки виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Вирішити питання відносно підписів від імені ОСОБА_1 , які містяться у графах «поручитель» на обох сторінках договору поруки, не виявилося можливим у зв`язку з тим, що при порівнянні їх із наданими на дослідження зразками підпису групи № 1 ОСОБА_1 , встановлено, що вони не співпадають за транскрипцією. Підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться у графах «поручитель» на обох сторінках договору поруки, ймовірно виконані ОСОБА_1 . Таким чином, висновок експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи не підтверджує посилання відповідача-1 на те, що він не підписував договір поруки № 01-К/П від 26 лютого 2014 року. Інших доказів на підтвердження вищевказаного посилання, матеріали справи не містять. Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Так, договір поруки № 01-К/П від 26 лютого 2014 року судом недійсним визнано не було, крім того, його було укладено у відповідності до вимог чинного, на час його укладення, норм законодавства України. Посилання відповідача-1 на те, що позивач попередньо не звертався до нього із вимогою про добровільне погашення заборгованості, не може бути підставою для відмови у стягнення з нього заборгованості у солідарному порядку, оскільки позивач використав передбачене умовами кредитного договору право, звернувшись до суду з вказаним позовом про дострокове солідарне стягнення усієї суми заборгованості з відповідачів. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване рішення не можна назвати законним та обґрунтованим в розумінні ст. 263 ЦПК України, у зв`язку з наявні підстави для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до приписів ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» - задовольнити. Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2015 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, наступного змісту. Позов Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвис» про стягнення заборгованості, задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвис» (код ЄДРПОУ 37227173) на користь Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» (код ЄДРПОУ 20046323) заборгованість за кредитним договором № 0 1-К від 26 лютого 2014 року у розмірі 47 525 902 (сорок сім мільйонів п`ятсот двадцять п`ять тисяч дев`ятсот дві) грн. 08 коп. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у сумі 5 481 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альвис» (код ЄДРПОУ 37227173) в дохід держави судовий збір у сумі 3 654 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 07 червня 2021 року. Суддя-доповідач: І.М. Вербова Судді: Н. В. Поліщук В. В. Соколова