Постанова 4818 № 953/13689/20
від 26.05.2021 ·ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/13689/20 Головуючий І інстанції Провадження № 33/818/889/21 Горбунова Я.М. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Кружиліна О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А. за участю секретаря - Михайлюка А.В. особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 захисника - Донця А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Донця Артема Анатолійовича на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : 14 серпня 2020 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 175732 стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП. Згідно з вказаним протоколом 14 серпня 2020 року о 23 годині 23 хвилин в м.Харків, пр.Ювілейний, 1-А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VW Golf, д.н. НОМЕР_1 , мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота, хитка хода, млява річ, погодився пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою DRAGER Alcotest, огляд показав 2,92 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП. Постановою судді Московського районного суду міста Харкова від 19 жовтня 2020 року визнано винним ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 гривень. Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 адвокат Донець А.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та винести нову постанову, якою справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята без урахування всіх фактичних обставин справи, обставини, на які посилається суд першої інстанції, не відповідають дійсності, судовий розгляд відбувся з порушенням процесуальних прав і свобод людини, а зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду справи докази не є достатніми для визнання вини ОСОБА_1 у вчинення правопорушення. Зокрема, зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення ніяким чином не відображено обставини, на які посилався ОСОБА_1 при складанні протоколу, а саме, що він не керував автомобілем. За таких обставин, вважає протокол про адміністративне правопорушення неналежним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю природою він не є самостійним беззаперечним доказом. Крім того, посилається на те, що від настання події, яка стала підставою складання протоколу, до складання протоколу минуло лише 7 хвилин, що вважає недостатнім для вчинення всіх дій, передбачених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. На його думку, в оскаржуваній постанові не встановлено законність вимог та дій працівників патрульної поліції. Зауважує, що ОСОБА_1 зареєстрований у смт Нова Водолага та вважає, що справа мала розглядатись за місцем його реєстрації. При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 в Московському районному суді м.Харкова, суддя не дослідив можливість явки ОСОБА_1 до суду, що зумовило подальші порушення процесуальних прав ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 жодного разу не було належним чином повідомлено про розгляд справи, оскільки місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , але фактично він проживав у АДРЕСА_2 , про що суд було повідомлено 16.10.2020, тобто перед судовим засіданням, яке відбулося 19.10.2020. При розгляді справи ані ОСОБА_1 , ані його захисник адвокат Донець А.А. присутні не були. Одночасно з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи не знав, участі у розгляді справи не брав, про винесене судове рішення дізнався після отримання копії оскаржуваної постанови, а саме 14.12.2020. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та просить його поновити. Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання підлягає задоволенню. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Донця А.А., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що вчинене ним адміністративне правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушено вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, що підтверджено зібраними у справі доказами. З вказаним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Судовим розглядом встановлено, що 14 серпня 2020 року о 23 годині 23 хвилин в м.Харків, пр.Ювілейний, 1-А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VW Golf, д.н. НОМЕР_1 , мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, млява мова. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з його згоди проводився із застосуванням газоаналізатора DRAGER Alcotest в присутності двох свідків. Результат огляду 2,92 ‰. Внаслідок зазначених подій поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 175732 від 14 серпня 2020 року за порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.9 «а» ПДР України. Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: ?відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано, що під час встановлення обставин ДТП працівниками поліції у ОСОБА_1 встановлено ознаки алкогольного сп`яніння, після чого запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він погодився. Поліцейським роз`яснено порядок використання газоаналізатора DRAGER Alcotest та у присутності двох свідків проведено огляд ОСОБА_1 . Результат огляду становив 2,92 ‰ алкоголю у видихаємому повітрі. Крім того, на вказаному відеозаписі зафіксовано, що в автомобілі перебуває дві особи, один з яких ОСОБА_1 . Інший чоловік, який перебував в автомобілі, повідомив працівникам поліції, що він сидів на пасажирському сидіння, а за кермом перебував його друг. (а.с. 9). ?письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які були залучені поліцейськими у якості свідків при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та засвідчили той факт, що 14 серпня 2020 року водій автомобіля VW Golf, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в їх присутності пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора DRAGER, результат огляду показав 2,92 ‰ (а.с. 6,7); ?актом його огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою до нього. Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , проведеного за допомогою технічного засобу газоаналізатора DRAGER Alcotest 6820, становив 2,92 ‰ алкоголю у видихаємому повітрі (а.с. 3,4); ?даними про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, яке здійснено в порядку, передбаченому статтею 265-2, частиною 1 статті 266 КУпАП. Згідно з рапортом поліцейського автомобільVW Golf, д.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП отримав пошкодження передньої частини таким чином, що рух його став неможливим, був евакуйований шляхом завантаження та доставлений за місцем реєстрації (а.с. 8). Дослідивши зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 апеляційний суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі поліцейськими дотримано. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. З врахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не визнав та наполягав, що 14 серпня 2020 року він не керував автомобілем VW Golf, д.н. НОМЕР_1 . Оцінюючи надані ОСОБА_1 пояснення, апеляційний суд приходить до висновку, що його пояснення суперечать наявним в матеріалах справи доказам та спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. Так, на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських зафіксовано, що в автомобілі VW Golf, д.н. НОМЕР_1 , перебуває дві особи, один з яких ОСОБА_1 . Інший чоловік, який перебував в автомобілі, повідомив працівникам поліції, що він сидів на пасажирському сидіння, а за кермом перебував його друг. Оскільки в автомобілі було лише дві особи, то можна дійти логічного висновку, що особа вказувала на ОСОБА_1 , як на водія вказаного автомобіля. Будь-яких доказів на спростування цього факту матеріали справи не містять, не надано таких доказів й апеляційному суду. Отже, виходячи з вищевикладеного,посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо некерування транспортним засобом не знайшли свого обґрунтованого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Посилання захисника ОСОБА_1 адвоката Донця А.А. в апеляційній скарзі щодо неврахування процесуальних прав ОСОБА_1 при визначенні підсудності справи Московському районному суду міста Харкова апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що суперечать вимогам КУпАП. Так, відповідно до частини 1 статті 276 КУпАПсправа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 175733 від 14 серпня 2020 року стосовно ОСОБА_1 вбачається, що правопорушення вчинено за адресою: АДРЕСА_3 , що відповідно до адміністративно-територіального розподілу відноситься до Московського району. При цьому, апеляційний суд звертає увагу апелянта, що перелік справ, які можуть розглядатись за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників визначено частиною 2 статті 276 КУпАП. Правопорушення, передбачені частиною 1 статті 130 КУпАП, до вказаного переліку не входять, а отже підлягають розгляду виключно за місцем вчинення правопорушення. Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом вини ОСОБА_1 в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю природою він не є самостійним беззаперечним доказом, апеляційним судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що 18 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Донцем А.А. укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 45). 08 грудня 2020 року засобами поштового зв`язку захисник ОСОБА_1 адвокат Донець А.А. звернувся до Московського районного суду м.Харкова з адвокатським запитом, в якому повідомляє, що 16 жовтня 2020 року на адресу суду було направлено клопотання у справі № 953/13689/20 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП про передачу матеріалів справи до Ленінського районного суду міста Харкова (а.с. 27). Тобто, станом на 16 жовтня 2020 року захиснику ОСОБА_1 адвокату Донцю А.А. було відомо про знаходження в провадженні Московського районного осуду міста Харкова справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП. При цьому, судом вживались заходи з повідомлення ОСОБА_1 про судові засідання, а саме на адресу ОСОБА_1 , яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, надсилались судові повістки, які були повернені до суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (18-19, 21-22). Будь-яких альтернативних засобів зв`язку ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього не повідомив, заяви про зміну місця проживання до суду не подавав. З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Донця А.А. висновків судді щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, внаслідок порушення ним пункту 2.9 «а» ПДР України не спростовують, підстав для скасування постанови судді Московського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2020 року та закриття провадження у справі не вбачає. Керуючись ст. ст. 130, 245, 251, 252, 256, 265-2, 266, 277-280, 284, 294, 295 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Донця Артема Анатолійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Донцю Артему Анатолійовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Московського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2020 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Донця Артема Анатолійовича залишити без задоволення. Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна