Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/11964/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/11964/20 пров. № А/857/100/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б., за участі секретаря судового засідання Гром І.І., позивача: ОСОБА_1 представник відповідача: Добродій А.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 140/11964/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи за час до поновлення на посаді, починаючи з дати звільнення і до фактичного поновлення на посаді,- суддя в 1-й інстанції Ковальчук В.Д., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення - м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначено,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів від 10 липня 2020 року №1302/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції та вжиття заходів впливу Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області» в частині, яким ОСОБА_1 заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь - Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області майора поліції, попереджено про неповну службову відповідальність, від 13 липня 2020 року № 1326/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Любешівського ВП Камінь - Каширського ВП ГУНП у Волинській області», в частині яким заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь - Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області майора поліції, звільнено з посади, та наказу від 06 серпня 2020 року № 236 о/с «Про призначення майора поліції ОСОБА_1 (0109443) старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУНП, з посадовим окладом 2500 гривень, звільнивши з посади заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП», стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи за час до поновлення на посаді, починаючи з дати звільнення і до фактичного поновлення на посаді. Позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що службові розслідування не повно з`ясували фактичні обставини порушення позивачем вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відсутністю складу будь- якого адміністративного проступку, а тому вважає, що вказані накази суперечать діючим вимогам чинного трудового законодавства. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено. З висновками суду не погодився позивач ОСОБА_1 ( апелянт), вважаючи, що рішення суду першої інстанції носить загальний характер, не ґрунтується на законі, не здійснено з встановленням всіх обставин вказаної справи, а тому підлягає скасуванню та прийняття нового судового рішення про задоволення вимог в повному обсязі. Судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання апелянта щодо долученння на стадії апеляційного розгляду документів,в якості додаткових доказів на підтвердження позовних вимог. Задоволенню цього клопотання слуговала обставина розгляду судової справи за правилами спрощеного провадження, що, на думку суду апеляційної інстанції, позбавляло позивача у забезпеченні принципу рівності у судовому процесі. Європейський суд з прав людини досить часто посилається на принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції. Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рішення у справах «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88, п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91 п. 38.і. Головним управлінням Національної поліції у Волинській області на стадії апеляційного розгляду долучено додаткові пояснення на апеляційну скаргу від 13.05.2021. Сторона позивача заперечує апеляційну скаргу та зазначає про те, що у ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією зібрано та досліджено усі обставини за результатами чого складено висновок від 07.07.2020, у якому відображено допущені порушення та надано пропозицію начальнику ГУНП у Волинській області щодо притягнення поліцейських до відповідальності, з вини яких було допущено порушення,у тому числі і ОСОБА_1 .. При визначенні дисциплінарного стягнення позивачу, було враховано, що на момент проведення службового розслідування у позивача було діюче дисциплінарне стягнення - догана, оголошене наказом ГУНП у Волинській області від 06.04.2020 №707/в. Відповідно до частини 12 статті 19 Дисциплінарного статуту НП у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворіше, ніж попереднє. З вказаних підстав апеляційну скаргу заперечують, просять залишити рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/11964/20 без змін. Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач на різних посадах проходила службу в органах внутрішніх справ України з 02 серпня 2004 року, у Національній поліції з 07 листопада 2015 року. З 13 жовтня 2017 року до дня звільнення з посади (13 липня 2020 року) ОСОБА_1 обіймала посаду заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь - Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області. В період з 17 по 19 червня 2020 на виконання наказу ГУНП у Волинській області від 17.06.2020 №769 працівниками ГУНП у Волинській області здійснено цільову перевірку службової діяльності підрозділів Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області та виявлено ряд недоліків в службовій діяльності, які відображені у доповідній записці начальника УПД ГУНП у Волинській області полковника поліції ОСОБА_2 від 22.06.2020 №3101/01/25-5-2020. Відповідно до наказу ГУНП у Волинській області «Про організацію проведення службового розслідування» від 23.06.2020 №815 створено дисциплінарну комісію з числа працівників ГУНП, яким наказано провести цільову перевірку за фактами, викладеними у вище зазначеній доповідній записці. На момент проведення службового розслідування ОСОБА_1 мала діюче дисциплінарне стягнення - догану, оголошене наказом ГУНП у Волинській області від 30.06.2020 №1246/в, що підтверджується послужним списком (а.