Постанова 4807 № 333/350/15-ц

Дата документу 10.11.2021 Справа № 333/350/15-ц ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 333/350/15-ц Провадження №22-ц/807/3515/21 Головуючий в 1-й інстанції Дмитрієва М.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В., суддів:Бєлки В.Ю., Онищенко Е.А., секретарКниш С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2021 року, постановлену у м. Запоріжжі у справі за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про поворот виконання судового рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-,- В С Т А Н О В И В: 07 червня 2021 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Працевитого Г.О. про поворот виконання судового рішення по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заяви зазначено, що у провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справи за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитних договором, в якій 15 травня 2015 року судом було ухвалено заочне рішення про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 60997,20 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 714,97 грн. На виконання рішення суду були видані виконавчі листи. У подальшому відповідачем було подано заяву про перегляд заочного рішення суду за наслідками розгляду якої рішення суду від 15 травня 2015 року було скасовано, ухвалено нове про відмову у задоволенні позову. Окрім цього, 14 липня 2013 року заочним рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 29 березня 2006 року у розмірі 35351,46 грн. та судові витрати у розмірі 379,27 грн. За наслідками подання відповідачем заяви про перегляд рішення було ухвалено нове, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 9996,48 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 99,96 грн. За випискою по рахунку в період з 02 червня 2015 року по 25 червня 2020 року до виконавчої служби надійшла сума у розмірі 23 939, 80 грн. Загалом, з березня 2016 року по квітень 2021 року із доходів ОСОБА_1 були здійснені відрахування за рішеннями суду на загальну суму 82466,76 грн. Оскільки на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» були здійснені відрахування із доходів ОСОБА_1 на загальну суму 82466,76 грн., з яких 23939,80 грн. за рішенням суду по справі 333/3910/13-ц та 58529,96 грн. за рішенням суду по справі 333/350/15, то суми безпідставно отриманих ПАТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів становить 58529,96 грн., які підлягають стягненню на користь заявника в порядку повороту виконання рішення суду. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2021 року, заяву представника ОСОБА_1 адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про поворот виконання судового рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Допущено поворот виконання рішення Комунарського районного суду від 15 травня 2015 року по цивільній справі № 333/350/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У порядку виконання судового рішення стягнуто з Акціонерного товариства «ПриватБанк», ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 виплачену суму у розмірі 28 261, 55 грн. В іншій частині вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні вимог заяви. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що заявником не доведено виконання рішення суду про стягнення на користь Банку коштів з відповідача, факту перерахування ДВС на користь Банку коштів за виконавчим провадженням в сумі, що стягнута за ухвалою. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2020 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитом у розмірі 60 997,20 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 714, 97 грн. 17 липня 2015 року представником позивача були отримані рішення суду та два виконавчі листи. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2015 року задоволено, заочне рішення суду скасоване, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін). Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Таким чином, на цей час рішення, на підставі якого були видані виконавчі листи скасовано. Згідно із довідки ГУ в Запорізькій області (Шевченківське) за період з вересня 2018 року по квітень 2021 року на підставі виконавчого документу із доходів ОСОБА_1 , здійснюється відрахування у розмірі 20 відсотків. За відомостями Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ПівденоСхідного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) від 01 липня 2021 року, за виконавчим листом № 333/350/15-ц було відкрито виконавче провадження, в рамках якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» за період з 03 квітня 2018 року по 12 лютого 2021 року 28 261, 55 грн. Задовольняючи вимоги заяви частково, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» відсутні, тому заява про поворот виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню в частині вимог про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» виплаченої суми у розмірі 28 261,55 грн. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного. Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням. Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватися шляхом подання заяви про поворот виконання. Необхідність у повороті виконання судового рішення і поверненні сторін у первісне становище виникає тоді, коли рішення виконане, але згодом скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо цей суд закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Згідно із ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Відповідно до ч. 2 ст. 444 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. В силу вимог ч. 6 ст. 444 ЦПК України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Згідно із ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Таким чином, при вирішення питання про поворот виконання рішення необхідно встановити, що дійсно відсутні підстави для виконання рішення суду, а також чітко з`ясувати в якій частині і в якому об`ємі рішення виконано, щоб вирішити питання щодо стягнення, в даному випадку, саме того розміру коштів, який отриманий стягувачем в процесі виконавчого провадження. Так, відповідно до вимог заяви ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення, вона просить стягнути з АТ КБ ПриватБанк безпідставну стягнуті кошти за двома рішеннями суду в сумі 58529,96 грн. Обґрунтовуючи суму присуджену до стягнення з підстав повороту виконання рішення суду, суд першої інстанції посилається на відомості Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ПівденоСхідного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) від 01 липня 2021 року, відповідно до яких за виконавчим листом № 333/350/15-ц було відкрито виконавче провадження, в рамках якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» за період з 03 квітня 2018 року по 12 лютого 2021 року 28 261, 55 грн. Між тим, факт перерахування виконавчою службою на корить Банку саме такої суми, судом першої інстанції не перевірявся, а відповідно до Виписки про рух коштів по особовому рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ КБ ПриватБанк за період з 03 квітня 2018 року по 12 лютого 2021 року на погашення заборгованості перераховано 7507,08 грн. Також слід зазначити, що згідно даних Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ПівденоСхідного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) сума коштів за ВД, стягнутих на користь стягувача складає 25220,57 грн. Суд не перевірив чи поворот виконання рішення стосується рішення саме у цій справі. Чи дійсно банк отримав кошти саме на виконання даного рішення суду. Чи не булти стягнуті ці кошти на виконання інших судових рішень за цим же договором, що виключає можливість їх врахувати у цій справі, і чи між сторонами тривають за цим договором надалі кредитні правовідносини. Таким чином, апеляційний суд доходить до висновку, що ухвала про поворот виконання рішення суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та заслуговують на увагу суду. Враховуючи наведені обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2021 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 12 листопада 2021 року. Судді: С. В. Кухар В. Ю. Бєлка Е. А. Онищенко