Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/6486/16-ц

Дата документу 02.06.2021 Спраа № 333/6486/16-ц Запорізький Апеляційний суд ЄУН 333/6486/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Наумова І.Й. Пр. № 22-ц/807/1296/21Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С. за участі секретаря Бабенко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2021 року про поворот виконання рішення у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі - Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ВСТАНОВИВ: У листопаді 2016 року Банк звернулося до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 1-2), в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість у розмірі 57247,02 грн., а також стягнути судові витрати у розмірі 1378,00 грн. В автоматизованому порядку для розгляду цієї заяви визначено суддю суду першої інстанції Наумову І.Й. (т.с. 1 а.с. 39). Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2017 року (т.с. 1 а.с. 51-52) позов Банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Банку (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.10.2012 року у розмірі 57247,02 грн. та судовий збір. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 лютого 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2017 року задоволено, заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2017 року скасовано (т.с. 1 а.с. 135). Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року (т.с. 1 а.с. 207-209) позов Банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.10.2012 року у розмірі 52400,25 грн. та судовий збір у розмірі 1261,28 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2018 року (головуючий суддя Поляков О.З., судді Крилова О.В., Кухар С.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року залишено без змін (т.с. 2 а.с. 25-29). У січні 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про поворот виконання рішення, в якій останній просив допустити поворот виконання заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2017 року у цій справі. В автоматизованому порядку для розгляду цієї заяви визначено суддю суду першої інстанції Наумову І.Й. (т.с. 2 а.с. 55). Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2020 року (т.с. 2 а.с. 61-62) заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення у цій справі залишено без розгляду. Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року (головуючий суддя Гончар М.С., судді Маловічко С.В., Подліянова Г.С.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 березня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.с. 2 а.с. 107-109). Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення задоволено частково (т.с. 2 а.с. 125-127). Допущено поворот виконання заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2017 року шляхом повернення стягнутих грошових сум. Стягнуто з Банку (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову суму у розмірі 4709,01 грн., стягнуту за заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2017 року. В іншій частині заявлених вимог відмовлено. ОСОБА_1 із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, у тому числі в частині відмови, у цій справі погодився, останню в апеляційному порядку не оскаржував. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції (фактично лише в частині задоволення заяви ОСОБА_1 ), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, Банк у своїй апеляційній скарзі (т.с. 2 а.с. 131-134) просив скасувати ухвалу суду першої інстанції у цій справі та винести нову ухвалу, якою відмовити в повному обсязі у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення, судові витрати стягнути на користь Банку. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (т.с. 2 а.с. 148). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 11 березня 2021 року (т.с. 2 а.с. 154), справу призначено до апеляційного розгляду (т.с. 2 а.с. 155), з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів Запорізького апеляційного суду. Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. У судове засідання 02 червня 2021 року належним чином повідомлений апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (т.с. 2 а.с. 159) представник Банку не з`явився, Банк та його представник про причини неявки представника Банку апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали. За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання представника Банку у цій справі, і на підставі ст. ст. 371 - 372 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю представника Банку за присутністю відповідача (боржника) ОСОБА_1 . Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 , який у тому числі на запитання апеляційного суду зазначав, що він отримав копію апеляційної скарги Банку сьогодні в апеляційному суді особисто, але час для підготовки до судового засідання йому не потрібний, із апеляційною скаргою Банку він ознайомлений, правом на відзив на цю скаргу Банку він не вважає за доцільне користуватись, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цієї справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Банку у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи частково заяву відповідача ОСОБА_1 про поворот виконання рішення у цій справі, керувався ст. 444 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності останньої лише в частині її задоволення. Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною. Встановлено, що наказом Мінфіну від 21 травня 2018 року № 519 (рішенням єдиного акціонера) було змінено тип Банку на приватне та його найменування на АТ КБ «ПРИВАТБАНК», останнє є правонаступником ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Статут, копія т.с. 2 а.с. 140 зворот). При вирішенні процесуального питання суд першої інстанції правильно виходив у цій справі із такого. ]Згідно із ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Відповідно до ч. 2 ст. 444 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. В силу вимог ч. 6 ст. 444 ЦПК України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Згідно із ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції в ході розгляду даної заяви, заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2017 року позовні вимоги Банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Банку (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.10.2012 року у розмірі 57247,02 грн., яка складається з: 7918,02 грн. - заборгованість за кредитом, 43282,23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2844,53 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2702,24 грн. - штраф (процентна складова) та судовий збір у розмірі 1378,00 грн. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.02.2018 р. за заявою відповідача ОСОБА_1 скасовано вищезазначене заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2017 р. у цій справі та призначений новий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року позов Банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором б/н від 25.10.2012 року у розмірі 52400,25 грн., яка складається з: 7918,02 грн. - заборгованість за кредитом, 43282,23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1200 грн. - заборгованість за пенею. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку витрати на оплату судового збору в розмірі 1261,28 грн. 22.12.2018 року постановою Запорізького апеляційного суду дане рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року залишено без змін. Відповідно до листа начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 31.01.2020 року № 12111/2-16.3-43, згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено: - на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 54033240 з примусового виконання виконавчого листа № 333/6486/16-ц від 10.04.2017 року, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку суми боргу 57247,02 грн. При примусовому виконанні даного виконавчого провадження 29.08.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у зв`язку з чим з заробітної плати боржника за виконавчим провадження № 54033240 ОСОБА_1 було стягнуто наступні грошові суми: - 30.11.2017 року на депозитний рахунок відділу надійшла грошова сума у розмірі 1650.89 грн.; - 28.12.2017 року на депозитний рахунок відділу надійшла грошова сума у розмірі 2129,09 грн.; - 31.01.2018 року на депозитний рахунок відділу надійшла грошова сума у розмірі 1650.92 грн.; - 28.02.2018 року на депозитний рахунок відділу надійшла грошова сума у розмірі 1650,91 грн., що була розподілена наступним чином: 1650,91 грн. на користь ОСОБА_1 , як надмірно стягнуті грошові кошти. 28.03.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». До листа долучені копії платіжних доручень № 10859 від 13.12.2017 року; № 171 від 15.01.2018 року; № 1013 від 14.02.2018 року та копія картки реквізитів для проведення операції поповнення карткового рахунку, отримувачем якого є ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 6 ст. 444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Згідно із ч. 10 ст. 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду. Ухвалою Комунарського районого суду м. Запоріжжя від 26.03.2020 р. дану заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення було залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення з цією заявою. Постановою Запорізькою апеляційного суду від 12.08.2020 р. вищезазначена ухвала суду від 26.03.2020 р. була скасована, та справа направлена для продовження розгляду цієї заяви. Відповідно до позиції Запорізької апеляційного суду, передчасними є висновки суду першої інстанції про пропуск ОСОБА_1 строку на подачу вищезазначеної заяви про поворот виконання скасованого заочного рішення. 28.10.2020 р. заявник звернувся до суду із заявою про поновлення строку на звернення до суду з цією заявою. Враховуючи позицію Запорізького апеляційного суду, положення ст. 127 ЦПК України, а також те, що заявник заявляв про повернення йому коштів, сплачених ним під час виконання заочного рішення, яке було в подальшому скасоване, і на стадії повторного розгляду позову, та в подальшому подав до суду заяву про поворот виконання рішення з наданням доказів на підтвердження сум, стягнутих за раніше прийнятим рішенням, суд першої інстанції вважав за необхідне заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про поворот виконання рішення задовольнити та поновити заявнику даний процесуальний строк. Конституційний Суд України в п. 3.2 рішення від 02.11.2011 року (справа № 1-25/2011) зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення суду та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Судом першої інстанції було правильно встановлено, що на користь Банку під час виконання вищезазначеного заочного рішення від 07.02.2017 р., яке було в подальшому скасоване, було стягнено грошові кошти у сумі 4709,01 грн., тому саме дана сума підлягає поверненню заявнику в порядку повороту виконання вищезазначеного рішення. Судом першої інстанції правильно зазначено що грошові кошти на суму 721,89 грн. стягнені з ОСОБА_1 в якості витрат виконавчого провадження та виконавчого збору не підлягають поверненню в порядку ст. 444 ЦПК України, оскільки дана стаття регулює виключно питання повороту виконання судового рішення. Вищезазначеним заочним рішенням від 07.02.2017 р. не вирішувалось питання про стягнення з ОСОБА_1 вищевказаних сум на виконавчі витрати та виконавчого збору. Аналогічна судова практика зазначена в постанові Запорізького апеляційного суду від 19.05.2020 р. по справі ЄУН 334/1698/13. Доводи апеляційної скарги Банку не спростовують обставин, встановлених судом першої інстанції на час постановлення оскаржуваної ухвали у цій справі, є безпідставними, не ґрунтуються на законі та належних, допустимих доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України. ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити Банку у цій справі заборгованість за вищезазначеним кредитним договором у сумі 52400,25 грн. зовсім за іншим рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя - вже від 07 червня 2018 року (т.с. 1 а.с. 207-209), яке дійсно залишено без змін апеляційним судом 22 грудня 2018 року, та за яким сума позовних вимог Банку з 57247,02 грн. не була зменшена судом до 52400,25 грн. за рахунок проведених раніше ОСОБА_1 проплат в порядку примусового виконання раніше іншого ухваленого та у подальшому скасованого заочного рішення суду від 07 лютого 2017 року та зокрема: у сумі 4709,01 грн., а саме у зв`язку із відмовою судом Банку у задоволенні позовних вимог Банку в частини стягнення з відповідача: - заборгованості за пенею, яка знаходиться поза межами однорічного строку позовної давності, та - штрафів - на підставі ст. 61 Конституції України. А тому, суд першої інстанції мав застосувати в порядку часткового задоволення заяви ОСОБА_1 поворот виконання за скасованим 02 лютого 2018 року вищезазначеним заочним рішенням суду першої інстанції від 07 лютого 2017 року у цій справі на суму 4709,01 грн., яка була подана ОСОБА_1 та розглянута судом першої інстанції у цій справі з дотриманням для цього вимог ЦПК України. Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною апелянта (Банку) апеляційному суду не надані. Хоча, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги Банку. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни. Крім того, у разі відмови Банку у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок ОСОБА_1 будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом. Керуючись ст. ст. 12, 141, 367-368, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення. Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови апеляційним судом складений 07.06.2021 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.