с.77 зв.). За результатами проведеного службового розслідування ( висновок від 07.07.2020) наказом ГУНП у Волинській області від 10.07.2020 №1302/в за невиконання посадової інструкції, що призвело до порушення вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС від 01.02.2016 № 70, Інструкції з організації планування в системі НПУ, затвердженої наказом НПУ від 24.12.2015 №202, Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 13.06.2016 №503, наказу ГУНП від 23.01.2020 № 111 «Про затвердження Порядку організації та здійснення оповішення підрозділів ГУНП у Волинській області і збору їх працівників», наказу ГУНП від 04.11.2016 № 1254 дек «Про затвердження орієнтовного переліку оперативно-мобілізаційних документів мобілізаційного плану структурних та територіальних органів ГУНП у Волинській області для забезпечення їх роботи в особливий період», наказу ГУНТТ від 04.02.2020 № 175 «Про затвердження Плану основних заходів цивільного захисту ГУНП у Волинській області на 2020 рік», вказівки ГУНП від 02.08.2019 № 1958/01/12/2- 2019, та виразилось у неналежній підготовці документів цивільного захисту, невжитті заходів щодо усунення виявлених недоліків, неналежному веденні документації під час проведення інструктажів, не проставленні відміток про виконання заходів, неналежному виконанні контрольних документів та відсутність контролю за роботою підлеглих, керуючись вимогами пп. 6 п. З ст. 13, п. 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, заступника начальника Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність. З наказом ГУНП у Волинській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції та вжиття захотів впливу Любешівського ВП Камінь- Каширського ВП ГУНП у Волинській області» від №1302/в майор поліції ОСОБА_1 була ознайомлена 24.07.2020. Також наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області від 07.07.2020 № 884 по факту можливих порушень службової дисципліни та законодавства працівниками Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського ВП ГУНП призначено службове розслідування. Так, за результатами проведеного службового розслідування наказом ГУНП у Волинській області від 13.07.2020 №1326/в за порушення службової дисципліни, вимог частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частинні статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, не забезпечення вжиття своєчасних заходів щодо запобігання фактам порушення підлеглими вимог законодавства, як того вимагають функціональні обов`язки та персональна відповідальність за дану ділянку роботи, що виразилося у неналежному виконанні обов`язків керівника щодо контролю за дотриманням службової дисципліни працівниками Любешівського відділення поліції, які забезпечували проведення заходів із протидії та поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 на території автостанції смт. Любешів та КП «Любешівський ринок», а саме не вжитті своєчасних заходів реагування щодо порушення установленої форми одягу поліцейськими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а також неналежного контролю за діями підпорядкованих працівників, що призвело до самовільного залишення місця несення служби поліцейськими ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заступнику начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області майору поліції ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. А наказом від 06 серпня 2020 року № 236 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 було призначено старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУНП, з посадовим окладом 2500 гривень, звільнивши з посади заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП. Здійснюючи оцінку обставин справи та правмірність прийняття наказів Головним управлінням Національної поліції у Волинській області по відношенню до працівника Національної поліції у Волинській області, суд першої інстанції прийшов до висновку, що прийняті накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача винесені уповноваженим органом, з дослідженням та встановленням факту дисциплінарного проступку. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції,вважає, що матеріали судової справи повністю спростовують висновки суду першої інстанції. Наявність таких висновків колегія суддів обґрунтовує наступним. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580 (далі - Закон №580) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частиною першою статті 18 Закону №580 визначено, що поліцейський, поміж іншого,зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Згідно із частиною першою статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України(далі - Дисциплінарний статут), відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. За змістом статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (частина п`ятнадцята статті 15 Дисциплінарного статуту). Відповідно до частини четвертої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Згідно з частинами першою, третьою, сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Зі зміст наказу ГУНП у Волинській області за №815 від 23.06.2020 встановлено про необхідність проведення службового розслідування. Необхідність проведення службового розслідування зумовлена наслідком реалізації наказу ГУНП у Волинській області від 17.06.2020 №769, яким визначено, що в період з 17 по 19 червня 2020 року працівниками УПД ГУНП області здійснювалась цільова перевірка службової діяльності підрозділу превентивної діяльності Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області. Під час вказаної перевірки було виявлено ряд недоліків в службовій діяльності Любешівського відділення поліції, які викладені в доповідній записці №3101/01/20-5-2020 від 22.06.2020 ( а.с. 78). Зі змісту вказаної доповідної записки встановлено, що ряд недоліків виявлено у роботі дільничих офіцерів поліції, груп реагування патрульної поліції, роботи дозвільної системи та ювенальної превенції. Для вжиття заходів щодо усунення та недопущення в подальшій роботі вказана доповідна записка скеровувалась керівнику Любешівського відділення поліції, та визначалось зобов`язання про усуненні недоліки проінформувати УПД ГУНП до 26.06.2020. За фактами виявлених недоліків було призначено службове розслідування. Проведення службового розслідування підтверджується Висновком службового розслідування від 07.07.2020, у якому підтверджується про наявність фактів порушення вимог службової дисципліни. Зокрема, порушення службової дисципліни ОСОБА_1 виразилось у неналежній підготовці документів цивільного захисту, невжитті заходів щодо усунення виявлених недоліків, неналежному веденні документації під час проведення інструктажів, не проставленні відміток про виконання заходів, неналежному виконанні контрольних документів та відсутність контролю за роботою підлеглих стало підставою того, що заступника начальника Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність (а.с. 81). Наказом ГУНП у Волинській області від 10.07.2020 №1302/в за невиконання посадової інструкції, що призвело до порушення вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС від 01.02.2016 № 70, Інструкції з організації планування в системі НПУ, затвердженої наказом НПУ від 24.12.2015 №202, Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 13.06.2016 №503, наказу ГУНП від 23.01.2020 № 111 «Про затвердження Порядку організації та здійснення оповішення підрозділів ГУНП у Волинській області і збору їх працівників», наказу ГУНП від 04.11.2016 № 1254 дек «Про затвердження орієнтовного переліку оперативно-мобілізаційних документів мобілізаційного плану структурних та територіальних органів ГУНП у Волинській області для забезпечення їх роботи в особливий період», наказу ГУНТТ від 04.02.2020 № 175 «Про затвердження Плану основних заходів цивільного захисту ГУНП у Волинській області на 2020 рік», вказівки ГУНП від 02.08.2019 № 1958/01/12/2- 2019, та виразилось у неналежній підготовці документів цивільного захисту, невжитті заходів щодо усунення виявлених недоліків, неналежному веденні документації під час проведення інструктажів, не проставленні відміток про виконання заходів, неналежному виконанні контрольних документів та відсутність контролю за роботою підлеглих, керуючись вимогами пп. 6 п. 3 ст. 13, п. 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, заступника начальника Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність ( а.с. 37). Ознайомлюючись зі змістом підстав службового розслідування та результатами службового розслідування, колегія суддів використовує норми Інструкції з організації та проведення перевірок службової діяльності органів (підрозділів ) Національної поліції затверджених наказом МВС України від 30.01.2017 за № 67, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.03.2017 за № 304/30172. Ця Інструкція визначає організацію та проведення перевірок службової діяльності структурних підрозділів апарату центрального органу управління поліцією, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів, територіальних органів поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції). Перевірки поділяються на інспектування, цільові та контрольні перевірки. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях: інспектування - перевірка службової діяльності органів (підрозділів) поліції за всіма напрямами роботи; контрольна перевірка - перевірка службової діяльності органів (підрозділів) поліції за всіма напрямами роботи та результатів заходів, ужитих для усунення недоліків, виявлених під час проведення попереднього інспектування; план-завдання - заздалегідь складений перелік питань, за яким буде здійснюватися перевірка діяльності органів (підрозділів) поліції; цільова перевірка - перевірка службової діяльності органів (підрозділів) поліції, яка охоплює один або декілька напрямів роботи. Цільові перевірки проводяться за наказами, підписаними Головою Національної поліції України, його першим заступником або заступниками, керівниками міжрегіональних територіальних органів Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів, територіальних органів поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів, їх першими заступниками або заступниками відповідно до їх компетенції. За підсумками цільової перевірки впродовж п`яти робочих днів після її закінчення складається довідка, яка підписується посадовими особами, які її проводили. Керівник органу (підрозділу) поліції, де проводилася цільова перевірка, зобов`язаний упродовж 5 робочих днів після отримання в установленому порядку підсумкового документа (довідки) затвердити план організаційних та практичних заходів з усунення виявлених недоліків та в місячний строк після затвердження зазначеного вище плану подати посадовій особі, яка призначила перевірку, довідку про стан усунення недоліків і вжиті заходи реагування. З врахуванням наведеного, колегія суддів зазначає про відстуність у матеріалах справи довідки про наслідки проведення цільової перевірки службової діяльності підрозділу превентивної діяльності Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області. Натомість, проведення