Постанова 4824 № 752/6924/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 травня 2021 року м. Київ Справа № 752/6924/21 Апеляційне провадження №22-ц/824/7522/2021 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство «Київпроменерго» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Слободянюк А.А. 22 березня 2021 року у м. Києві, дата складення повного тексту ухвали не зазначена, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство «Київпроменерго» до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про заборону вчиняти дії, В С Т А Н О В И В У березні 2021 року представник ТОВ «Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство «Київпроменерго» звернувся до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, в якому просив заборонити Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації здійснювати реєстрацію будь-яких осіб в квартирі АДРЕСА_1 Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство «Київпроменерго» до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про заборону вчиняти дії. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку наявний спір між юридичною особою та суб`єктом владних повноважень, який виникає з приводу вчинення або не вчинення ним дій, а відтак вказана справа має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Не погодилось із зазначеним судовим рішенням ТОВ «Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство «Київпроменерго», представником товариства подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність та необґрунтованість судового рішення, як такого, що постановлене з порушенням норм процесуального права. Представник зазначає про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в заяві зазначалося про те, що позивач вже звертався до Окружного адміністративного суду з таким же позовом, однак судом було відмовлено у відкритті провадження у зв`язку з тим, що зазначений спір відноситься до юрисдикції загального суду в порядку ЦПК України. Для захисту своїх прав позивач і звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з даним позовом. На підставі викладеного просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення позову. Представник позивача - адвокат Грунський Г.У. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація свого представника в судове засідання не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Тому в порядку ч.3 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглядати справу за їх відсутності. Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що в березні 2021 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, в якому просив заборонити Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації здійснювати реєстрацію будь-яких осіб в квартирі АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що боржник ОСОБА_1 , який є власником квартири, перешкоджає здійсненню виконавчих дій де позивач є стягувачем. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку наявний спір між юридичною особою та суб`єктом владних повноважень, який виникає з приводу вчинення або не вчинення ним дій, а відтак вказана справа має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 186 ЦПК України визначені підстави для відмови у відкритті провадження у справі. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно із п.п. 1,2,7 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг Відповідно до ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України). Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16. Також Велика Палата Верховного Суду у свої постанові від 19 лютого2020 року (справа № 640/109/19) зазначила, що якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, яку вона вважає неправомірною, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов'язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів. Зі змісту позову вбачається, що позивач просив заборонити Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації здійснювати реєстрацію будь-яких осіб в квартирі АДРЕСА_1 для забезпечення виконання боржником ОСОБА_1 зобов`язань перед ним, як стягувачем. Тобто, спірні правовідносини стосуються обмеження прав власника у праві користування належним йому майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 . В своїй позовній заяві позивач не оскаржує бездіяльність відповідача у забороні здійснювати реєстрацію будь-яких осіб у вказаній квартирі, оскільки вважає їх неправомірними, у зв`язку з тим, що у випадку такої реєстрації в подальшому буде неможлива реалізація такого майна боржника. Отже, предмет спірних правовідносин стосується обмеження боржника у праві користування майном. Таким чином, колегія суддів вважає, що спір має приватноправовий характер. Крім того, слід врахувати, що позивач вже звертався до адміністративного суду з аналогічною позовною заявою до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, в якій просив суд заборонити Голосіївській районній у м. Києві державній адміністрації здійснювати реєстрацію будь-яких осіб в квартирі АДРЕСА_1 . Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2021 року відмовлено ТОВ «Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство «Київпроменерго» у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України. Судом у справі №640/4909/21 вказано, що спір не відноситься до компетенції адміністративних судів та має вирішуватись за правилами цивільного судочинства. Вказана ухвала адміністративного суду набрала законної сили. Суд першої інстанції на вказані вище вимоги закону, правові позиції, викладені у наведених вище постановах Великої Палати Верховного Суду та обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, належної уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ «Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство «Київпроменерго» на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України. Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство «Київпроменерго» - задовольнити частково. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В.Соколова Судді: А.М.Андрієнко Н.В.Поліщук Повний текст постанови складений 07 червня 2021 року.