Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/534/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2021 року справа №200/534/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Верченко Ольги Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 200/534/21-а (головуючий І інстанції Тарасенко І.М., повний текст складений 14.04.2021 року у м. Слов`янську Донецької області) за позовом адвоката Верченко Ольги Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати незаконним та скасувати рішення від 08.12.2020 року № 2276 Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.04.2020 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу періоди роботи з повним робочим днем під землею з 29.08.1996 року по 01.07.2001 року - за 1 рік роботи 3 місяці, та до пільгового стажу періоди роботи з повним робочим днем під землею з 15.07.1994 року по 20.12.1994 року, з 24.05.1996 року по 16.07.1996 року, з 17.07.1996 року по 28.09.1996 року, з 02.07.2001 року по 14.04.2002 року, з 11.03.2003 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.12.2012 року, з 04.01.2013 року по 02.08.2016 року, з 03.08.2016 року по 17.04.2020 року у пропорції кожний повний рік роботи за 9 місяців на підставі роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівника, безпосередньо занятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та задовольнити позов. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом не враховано того, що дійсно позивачу з 18 січня 2021 року була призначена пенсія за його повторною заявою, але ОСОБА_1 має право на призначення пенсії з більш раннього періоду, так як на час 23.04.2020 мав достатній пільговий та страховий стаж роботи та звернувся з цього приводу з відповідною заявою. Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги та відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і встановив наступне. Позивач з 18 січня 2021 року перебуває на обліку в Селидовському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України, як отримувач пенсії за віком. Як свідчать матеріали справи, 21 квітня 2020 року позивач звернуся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача № 2102 від 23.04.2020 року в призначенні пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років в підземних умовах. Відповідно до рішення, до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.02.2018 року по 31.03.2020 року на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Курахівська», оскільки відсутня сплата щомісячних внесків до МЗД України, з 01.04.2020 року по 17.04.2020 року, оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати в СПОВ (ОК-5 від 22.04.2020 року); до пільгового стажу не зараховано період з 03.08.2016 року по 17.04.2020 року в підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «шахта «Курахівська», оскільки згідно довідки про підземні спуски № 127 від 27.03.2020 року не відпрацьовано повний робочий день під землею згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2102 від 23.04.2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та зобов`язано Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.04.2020 року про призначення пенсії за віком, з зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.02.2018 року по 31.03.2020 року, та до пільгового стажу періодів роботи з 03.08.2016 року по 17.04.2020 року. Після відпрацювання відповідачем вищевказаного рішення суду страховий стаж позивача склав 26 років 09 місяців 11 днів, в тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, згідно частини 3 статті 114 Закону України № 1058- 24 роки 09 місяців 28 днів. Рішенням відповідача від 08.12.2020 за № 2276 позивачу відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах та надане роз`яснення, що право на пенсію за нормами частини третьої статті 114 Закону України № 1058 позивач набуде за умови роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та набуття 25 років пільгового стажу роботи в підземних умовах за нормами частини другої статті 114 Закону України № 1058. 18 січня 2021 року позивач повторно надав заяву про призначення пенсії та згідно цієї заяви та наявних у відповідача документів йому було призначено пенсію за віком з урахуванням всіх спірних періодів. Позивач оскаржує рішення Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2276 від 08.12.2020 року, яким йому було вдруге відмовлено в призначенні пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV. Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058). Частиною 1 статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За змістом частини 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Частиною 5 ст. 114 Закону № 1058 унормовано, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Згідно пункту 5 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Так, пунктом 6 зазначеної постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону № 1788-XII. Кабінет Міністрів України 22.02.1992 року прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу включає Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз`яснення від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На даний час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 року є чинною. Також, 02.10.2018 року Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтверджує доцільність застосування Роз`яснення №

8. Отже, на час трудової діяльності позивача і наразі діє як роз`яснення №8, так і Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 року. Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: - кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; - кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що із спірним рішенням Пенсійного фонду № 2276 від 08.12.2020 року відповідачем виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року № 200/6446/20-а, та зараховано до страхового стажу позивача періоди його роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.02.2018 року по 31.03.2020 року, та до пільгового стажу період роботи з 03.08.2016 року по 17.04.2020 року. Питання щодо відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи з 29.08.1996 року по 01.07.2001 року - за 1 рік роботи 3 місяці, та періоди роботи з 15.07.1994 року по 20.12.1994 року, з 24.05.1996 року по 16.07.1996 року, з 17.07.1996 року по 28.09.1996 року, з 02.07.2001 року по 14.04.2002 року, з 11.03.2003 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.12.2012 року, з 04.01.2013 року по 02.08.2016 року, з 03.08.2016 року по 17.04.2020 року у пропорції кожний рік роботи за 9 місяців, даним рішенням не вирішувалось та позивачем не надано доказів, відносно того, що він звертався із відповідною заявою та надав усі необхідні підтверджуючі документи, для врахування вищезазначеного стажу. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Як свідчать матеріали справи, позивачу призначено пенсію з 18.01.2021 року на підставі наявних у відповідача документів, які були надані позивачем разом із заявою від 21.04.2020 року. Будь-яких додаткових документів із заявою від 18.01.2021 позивач до Пенсійного органу не надавав. Отже, суд дійшов помилкового висновку, що питання щодо відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи з 29.08.1996 року по 01.07.2001 року - за 1 рік роботи 3 місяці, та періоди роботи з 15.07.1994 року по 20.12.1994 року, з 24.05.1996 року по 16.07.1996 року, з 17.07.1996 року по 28.09.1996 року, з 02.07.2001 року по 14.04.2002 року, з 11.03.2003 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.12.2012 року, з 04.01.2013 року по 02.08.2016 року, з 03.08.2016 року по 17.04.2020 року у пропорції кожний рік роботи за 9 місяців, даним рішенням не вирішувалось та позивачем не надано доказів, відносно того, що він звертався з відповідною заявою та надав усі необхідні документи, для врахування цього стажу. З огляду на викладене, колегія дійшла висновку, що відповідач при повторному розгляді заяви позивача від 21.04.2020 року діяв не у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. При цьому, як підтверджується матеріалами справи, періоди роботи позивача з 29.08.1996 по 01.07.2001 за 1 рік роботи 3 місяці, та періоди роботи з 15.07.1994 по 20.12.1994; з 17.07.1996 по 28.09.1996; з 02.07.2001 по 14.04.2002, з 11.03.2003 по 31.12.2003, з 03.08.2016 по 17.04.2020 у пропорції кожний повний рік роботи за 9 місяців, відповідачем зараховано до пільгового стажу за заявою позивача від 18.01.2021 року, отже зарахування зазначених періодів до пільгового стажу не є спірним. За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, а потому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на часткове задоволення апеляційної скарги позивача, судові витрати позивача, понесені за подання адміністративного позову та апеляційної скарги (а.с. 1, 63), слід відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на загальну суму 2270,00 грн. Керуючись 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Верченко Ольги Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 200/534/21-а - скасувати. Позовні вимоги адвоката Верченко Ольги Олександрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №2276 від 08.12.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком. Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.04.2020 року про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням пільгового стажу, з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року по справі № 200/6446/20-а, та застосуванням при розрахунку стажу роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №

8. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань (код ЄДРПОУ 41247274, місцезнаходження: вул. Героїв праці, 6, м. Селидове, Донецька область, 85400) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 копійок. Повне судове рішення складено 07 червня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Ястребова Судді І.Д. Компанієць І.В. Сіваченко