службового розслідування за виявленими недоліками під час цільової перевірки здійснено в порушення Процедури проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування, встановленого Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції, що затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Пунктом 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Вказана обставина строною відповідача не доведена. Крім того встановлено, що матеріали службового розслідування не містять доказів, які підтверджують факт порушення позивачем службової дисципліни або посадових обов`язків. Висновок службового розслідування від 07.07.2020 містить суперечливу інформацію, зокрема, як підстава проведення службового розслідування у вступній частині висновку йде покликання на доповідні записки доповідні записки №3101/01/20-5-2020 від 22.06.2020 та № 3147/25/01-2020 від 22.06.2020, яка відсутня у матеріалах справи. Ознайомлюючись з записами, що містяться у Послужному списку ОСОБА_1 , колегія суддів встановила, що особу було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано догану, що підтверджується наказом від 30.06.2020. Сторона відповідача не обгрунтувала документально відстутність зв`язку даного виду дисциплінарної відповідальності до проведення службового рослідування на виконання наказу №815 від 23.06.2020. Недоведеність такої обставини та відсутність інофрмації у колегії суддів щодо чіткої хронології та підстав проведення службового розслідування ГУНП у Волинській області є доказом повторного притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача. У Висновку службового розслідування від 07.07.2020 зазначається про те що у діях ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 вбачаються порушення службової дисципліни. Зазначені порушення стали можлививими внаслідок неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, відсутності дієвого контролю за роботою пілеглих з боку керівництва вказаного підрозділу ГУНП. Колегія суддів не отримала належного підтвердження в чому заключався контроль за роботою підлеглих у діях ОСОБА_1 .. Оскільки, як зазначено у вказаному Висновку, відповідно до п.4 ст.19 Дисциплінарного статту НПУ обставинами, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_7 , ОСОБА_29 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_26 ОСОБА_28 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 є усвідомлення та визнання провини у вчиненні дисциплінарного проступку та відповідно відсутність підстав щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висновок службового розслідування містить визначення: нетяжкість проступку, усвідомлення провини, що на думку колегії суддів засвідчує про вибірковий характер притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції, зокрема, ОСОБА_1 .. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність є найсуворішим заходом дисциплінарного впливу, відтак необхідність його застосування слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи з урахуванням обставин у справі, та встановленого ступеня вини. Разом з тим, покладання на позивача відповідальності за протиправні дії підлеглих, яка явно виходить за межі обсягу покладених на керівника функцій контролю, фактично свідчить про застосування принципу колективної (неперсоніфікованої) відповідальності, що не передбачено вимогами закону і суперечить принципу Верховенства Права. При цьому, висновок комісії від 07.07.2020 року не містить інформації про форму розгляду дисциплінарною комісією дисциплінарної справи (відкрите засідання чи письмове провадження). Враховуючи це, на час прийняття наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність висновок комісії стосовно позивача не міг вважатись законним, а тому рішення (спірний наказ), прийняте на його підставі, в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності також є незаконним та підлягає скасуванню. На виконання доповідної записки від 06.07.2020 «Про недоліки,виявлені мобільною групою віддлу ІОС УКЗ ГУНП у Волинській області спільно з працівниками Волинського управління ДВБ НПУ, в ході раптової перевірки окремих напрямків службової діяльності Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області» встановлено відсутність одного працівника у роботі особового складу з відпрацювання території автостанції смт.Любешів та КП «Любешівський ринок» та перебування двох інших працівників у цивільному одязі, які залучались да вказаної дільності 04.07.2020 з 07.00 до 13.30. Старшим групи відпрацювання було визначено ОСОБА_1 .. Отримана інформація про можливі порушення службової дисципліни знайшла своє відображення у вказаній доповідній записці і стала підставою для винесення наказу від 07.07.2020 за №884 щодо призначення службового розслідування (а.с. 135). Згідно висновку службового розслідування від 10.07.2020 за порушення службової дисципліни, вимог частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, не забезпечення вжиття своєчасних заходів щодо запобігання фактам порушення підлеглими вимог законодавства, як того вимагають функціональні обов`язки та персональна відповідальність за дану ділянку роботи, що виразилося у неналежному виконанні обов`язків керівника щодо контролю за дотриманням службової дисципліни працівниками Любешівського відділення поліції, які забезпечували проведення заходів із протидії та поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 на території автостанції смт. Любешів та КП «Любешівський ринок», а саме не вжитті своєчасних заходів реагування щодо порушення установленої форми одягу поліцейськими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а також неналежного