Постанова 4873 № 910/988/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" січня 2022 р. Справа№ 910/988/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Шапрана В.В. суддів: Андрієнка В.В. Буравльова С.І. секретар Місюк О.П. за участю представників: позивача - Ступак О.В. відповідача - Назаренко О.О. розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування витрат на правову допомогу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Управління справами" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 (повний текст складено 14.06.2021) у справі №910/988/21 (суддя - Нечай О.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості. ВСТАНОВИВ: У січні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" звернулося з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 1651250,76 грн, з яких 654388,34 грн пені, 645171,61 грн штрафу, 298052,41 грн інфляційних втрат та 53638,40 грн 3 % річних. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 у справі №910/988/21 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" 217575,44 грн пені, 322585,81 грн штрафу, 203846,58 грн інфляційних втрат та 53638,40 грн 3% річних, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Управління справами" подало апеляційну скаргу, згідно якої просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 (у складі колегії суддів: Дикунська С.Я. (головуючий суддя), Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.) апеляційну скаргу у справі №910/988/21 залишено без руху. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/988/21 та надано позивачу строк для подання відзиву. 14.09.2021 Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін. Разом з відзивом позивач подав попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які останній очікує понести у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. За розрахунком позивача очікувані витрати на професійну правничу допомогу становлять 15000,00 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 розгляд справи №910/988/21 призначено на 09.11.2021. На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/601/21 від 27.10.2021, у зв`язку зі звільненням головуючої судді Дикунської С.Я. з посади судді Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/988/21. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 справу №910/988/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021справу №910/988/21 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 07.12.2021. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі №910/988/21 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Управління справами" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 залишено без змін. 15.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду у встановлений процесуальний строк представником Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" подано заву про відшкодування витрат на правову допомогу №ЖМК-1754/Ю від 10.12.2021, згідно якої заявник просить долучити до матеріалів справи докази, що підтверджують надання правничої допомоги Приватному акціонерному товариству "Житомирський меблевий комбінат" під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції та вирішити питання про розподіл між сторонами витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 45000,00 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 заяву позивача призначено до розгляду, надано відповідачу строк на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. До суду 14.01.2022 відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу позивача, згідно якого Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Управління справами" вказує на те, що Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" не надано до матеріалів справи документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат. Зокрема, відповідач стверджує, що надані позивачем докази в підтвердження понесених витрат не засвідчені належним чином. З огляду на викладене, відповідач просить залишити без задоволення заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу. У судове засідання 17.01.2022 з`явилися представники сторін та надали пояснення щодо заяви Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування витрат на правову допомогу. Представник позивача підтримав подану заяву, просив суд стягнути з відповідача 45000,00 грн витрат на професійну правову допомогу. Представник відповідача заперечував проти поданої заяви, просив суд зменшити витрати на правову допомогу зазначивши при цьому, що заявлені до стягнення витрати перевищують розмір витрат, заявлених у попередньому (орієнтовному) розрахунку. Розглянувши заяву позивача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що заява позивача №ЖМК-1754/Ю від 10.12.2021 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України). Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. За приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Разом з тим колегія суддів зазначає, що у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 зазначено, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, однак, ч. 5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу. Як убачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача в апеляційному суді здійснював адвокат Гнидка Мирослав Васильович на підставі ордера про надання правничої (правової) допомоги серія АА №1049980 від 28.07.2020 та договору про надання правової допомоги №28/07/2020 від 28.07.2020. Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу за окремими письмовими та/або усними дорученнями останнього в усіх правовідносинах, що склалися між клієнтом та будь-якими юридичними і фізичними особами, установами, організаціями, міністерствами та будь-якими судами будь-якої інстанції. Пунктом 4.1 договору передбачено, що розмір гонорару адвоката сторони вирішили погодити у попередніх розрахунках витрат на професійну правничу допомогу, що складається адвокатом щодо кожного доручення клієнта. Згідно з п. 4.4 договору оплата гонорару адвоката здійснюється на підставі акту приймання-передачі наданих правових послуг у строк не пізніше 2 (двох) місяців з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих правових послуг адвокатом та клієнтом. В підтвердження понесених витрат позивач надав суду акт приймання-передачі наданих послуг від 07.12.2021 (за договором про надання правової допомоги №28/07/2020 від 28.07.2020), звіт про надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу від 07.12.2021. За твердженнями відповідача, зазначені документи не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів, оскільки не засвідчені належним чином. Проте суд апеляційної інстанції не погоджується з даними доводами відповідача та вважає їх безпідставними, з огляду на наступне. Відповідно до положень ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Отже, Господарським процесуальним кодексом України як процесуальним законом не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма частини 4 статті 91 ГПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України «Про стандартизацію». Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55. Пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003) визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації, який ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Судом встановлено, що подані позивачем документи в підтвердження понесених витрат на правову допомогу засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, відповідно до положень пункту 5.27 ДСТУ від 01.09.2003 №4163-2003, оскільки відмітка про засвідчення копій документів складається зі слів «згідно з оригіналом», містить відбиток печатки адвоката Гнидки Мирослава Васильовича, особистого підпису адвоката та дати засвідчення відповідних копій. А відтак, подані позивачем документи є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України. З наявних в матеріалах справи документів убачається, що 07.12.2021 між адвокатом Гнидкою Мирославом Васильовичем та Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" підписано акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №28/07/2020 від 28.07.2020. Відповідно до п.п. 1 та 2 акту приймання-передачі адвокат надав, а замовник прийняв професійну правничу допомогу по розгляду справи №910/988/21 в апеляційному провадженні. Загальна вартість послуг складає 45000,00 грн. Також позивачем надано підписаний сторонами звіт про надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу від 07.12.2021, з якого убачається, що згідно умов договору виконавець передав, а замовник прийняв наступну професійну правничу допомогу: - складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення у справі №910/988/21 - загальна вартість склала 15000,00 грн, послуга надавалася 13.09.2021; - участь у судових засіданнях у справі №910/988/21 - загальна вартість склала 30000,00 грн, послуга надавалася 07.12.2021. Як убачається з матеріалів справи, адвокатом Гнидкою Мирославом Васильовичем підготовлено, підписано та подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Також зазначений представник взяв у участь у судовому засіданні 07.12.2021 з розгляду апеляційної скарги відповідача. Тобто, перелік наданих адвокатом послуг клієнту відповідають тим, що зафіксовані в акті приймання-передачі наданих послуг та звіті від 07.12.2021. Заперечуючи проти заяви позивача про відшкодування витрат на правову допомогу Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" вказувало на те, що заявлена до стягнення позивачем сума є значно більшою ніж заявлена у попередньому розрахунку, вказані витрати не відповідають критерію реальності та розумності їхнього розміру. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в п. 21 додаткової постанови від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Поряд з цим, відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Як було зазначено, у попередньому (орієнтовному) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу по розгляду справи №910/988/21 в апеляційному провадженні, який було додано до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначив про те, що у зв`язку з розглядом апеляційної скарги він поніс/очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн (10000,00 грн - участь у судових засіданнях та 5000,00 грн - підготовка процесуальних документів). Проте у заяві №ЖМК-1754/Ю від 10.12.2021 позивач збільшив заявлену у попередньому (орієнтовному) розрахунку суму судових витрат та заявив до стягнення 45000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Отже, позивач, відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України станом на 15.12.2021 (звернення до суду із заявою про відшкодування витрат на правову допомогу) повинен був навести належне обґрунтування та відповідно, довести обставини того, що його адвокат, станом на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу разом з відзивом на апеляційну скаргу не міг передбачити витрати на надання послуг (виконання робіт), які зазначені в звіті про надану професійну правничу допомогу від 07.12.2021. Натомість, матеріали справи свідчать, що заява Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" №ЖМК-1754/Ю від 10.12.2021 взагалі не містить будь-яких пояснень та обґрунтувань щодо такого перевищення. Отже, позивачем не доведено суду обставин того, що станом на 13.09.2021 йому не було відомо про таке перевищення та він не міг передбачити вказаних обставин. Аналіз, зазначених в акті приймання-передачі наданих послуг від 07.12.2021, які надано адвокатом та погоджено позивачем, щодо їх обсягу та вартості, дає підстави дійти висновку, що такі послуги повністю відповідають переліку та їх вартості, що визначені у попередньому розрахунку №ЖМК-1694/Ю від 13.09.2021, що відповідно дає підстави дійти висновку про обізнаність позивача щодо їх вартості станом на 07.12.2021. Отже, оскільки позивачем не було подано до суду доказів щодо обґрунтованості перевищення суми визначеної у попередньому розрахунку суми судових витрат, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для стягнення суми, яка значно перевищує розмір заявлений Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Разом з цим, на переконання апеляційного суду, перевищення позивачем у остаточній заяві №ЖМК-1754/Ю від 10.12.2021 суми витрат на професійну правничу допомогу є істотним в розумінні ч. 6 ст. 129 ГПК України, оскільки перевищує заявлену позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку суму витрат на професійну правничу допомогу втричі, а позивач не обґрунтував та не довів обставин того, що не міг передбачити витрати на надання послуг (виконання робіт), зазначених в акті приймання-передачі наданих послуг та звіті від 07.12.2021. З огляду на зазначене вище, враховуючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та зважаючи на заяву відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає, що у даному випадку позивачем доведено, що дійсними і необхідними, які відповідають критерію реальності таких витрат і розумності їхнього розміру виходячи з обставин даної справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 15000,00 грн. А відтак, заява Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 15000,00 грн. Оскільки апеляційна скарга відповідача залишена судом без задоволення, а отже судове рішення ухвалено на користь позивача, витрати Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 15000,00 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування витрат на правову допомогу у справі №910/988/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, ідентифікаційний код 3274 правову допомогу 4172) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп.

3. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 18.01.2022. Головуючий суддя В.В. Шапран Судді В.В.Андрієнко С.І. Буравльов