Постанова 4873 № 910/11161/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" червня 2021 р. Справа № 910/11161/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Шапрана В.В. суддів: Буравльова С.І. Андрієнка В.В. секретар Місюк О.П. за участю представників: позивача - Константинов О.Г. відповідача - Назаренко О.О. розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування витрат на правову допомогу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Управління справами" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2021 (повне рішення складено 01.02.2021) у справі №910/11161/20 (суддя - Баранов Д.О.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 18097708,63 грн. ВСТАНОВИВ: У липні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" звернулося з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №1ГЖМК190004/10-125-08-19-00660 від 23.08.2019 у загальному розмірі 28614650,12 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2021 (повне рішення складено 01.02.2021) закрито провадження у справі №910/11161/20 в частині стягнення заборгованості у розмірі 15284191,47 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в іншій частини позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь позивача 430960,55 грн основного боргу, 352255,33 грн пені, 1228473,70 грн штрафу, 82763,32 грн 3% річних та 17636,59 грн інфляційних втрат, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Управління справами" подало апеляційну скаргу, у якій просило оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 апеляційну скаргу у справі №910/11161/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 апеляційну скаргу у справі №910/11161/20 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 відповідачу поновлено строк на апеляційне оскарження, зупинено дію оскаржуваного рішення, відкрито апеляційне провадження у справі №910/11161/20, призначено її до розгляду на 11.05.2021, а також встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали. До суду 22.04.2021 у встановлений процесуальний строк Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін. Разом з відзивом позивач подав попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які останній очікує понести у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. За розрахунком позивача очікувані витрати на професійну правничу допомогу становитимуть 40000,00 грн. У призначене засідання суду 11.05.2021 з`явилися представники сторін та надали пояснення по суті поданої апеляційної скарги. Також представником позивача зазначено, що докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу буде надано у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення постанови суду. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Управління справами" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2021 у справі №910/11161/20 залишено без змін. До суду 17.05.2021 у встановлений процесуальний строк представником Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, у якій заявник просить долучити до матеріалів справи докази, що підтверджують надання адвокатом правничої допомоги позивачу під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, та вирішити питання про розподіл між сторонами витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 заяву позивача призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.06.2021 та надано Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Управління справами" строк до 02.06.2021 включно на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу позивача. До суду 01.06.2021 відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу позивача, у якому Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Управління справами" вважає необґрунтованим витрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, а розмір витрат неспіврозмірним із фактично наданими послугами. Окрім цього, відповідач вказує на те, що Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" не надано до матеріалів справи будь-яких доказів фактично сплачених витрат на професійну правничу допомогу на користь адвоката. З огляду на викладене, відповідач просить залишити без задоволення заяву про відшкодування витрат на правову допомогу. У судове засідання 03.06.2021 з`явилися представники сторін та надали пояснення щодо заяви Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування витрат на правову допомогу. Розглянувши заяву позивача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України). Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. За приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Колегія суддів також зазначає, що у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Як убачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача в апеляційному суді здійснював адвокат Гнидка Мирослав Васильович на підставі ордера про надання правничої (правової) допомоги серія АА №1099601 від 21.04.2021, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №005768 від 14.07.2016 та договору про надання правової допомоги №28/07/2020 від 28.07.2020. Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу за окремими письмовими та/або усними дорученнями останнього в усіх правовідносинах, що склалися між клієнтом та будь-якими юридичними і фізичними особами, установами, організаціями, міністерствами та будь-якими судами будь-якої інстанції. Пунктом 4.1 договору передбачено, що розмір гонорару адвоката сторони вирішили погодити у попередніх розрахунках витрат на професійну правничу допомогу, що складається адвокатом щодо кожного доручення клієнта. Як було зазначено, до відзиву на апеляційну скаргу позивачем додано попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які останній очікує понести у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. За розрахунком позивача очікувані витрати на професійну правничу допомогу становитимуть 40000,00 грн. 11.05.2021 між адвокатом Гнидкою Мирославом Васильовичем та Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" підписано акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №28/07/2020 від 28.07.2020, копія якого надана позивачем. Відповідно до п. п. 1 та 2 акту адвокат надав, а замовник прийняв професійну правничу допомогу по розгляду справи №910/11161/20 в апеляційному провадженні. Загальна вартість послуг складає 15000,00 грн. Також позивачем надано підписаний сторонами звіт про надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу від 11.05.2021, з якого убачається, що згідно умов договору виконавець передав, а замовник прийняв наступну професійну правничу допомогу: - складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення у справі №910/11161/20 - загальна вартість склала 5000,00 грн, послуга надавалася 21.04.2021; - участь у судових засіданнях у справі №910/11161/20 - загальна вартість склала 10000,00 грн, послуга надавалася 11.05.2021. Як убачається з матеріалів справи, адвокатом Гнидкою Мирославом Васильовичем підготовлено, підписано та подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Управління справами". Також зазначений представник взяв у участь у судовому засіданні 11.05.2021 з розгляду апеляційної скарги відповідача. Тобто, фактично надані адвокатом послуги клієнту відповідають тим, що зафіксовані в акті приймання-передачі наданих послуг та звіті від 11.05.2021. У клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу позивача Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Управління справами" вважає необґрунтованим витрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, а розмір витрат неспіврозмірним із фактично наданими послугами. Також відповідач вказує на те, що Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" не надано до матеріалів справи будь-яких доказів фактичної оплати витрат на професійну правничу допомогу на користь адвоката. З огляду на викладене, відповідач просить залишити без задоволення заяву про відшкодування витрат на правову допомогу. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, 16.05.2019 у справі №823/2638/18, 09.07.2019 у справі №923/726/18 та 26.02.2020 у справі №910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії. Суд зазначає, що умовами укладеного договору про надання правової допомоги №28/07/2020 від 28.07.2020 не передбачено погодинну оплату послуг адвоката. Натомість, розмір гонорару адвоката сторони вирішили погодити у попередніх розрахунках витрат на професійну правничу допомогу, що складається адвокатом щодо кожного доручення клієнта. Як було зазначено вище, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись вказаними процесуальними приписами, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. З урахуванням викладеного у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічний висновок наведений у додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19). Разом з цим, апеляційний суд зазначає, що належних доказів або обґрунтувань, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, відповідачем не надано, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що скаржник не довів на підставі ч. 6 ст. 126 ГПК України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката щодо складності цієї справи. При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19. Стосовно посилань відповідача на те, що позивачем не надано до матеріалів справи будь-яких доказів фактичної оплати витрат на професійну правничу допомогу на користь адвоката, колегія суддів звертає увагу на наступне. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього кодексу). Згідно з п. 4.4 укладеного договору про надання правової допомоги оплата гонорару адвоката здійснюється на підставі акту приймання-передачі наданих правових послуг у строк не пізніше 2 (двох) місяців з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих правових послуг адвокатом та клієнтом. Пунктом 5 акту приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №28/07/2020 від 28.07.2020 передбачено, що оплата гонорару адвоката здійснюється у строк не пізніше 2 (двох) місяців з моменту підписання цього акту. З огляду на викладене, оскільки умовами договору про надання правової допомоги передбачена оплата гонорару адвоката не пізніше 2 (двох) місяців з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих правових послуг, а також з огляду на зазначену правову позицію касаційного суду, колегія суддів відхиляє аргументи відповідача з приводу відсутності у матеріалах справи будь-яких доказів фактичної оплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу. З огляду на усе вищезазначене, суд вважає необґрунтованими доводи, викладені у клопотанні відповідача про зменшення витрат на правову допомогу. Оскільки апеляційна скарга відповідача залишена судом без задоволення, а отже судове рішення ухвалено на користь позивача, витрати Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 15000,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Управління справами". Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування витрат на правову допомогу у справі №910/11161/20 задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Управління справами" (01054, місто Київ, вулиця Гоголівська, будинок 22-24, ідентифікаційний код 26200529) на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 15, ідентифікаційний код 32744172) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч),00 грн.

3. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту. Повний текст складено 08.06.2021. Головуючий суддя В.В. Шапран Судді С.І. Буравльов В.В.Андрієнко