контролю за діями підпорядкованих працівників, що призвело до самовільного залишення місця несення служби поліцейськими ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_1 рекомендовано звільнити з посади. Наказом ГУНП у Волинській області від 13 липня 2020 року № 1326/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Любешівського ВП Камінь - Каширського ВП ГУНП у Волинській області» заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь - Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено з посади, та наказом від 06 серпня 2020 року № 236 о/с «Про призначення майора поліції ОСОБА_1 (0109443) старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУНП, з посадовим окладом 2500 гривень, звільнивши з посади заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП». Сутність службової дисципліни та обов`язки осіб стосовно її дотримання визначаються Дисциплінарним статутом. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна досягається, зокрема, дотриманням законності і статутного порядку та повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих. Колегія суддів вважає, що обраний вид дисциплінарного стягнення на виконання наказу ГУНП у Волинській області від 13 липня 2020 року № 1326/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Любешівського ВП Камінь - Каширського ВП ГУНП у Волинській області» є найсуворішим, однак вчинення позивачем проступку суб`єкт владних повноважень оцінив не в аспекті співмірності тяжкості вчиненого проступку та обрання відповідного виду дисциплінарного стягнення, а зважаючи на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом ГУНП у Волинській області від 10.07.2020 №1302/в . Водночас, колегія суддів вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є протиправним, необґрунтованим, непропорційним та за даних обставин несправедливим, оскільки воно не відповідає тяжкості вчиненого позивачем проступку, обставинам, за яких його скоєно. Поряд з цим, як встановлено з висновків службового розслідування в таких жодним чином не обґрунтовано, в чому саме проявилося порушення позивачем службової дисципліни та вимог зазначених статей Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейського та чим це підтверджується. Провина працівника у вчиненні дисциплінарного проступку має бути у вигляді прямого чи опосередкованого наміру, а саме має бути доведено, що працівник хотів чи свідомо допускав настання несприятливих роботодавцеві наслідків. Так, частиною 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. В той же час, відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. У частині 3 статті 1 Дисциплінарного статуту зазначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Також, у відповідності до пунктів 7, 8, 9, 10 частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту поліцейських у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. При цьому, право вибору виду дисциплінарного стягнення відповідно до приписів статей 13, 14 Дисциплінарного статуту належить відповідній особі з урахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає про те, що відповідачем належним чином не обґрунтовано висновок про правомірність застосування до позивача заходу дисциплінарного стягнення - звільнення з посади та стягнення було накладене без урахування тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, ставлення позивача до виконання службових обов`язків та без урахування характеристики позивача. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновків про протиправність оскаржуваних наказів та про наявність підстав для їх скасування. Позовні вимоги про стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи за час до поновлення на посаді, починаючи з дати звільнення і до фактичного поновлення на посаді є передчасними, а тому не підлягають до задоволення. Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. З урахуванням вищевикладених доводів та встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а тому рішення суду першої підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позовних вимог частково. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 частини першої ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 2, 9, 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 140/11964/20 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області від 10 липня 2020 року №1302/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції та вжиття заходів впливу Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області» в частині попередження ОСОБА_1 заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь - Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області майора поліції про неповну службову відповідальність. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області від 13 липня 2020 року № 1326/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Любешівського ВП Камінь - Каширського ВП ГУНП у Волинській області», в частині звільнення з посади майора поліції ОСОБА_1 - заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь - Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області. Визнати протипрвним і скасувати наказ від 06 серпня 2020 року № 236 о/с «Про призначення майора поліції ОСОБА_1 (0109443) старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУНП, з посадовим окладом 2500 гривень, звільнивши з посади заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП». В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор У зв`язку із перебуванням члена колегії, судді Сеника Р.П. з 25.05.2021 по 04.06.2021 включно на листку непрацездатності, повне судове рішення складено та підписано 07.06.2021 року.