Постанова 4823 № 750/11862/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 02 червня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/11862/20 Головуючий у першій інстанції - Карапута Л. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/696/21 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Мамонової О.Є., суддів: Висоцька Н.В., Шитченко Н.В., із секретарем: Шкарупою Ю.В., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: Акціонерне товариство «Альфа Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - У С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Альфа-Банк» (далі по тексту - Банк) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №4843, вчиненого 31.10.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа Банк» заборгованості в сумі 494 593 грн; просив стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1 342,20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 50 000 грн. Позов обґрунтовував тим, що вищевказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та інших нормативно-правових документів, оскільки заборгованість за кредитним договором, вказана у виконавчому написі, не є безспірною та не відповідає дійсності. Оспорюваний виконавчий напис вчинено за відсутності документів, що підтверджують безспірність грошових вимог, із зазначенням невірних даних боржника, не на нотаріально посвідченому кредитному договорі, поза межами трирічного строку з дня виникнення права вимоги АТ «Альфа Банк». Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.02.2021 позов задоволено. Визнано виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. від 31.10.2020, зареєстрований в реєстрі за № 4843, таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з АТ «Альфа Банк» на користь ОСОБА_1 у відшкодування сплаченого судового збору 1 342,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 100 грн, а всього 4 442,20 грн. В апеляційній скарзі АТ «Альфа Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неповне з`ясування судом всіх обставин справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що районним судом було неправильно встановлено правову природу та помилково ототожнено поняття «строк позовної давності» та «строк звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису», у результаті чого неправильно встановлено момент виникнення у заявника права звернутись до нотаріуса для захисту своїх порушених прав. Заявник зазначає, що на підтвердження безспірності заборгованості боржника за оскарженим виконавчим написом представником АТ «Альфа-Банк» були надані всі необхідні документи. У відзиві на апеляційну скаргу сторона позивача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Доводи апеляційної скарги зводяться до повторного викладу змісту позовної заяви та полягають у тому, що вказана Банком заборгованість не є безспірною, позивач взагалі не визнає суму боргу. «Альфа-Банк» не надано приватному нотаріусу належних та достовірних документів для вчинення виконавчого напису, а із наданих документів є очевидним пропущення заявником трирічного строку з моменту виникнення права вимоги. Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача - адвоката Павленка А.В., який наголошував на законності рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та доводи відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у приватного нотаріуса Личук Т.І. не було правових підстав для посвідчення оскаржуваного позивачем виконавчого напису, оскільки надані відповідачем документи не підтверджують безспірність заявленої до стягнення суми боргу. З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства. Судом у справі встановлено, що 13.09.2007 між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 935/1-093, з подальшим укладенням договорів про внесення змін до нього № 935/1-093/1 від 01.07.2008 та № 935/1-093/2 від 21.01.2011, за умовами якого позивач отримав кредит окремими траншами зі сплатою 17% річних за кредитом та комісій на поточні потреби, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 09.09.2012 (а.с. 23-34). 15.10.2019 відповідно до підпункту «г» п. 11 ч. 4 ст. 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», п. 3.1, 5.3 Постанови Правління НБУ № 189 від 27.06.2008 «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників» було затверджено Передавальний акт, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів, від АТ «Укрсоцбанк». Згідно п. 1.2. Статуту АТ «Альфа Банк» останній є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ «Укрсоцбанк» (правонаступника АКБСР «Укрсоцбанк»). 14.08.2020 АТ «Альфа-Банк» було направлено ОСОБА_1 повідомлення про порушення основного зобов`язання, в якому вказано, що з 15.10.2019 АТ «Альфа-Банк» є основним кредитором за кредитним договором № 935/1-0936 від 13.09.2007, у зв`язку з порушенням його умов станом на 01.07.2020 у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 493 033,34 грн, які позичальнику необхідно сплатити до 14.09.2020 на вказані у повідомленні реквізити. У відповідь на вказану вимогу ОСОБА_1 направлено відповідь про її невизнання (а.с. 47-51). 15.09.2020 АТ «Альфа-Банк» звернулося до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Т.В. із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення на його користь з ОСОБА_1 493 093,34 грн заборгованості за кредитним договором № 935/1-093 за період з 01.07.2017 по 01.07.2020. Разом із заявою відповідно до переліку додатків нотаріусу були подані: - оригінал кредитного договору (договір відновлювальної кредитної лінії № 935/1-093 від 13.09.2007 та договори про внесення змін до нього № 935/1-093/1 від 01.07.2008 та № 935/1-093/2 від 21.01.2011); - засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; - рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 (про затвердження передавального акту та визначення АТ «Альфа-Банк» правонаступником всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» з 15.10.2019); - передавальний акт від 15.10.2019; - документи стягувача та представника стягувача за довіреністю (статут АТ «Альфа-Банк», довіреність на імя Гуцал А.О. , копії паспорту та РНОКПП Гуцал А.О. ) 31.10.