Постанова 4854 № 400/2201/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/2201/20 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 суму заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 43 528, 25 грн. та пеню в розмірі 687, 41 грн. за період з 05.02.2017 року по 15.08.2018 року. В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до розрахунку заборгованості, довідки-розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом становить 43 528, 25 грн. Вказана заборгованість виникла внаслідок винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень: №34004-00 від 23.11.2017 року на суму 617,27 грн.; №34005-00 від 23.11.2017 року на суму 1746,73 грн.; №34006-00 від 23.11.2017 року на суму 919,58 грн.; №34007-00 від 23.11.2017 року на суму 3296,60 грн.; №34010-00 від 23.11.2017 року на суму 2548,64 грн.; №34013-00 від 23.11.2017 року на суму 1891,26 грн.; №34014-00 від 23.11.2017 року на суму 16765,39 грн.; №34017-00 від 23.11.2017 року на суму 6486,29 грн.; №34021-00 від 23.11.2017 року на суму 3177,88 грн. Також позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002465406 від 05.02.2020 року, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання та на підставі статті 126 ПК України зобов`язано сплатити штраф у розмірі 6 078,61 грн. та нараховано пеню 687, 41 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №101-00 від 02.03.2017 року, яку було направлено платнику рекомендованим листом. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено. При вирішенні спору суд першої інстанції виходив із того, що оскільки податкові повідомлення-рішення направлялись позивачем на адресу, яка не є зареєстрованим місцем проживання відповідача, сума податкового боргу не може бути визнана узгодженою, тому не підлягає стягненню. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). В апеляційний скарзі Головне управління ДПС у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та постановити нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що адреса, за якою відповідачу направлялась вся кореспонденція, відповідає відомостям з державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України з 01.01.2015 року по 31.12.2019 року. Таким чином апелянт вважає, що направлення кореспонденції на адресу: АДРЕСА_1 свідчить про належне надсилання (вручення) податкових повідомлень рішень та, як наслідок, узгодженість податкового боргу. ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечував проти її задоволення та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Враховуючи розгляд справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції розглянув дану справу у письмовому провадженні. Фактичні обставини справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) є власником нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки. Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку податкової заборгованості, за відповідачем рахується податкова заборгованість за несплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, перед бюджетом в розмірі 44 290, 21 грн. (а.с. 5-6). Вказаний борг нараховано відповідачу згідно податкових повідомлень-рішень від 23.11.2017 року №34004-00, №34005-00, №34006-00, №34007-00, №34010-00, №34013-00, №34014-00, №34017-00, №34021-00 (а.с. 14-16). Крім того, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002465406 від 05.02.2020 року, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання та на підставі статті 126 ПК України зобов`язано сплатити штраф у розмірі 6 078,61 гривень та нараховано пеню 687, 41 грн. (а.с.20, 28). Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено позивачем на адресу: АДРЕСА_1 , які, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій конвертів, повернуто на адресу податкового органу з відміткою: «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 17, 19). З підстав наявності у відповідача несплаченого боргу ГУ ДФС в Миколаївській області винесено податкову вимогу форми «Ф» №101-00 від 02.03.2017 року та направлено останню на адресу відповідача: АДРЕСА_1 поштовою кореспонденцією (а.с. 13). Вважаючи узгодженою суму податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. Відповідно до положень пп.14.1.175, п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими. При цьому, відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України). Відповідно до п.45.1 ст.45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Згідно пункту 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. За правилами пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. За наслідком системного аналізу вказаних приписів судова колегія зазначає, що існує визначений порядок послідовних дій контролюючого органу, що передує його зверненню до суду з позовною заявою про стягнення податного боргу. Вказаний порядок передбачає становлення порушень податкового законодавства, направлення податкових повідомлень-рішень, направлення податкової вимоги та за наслідком несплати узгодженого податкового боргу, контролюючий орган набуває права звернення до суду з відповідною позовною заявою. В даному випадку судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять відповідної податкової вимоги, що винесена внаслідок прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень від 23.11.2017 року №34004-00; №34005-00; №34006-00 ; №34007-00; №34010-00; №34013-00; №34014-00; №34017-00; №34021-00; від 05.02.2020 року № 0002465406. В свою чергу, податкова вимога форми «Ф» №101-00 від 02.03.2017 року, на яку посилається позивач у поданій позовній заяві та яка надана до матеріалів справи, винесена до прийняття наведених податкових повідомлень-рішень та відповідно не може підтвердити направлення позивачем податкової вимоги про сплату боргу у сумі 44 290, 21 грн. Крім того, судова колегія зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Водночас, з наявної у матеріалах справи копії довідки Березківської сільської ради №135-02-27 від 03.01.2018 року, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7). Також у відповідності до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 59). Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 . Дата рішення про припинення підприємницької діяльності: 27.07.2016 року (а.с. 60). Однак, відповідно до відомостей з ІС «Податковий блок» облікової картки ФОП ОСОБА_1 місце проживання відповідно до ДРФО: АДРЕСА_2 , дата внесення 2006-04-05 (а.с. 8). Позивач наполягає, що вказана адреса ( АДРЕСА_2 ) була зареєстрованою адресою відповідача та відповідає відомостям з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України. Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем припинено підприємницьку діяльність як ФОП 27.07.2016 року, що відображено в обліковій картці. Також у картці визначена адреса АДРЕСА_1 (а.с. 8). Крім того, податкова вимога форми «Ф» №101-00 від 02.03.2017 року, яка винесена до відповідних податкових повідомлень-рішень, направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_1 поштовою кореспонденцією, що свідчить про обізнаність позивача про зареєстроване та фактичне місце проживання ОСОБА_1 (а.с. 13). Таким чином, враховуючи те, що податкові повідомлення рішення не направлялись за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , про яку позивачу було відомо станом на момент їх прийняття, та, відповідно, відповідачу не вручались, відомості щодо направлення податкової вимоги на суму 44 290, 21 грн. у матеріалах справи взагалі відсутні, судова колегія приходить до висновку, що зазначена у даній позовній заяві сума податкового боргу є неузгодженою, а відтак, підстави для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС в Миколаївській області щодо стягнення з фізичної особи - платника ОСОБА_1 суми заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 43 528, 25 грн. та пені в розмірі 687, 41 грн. за період з 05.02.2017 року по 15.08.2018 року - відсутні. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Головного управління ДПС в Миколаївській області та скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зважаючи, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.