Постанова 4855 № 640/5971/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5971/20 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2021 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Ганечко О.М., Мельничука В.П., за участю секретаря Кірієнко Н.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Київська міська державна адміністрація про визнання протиправним та скасування в частині рішення від 27.02.2020 року, за апеляційними скаргами Київської міської ради та ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2021 року, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Київська міська державна адміністрація, в якому просив визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 27.02.2020 року "Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році" в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат ювілеїв наступних особистостей: - "130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці ( 1890-1957 ), військового діяча, полковника Армії Української Держави"; - "6 лютого - 100 років з дня народження Василя Левковича ( 1920-2012 ), військового діяча, полковника УПА"; - "20 лютого - 115 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, публіциста, журналіста"; - " 24 лютого - 110 років з дня народження Василя Сидора ( 1910-1949 ), військового та політичного діяча, полковника УПА"; - "120 років з дня народження Юрія Липи (1900-1944), письменника, публіциста, лікаря, громадського та політичного діяча"; - "23 вересня - 120 років з дня народження Володимира Кубійовича ( 1900-1985 ), вченого, історика, географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного "Енциклопедії українознавства"; - "12 листопада - 100 років з дня народження Василя Галаси ( 1920-2002 ), політичного та військового діяча, полковника УПА"; - "12 грудня - 130 років з дня народження Андрія Мельника ( 1890-1964 ), політичного та військового діяча, голові Проводу Організації українських націоналістів". Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 27.02.2020 року "Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році" в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат ювілеїв наступних особистостей: " 130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці ( 1890-1957 ), військового діяча, полковника Армії Української Держави"; " 6 лютого - 100 років з дня народження Василя Левковича (1920-2012), військового діяча, полковника УПА"; " 20 лютого - 115 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, публіциста, журналіста"; " 24 лютого - 110 років з дня народження Василя Сидора ( 1910-1949 ), військового та політичного діяча, полковника УПА"; " 120 років з дня народження Юрія Липи (1900-1944), письменника, публіциста, лікаря, громадського та політичного діяча"; " 23 вересня - 120 років з дня народження Володимира Кубійовича ( 1900-1985 ), вченого, історика, географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного "Енциклопедії українознавства"; " 12 листопада - 100 років з дня народження Василя Галаси ( 1920-2002 ), політичного та військового діяча, полковника УПА"; " 12 грудня - 130 років з дня народження Андрія Мельника ( 1890-1964 ), політичного та військового діяча, голові Проводу Організації українських націоналістів". Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Київською міською радою та ОСОБА_2 подано апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи Київської міської ради обґрунтовані зокрема тим, згідно з інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Українського інституту національної пам`яті, зазначені вище особистості включено до розділу II Пам`ятні дати та ювілеї на 2020 рік, що дає змогу дійти висновку щодо відсутності у необхідності запитування пропозицій Українського інституту національної пам`яті перевірки пам`ятних дат та ювілеїв 2020 року, адже вказані дати та ювілеї вже ним погоджені. З огляду на викладене, ухвалюючи оскаржуване рішення Київська міська рада дотрималася вимог пункту 7 Постанови Верховної Ради України від 03.12.2019 № 325- IX «Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв у 2020 році», затвердивши перелік пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році (які пропонується відзначати на території міста Києва у 2020 році) та врахувала пам`ятні дати та ювілеї, затверджені згадуваною Постановою та зазначені на офіційному вебсайті Українського інституту національної пам`яті. Також вказано, що здійснення історичного дослідження відносно критеріїв відбору таких осіб не передбачено приписами законів України «Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначено, що Київська міська рада відобразила у своєму рішенні пам`ятні дати та ювілеї, відображені у постанові Верховної Ради України, які було рекомендовано відзначити, що вказує на неправомірність висновків суду першої інстанції. В частині висновків суду першої інстанції про надання відповідачем конкретним особистостям статусу попри відсутність такої процедури у Законі України «Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті» зазначено, що Київська міська рада не надавала жодній особі ніякого правового статусу, а лише створила умови для увічнення в пам`яті видатних особистостей, з урахуванням переліку, визначеного Верховною Радою України. Представники Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, вказавши на його обґрунтованість та відповідність положенням чинного законодавства. Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Верховна Рада України з метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам`яті та належного відзначення і вшанування пам`ятних дат і ювілеїв прийняла постанову від 03.12.2019 року № 325-IX (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Верховної Ради України від 14.01.2020 року №455-ІХ) "Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв у 2020 році" пунктом 7 якої рекомендовано органам місцевого самоврядування розробити та затвердити з урахуванням пропозицій Українського інституту національної пам`яті перевірки пам`ятних дат та ювілеїв 2020 року, що відзначатимуться на місцевому рівні. На виконання вказаної норми рекомендаційного характеру рішенням Київської міської ради від 27.02.2020 року "Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році" зокрема вирішено відзначити на території Києва у 2020 році пам`ятні дати та ювілеї видатних особистостей: - "130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці ( 1890-1957 ), військового діяча, полковника Армії Української Держави"; - "6 лютого - 100 років з дня народження Василя Левковича ( 1920-2012 ), військового діяча, полковника УПА"; - "20 лютого - 115 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, публіциста, журналіста"; - " 24 лютого - 110 років з дня народження Василя Сидора ( 1910-1949 ), військового та політичного діяча, полковника УПА"; - "120 років з дня народження Юрія Липи (1900-1944), письменника, публіциста, лікаря, громадського та політичного діяча"; - "23 вересня - 120 років з дня народження Володимира Кубійовича ( 1900-1985 ), вченого, історика, географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного "Енциклопедії українознавства"; - "12 листопада - 100 років з дня народження Василя Галаси ( 1920-2002 ), політичного та військового діяча, полковника УПА"; - "12 грудня - 130 років з дня народження Андрія Мельника ( 1890-1964 ), політичного та військового діяча, голові Проводу Організації українських націоналістів". Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що проект рішення, пояснювальна записка до проекту рішення, протокол чергового засідання постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики та рекомендації до проекту рішення Київської міської ради "Про відзначення та території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році" не містять в собі історичного дослідження відносно критеріїв відбору таких осіб, з урахуванням положень Закону України "Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті". Крім того, Київською міською радою не отримано пропозиції Українського інституту національної пам`яті, що свідчить про порушення порядку прийняття спірного рішення. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Судова колегія при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування" (далі - Закон №280/97) з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста. З метою врахування особливостей функціонування міста Києва, на виконання статті 5 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №371/1805, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2005 року №14/5, затверджено Статут територіальної громади міста Києва, відповідно до статті 1 якого територіальна громада міста Києва реалізує свої владні повноваження безпосередньо або через органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Територіальна громада міста Києва має право вирішувати усі питання місцевого значення, які пов`язані з життєдіяльністю членів територіальної громади міста Києва, а також розвитком міста Києва, які віднесені Конституцією та законами України до відання місцевого самоврядування. Відповідно до частини другої статті 148 Конституції України місцеві ради самостійно вирішують питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Згідно з частин першої - третьої статті 59 Закону №280/97 рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради. Порядок діяльності Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів Київради, порядок скликання сесій та призначення пленарних засідань Київради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних та тимчасових контрольних комісій, а також участі депутатських фракцій у роботі Київради встановлено Регламентом Київської міської ради, затвердженим рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 року № 579/579 (із змінами) (далі також - Регламент). Статтею 26 Регламенту встановлено процедуру подання проектів рішень на розгляд Київради та вимоги щодо їх оформлення. Суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та цим Регламентом, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством та цим Регламентом.(пункт 1). Проекти рішень, суб`єктом подання яких є виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), підписуються посадовими особами, визначеними Регламентом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).(пункт 2). Згідно з пунктом 7 статті 26 Регламенту пояснювальна записка повинна містити: 1) опис проблем, для вирішення яких підготовлено проект рішення, обґрунтування відповідності та достатності передбачених у проекті рішення механізмів і способів вирішення існуючих проблем, а також актуальності цих проблем для територіальної громади міста Києва; 2) правове обґрунтування необхідності прийняття рішення (з посиланням на конкретні положення нормативно-правових актів, на підставі й на виконання яких підготовлено проект рішення); 3) опис цілей і завдань, основних положень проекту рішення, а також очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків для територіальної громади міста Києва від прийняття запропонованого проекту рішення; 4) прізвище або назву суб`єкта подання, прізвище, посаду, контактні дані доповідача проекту рішення на пленарному засіданні та особи, відповідальної за супроводження проекту рішення. У випадку внесення на розгляд Київради проекту рішення, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету міста Києва (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб`єкт подання зобов`язаний додати у пояснювальну записку фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо джерел покриття цих витрат. Якщо реалізація проекту рішення Київради не впливає на показники бюджету міста Києва, про це зазначається в пояснювальній записці (пункт 8). Згідно з пунктом 9-11 статті 26 Регламенту до проекту рішення про внесення змін чи доповнень до рішення Київради додається порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного рішення та його нову редакцію з урахуванням запропонованих змін. Підготовка та подання проектів регуляторних актів у сфері господарської діяльності, оприлюднення відповідних проектів з метою одержання зауважень та пропозицій та їх врахування здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та статті 46 цього Регламенту. Суб`єкт подання може до подання проекту рішення Київради нормативно-правового характеру на реєстрацію до секретаріату Київради організувати проведення громадського обговорення. У разі проведення громадського обговорення проект рішення Київради публікується в газеті "Хрещатик", оприлюднюється на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua) або її виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) (www.kievcity.gov.ua) із зазначенням строків та адреси, за якою направляються пропозиції. Порядок проведення громадських обговорень визначається окремим рішенням Київради. Так, у матеріалах справи містяться копії: Пояснювальної записки до проекту рішення Київської міської ради "Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році"; витягу з протоколу №17/105 чергового засідання постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики (Комісії) від 20.12.2019 року №08/292-366; витягу з протоколу № 1 засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв`язків від 21.01.2020 року; Рекомендацій управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради до проекту рішення Київської міської ради "Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році" від 10.02.2020 року №08/230-254; результатів поіменного голосування (персоніфікованого) 27.02.2020 року щодо проекту рішення Київської міської ради "Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році". Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що із змісту оскаржуваного рішення встановлено, що його прийнято у відповідності до Закону України від 09.04.2015 року № 314-VIII "Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті" (далі - Закон №314) з метою збереження української національної пам`яті, консолідації і розвитку історичної свідомості мешканців Києва та належного відзначення і вшанування пам`ятних дат та ювілеїв. Так, Законом № 314 встановлено, що цей Закон спрямований на визнання учасників боротьби за незалежність України у XX столітті головними суб`єктами боротьби за відновлення державної незалежності України - борцями за незалежність України у XX столітті, встановлення правового статусу борців за незалежність України у XX столітті, визначення права такої категорії осіб на отримання державних та муніципальних соціальних гарантій. Цей Закон також спрямований на визнання нагород та військових ступенів борців за незалежність України у XX столітті, визначення напрямів державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам`яті про боротьбу та борців за незалежність України у XX столітті та встановлення відповідальності за порушення законодавства про статус борців за незалежність України у XX столітті. Відповідно до пунктів 9, 12 частини першої статті 1 цього Закону борцями за незалежність України у XX столітті визнаються особи, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі таких органів влади, організацій, структур та формувань: Українська військова організація (УВО); Українська повстанська армія (УПА). У той же час, приписи цього закону не містять вичерпного переліку осіб, віднесених до борців за незалежність України у XX столітті, відносно яких застосовуються його положення в частині надання правового статусу та вшанування пам`яті. Законом №314 не передбачено встановлення порядку визнання належності конкретної особи до відповідної організації, перелік яких встановлено у статті 1 Закону №314, а також надання статусу борця за незалежність України у ХХ столітті такій особі. В контексті викладеного, суд попередньої інстанції обґрунтовано вказав, що проект рішення, пояснювальна записка до проекту рішення, протокол чергового засідання постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики та рекомендації до проекту рішення Київської міської ради "Про відзначення та території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році" не містять в собі історичного дослідження відносно критеріїв відбору таких осіб, з урахуванням положень Закону України "Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті". Поряд з наведеним, Київською міською радою не надано суду доказів щодо запитування пропозицій Українського інституту національної пам`яті перевірки пам`ятних дат та ювілеїв 2020 року та їх урахування з огляду на вимогу, викладену у пункті 7 постанови Верховної Ради України від 03.12.2019 року № 325-IX (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Верховної Ради України від 14.01.2020 року №455-ІХ) "Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв у 2020 році". Суд апеляційної інстанції оцінюючи доводи апеляційних скарг зазначає, що пункт 7 постанови від 03.12.2019 року № 325-IX (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Верховної Ради України від 14.01.2020 року №455-ІХ) "Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв у 2020 році", на виконання якого було прийнято оскаржуване рішення Київської міської ради, містить застереження про необхідність розробки та затвердження переліків пам`ятних дат і ювілеїв 2020 року, що відзначатимуться на місцевому рівні, саме з урахуванням пропозицій Українського інституту національної пам`яті, чого Київською міською радою не дотримано. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач під час прийняття, оскаржуваного в частині рішення від 27.02.2020 року "Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році", виконав зазначену рекомендацію та попередньо отримав відповідні пропозиції Українського інституту національної пам`яті. Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідач послався на необхідність виконання рекомендацій, визначених постановою від 03.12.2019 року № 325-IX (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Верховної Ради України від 14.01.2020 року №455-ІХ) "Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв у 2020 році", при прийнятті оскаржуваного рішення. В той же час, вимоги вказаної постанови в частині дотримання процедури отримання відповідних пропозицій Українського інституту національної пам`яті Київською міською радою проігноровані, що свідчить про правомірність висновків суду першої інстанції в розрізі положень ч. 2 ст. 2 КАС України, та не дотримання порядку прийняття такого рішення. Судова колегія відхиляє твердження Київської міської ради, висловлені в апеляційній скарзі, стосовно відсутності необхідності запитування пропозицій Українського інституту національної пам`яті, адже вказані дати та ювілеї ним погоджені, що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Інституту, позаяк наявність такої інформації на вебсайті в межах спірних правовідносин не свідчить про отримання відповідних висновків виконавчим органом Київради під час підготовки відповідного проекту рішення. В частині тверджень апелянта - ОСОБА_2 стосовно того, що Київська міська рада не надавала жодній особі ніякого правового статусу, а лише створила умови для увічнення в пам`яті видатних особистостей, з урахуванням переліку, визначеного Верховною Радою України, то такі доводи жодним чином не свідчать про дотримання Київською міською радою порядку прийняття рішення Київської міської ради від 27.02.2020 року "Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році", а отже відхиляються колегією суддів. Доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтами до суду апеляційної інстанції не надано. Інші доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій та не містять суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в суді попередньої інстанції, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційні скарги не містять. Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційні скарги Київської міської ради та ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Київська міська державна адміністрація про визнання протиправним та скасування в частині рішення від 27.02.2020 року - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: В. П. Мельничук О. М. Ганечко Повний текст постанови виготовлено 04.06.2021