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 4843, за яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» (стягувач) заборгованість, що виникла за кредитним договором № 935/1-093 від 13.09.2007 з усіма додатками та додатковими угодами, який укладений між АКБСР «Укрсоцбанк» (правонаступник АТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 (боржник). У виконавчому написі зазначено, що строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.07.2017 по 01.07.2020. Сума заборгованості складається з: - прострочена заборгованість за сумою кредиту - 185 000 грн; - прострочена заборгованість за комісією та процентами - 304 986,88 грн; - строкова заборгованість за сумою кредиту - 0 грн; - строкова заборгованість за комісією та процентами - 3 106,46 грн; - штрафні санкції - 0 грн; - суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису - 1 500 грн. Загальна сума заборгованості 494 593,34 грн (а.с. 22, 55). 23.12.2020 державним виконавцем Деснянського відділу ДВС у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Старостенко О.В. в рамках примусового виконання вищевказаного виконавчого напису винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника ВП № 63977594 (а.с. 35-43). У відповідь на запит апеляційного суду АТ «Альфа-Банк» повідомило, що надані ОСОБА_1 кредитні кошти були перераховані на банківський рахунок № НОМЕР_1 , який відкривався останньому як фізичній особі, вказаний рахунок не використовувався для здійснення господарської діяльності і не мав такого режиму використання. ОСОБА_1 в АТ «Укрсоцбанк» та АТ «Альфа-Банк» не відкривались банківські рахунки фізичної особи-підприємця (а.с. 245-248, 253-255). Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється статтями Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5. Згідно зі статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 18 ЦК України, стаття 87 Закону України «Про нотаріат»). Аналогічні положення містяться у Порядку, зокрема, згідно з п.п. 1.1 - 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п. 2.2 п. 2 гл. 16 р. ІІ Порядку). Підпунктами 3.1, 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік). Пунктом 2 Переліку встановлено, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 справа № 645/1979/15-ц. Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості. Як зазначалось вище, відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №

75. Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховний Суд від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц та від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц. З матеріалів справи вбачається, що АТ «Альфа-Банк» при зверненні із заявою про вчинення виконавчого напису подало приватному нотаріусу документ, складений представником АТ «Альфа-Банк» Гуцал А.О. за її підписом, без зазначення дат із назвою «Виписка з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № 935/1-093», в якому зазначено код банку, номер рахунку, номер і дата договору, валюта, прізвище клієнта та у формі таблички викладено вид та суму заборгованості: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 185 000 грн, прострочена заборгованість за комісією та процентами - 304 986,88 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн, строкова заборгованість за комісією та процентами - 3 106,46 грн, штрафні санкції - 0,00 грн, всього - 493 093,34 грн. При оцінці вказаного документу судом апеляційної інстанції враховано, що банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов`язкових реквізитів. Районним судом надано вірну оцінку поданому нотаріусу документу на підтвердження заборгованості, оскільки належної виписки по рахунку позичальника ОСОБА_1 , з якої можливо було б встановити та перевірити факт перерахування кредитних коштів на відповідний рахунок, рух коштів по рахунку та користування ними, нарахування заборгованості, здійснення позичальником платежів на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії та відповідний залишок заборгованості за кредитом, що є обов`язковою умовою для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, Банком подано не було. Вищезазначені обставини свідчать про те, що вимоги АТ «Альфа-Банк» не є безспірними, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у приватного нотаріуса Личук Т.І. не було правових підстав для посвідчення оскаржуваного позивачем виконавчого напису, оскільки надані відповідачем документи не підтверджують безспірність заявленої до стягнення суми боргу. За викладених обставин, твердження заявника в апеляційній скарзі про те, що на підтвердження безспірності заборгованості боржника за оскарженим виконавчим написом представником АТ «Альфа-Банк» були надані всі необхідні документи, є необґрунтованими та не відповідають дійсності. Також є вірним висновок районного суду про те, що нотаріус при видачі виконавчого напису також не враховував пропуск банком строку позовної давності. Як вже зазначалось, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Можливість поновлення нотаріусом строку на пред`явлення стягувачем грошової вимоги до боржника не передбачена а ні Законом України «Про нотаріат», а ні Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Як було встановлено судом, відповідно до умов кредитного договору кінцевий термін повернення кредитної заборгованості встановлено до 09.09.2012 (включно) (п. 3.2 договору про внесення змін № 935/1-093-2 від 21.01.2011), тобто право вимоги у кредитора з повернення ОСОБА_1 суми кредитної заборгованості виникло з 10.09.2012. У свою чергу, виконавчий напис нотаріуса вчинено 31.10.2020, тобто з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Зважаючи на викладене, не впливають на правильність рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що районним судом помилково ототожнено поняття «строк позовної давності» та «строк звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису», у результаті чого неправильно встановлено момент виникнення у заявника права звернутись до нотаріуса для захисту своїх порушених прав. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1 та визнав виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. від 31.10.2020, зареєстрований в реєстрі за № 4843, таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим відповідно до приписів ст. 375 ЦК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 07.06.2021. Головуюча О.Є.Мамонова Судді: Н.В.Висоцька Н.В.Шитченко