Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/9260/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9260/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 ( суддя першої інстанції Озерянська С.І.) в адміністративній справі №160/9260/20 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить скасувати висновки зроблені Медичною комісією по проходженню періодичного медичного огляду КЗ «Павлоградська міська лікарня № 4» в частині винесення рішення про непридатність ОСОБА_1 виконувати роботи за професією ГРОВ викладені в довідці № 859 від 17.05.2019 року та визнати остаточними висновками по встановленню можливості чи неможливості виконувати роботу ГРОЗ ОСОБА_1 висновки зроблені МСЕК які зафіксовані в довідці № 047881 від 12.11.2018 року. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що при винесенні рішення комісією КЗ «Павлоградська міська лікарня № 4» про непридатність ОСОБА_1 виконувати роботи за професією ГРОВ, яке стало підставою для недопущення його до роботи я якості ГРОВ дільниці № 5 за наказом № 1141 від 08.05.2019 року по ПСА ШУ «імені Героїв космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», відповідачем було перевищено повноваження, оскільки такі рішення має приймати лише МСЕК. В подальшому, позивач звертався до відповідача з вимогою про скасування висновків про непридатність виконувати роботи за професією ГРОВ, на яку отримав відмову. Позивач, вважає, що оскаржувані висновки суперечать висновкам МСЕК. Так, у зв`язку з відмовою у скасуванні висновків медичної комісії КЗ «Павлоградська міська лікарня № 4», позивач звернувся до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у задоволені позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач зазначив, що вважає дії лікаря щодо складання висновку у вигляді медичної довідки протиправними, оскільки лікар не має відповідної підготовки та склав висновок, який не відповідає дійсності. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно з положеннями статті 311 КАС України, а отже клопотання позивача про розгляд справи за участю задоволенню не підлягає. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що згідно довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності № 035463 від 02 листопада 2009 року на підставі акту № 2230 огляду МСЕК, ОСОБА_1 визначено ступінь втрати професійної працездатності - 15 %. Кожні два роки позивач проходив переогляд МСЕК. Згідно довідки МСЕК №043613 від 31 жовтня 2016 року, виданої на підставі акту огляду МСЕК № 1485, ОСОБА_1 на підставі повторного огляду встановлено ступінь втрати професійної працездатності 15%, та встановлено, що позивач потребує медичного лікування у невропатолога. Згідно довідки №047881 від 12 листопада 2018 року, виданої на підставі акту огляду МСЕК № 1488, ОСОБА_1 на підставі повторного огляду встановлено ступінь втрати професійної працездатності 15%, та встановлено, що позивач потребує медичного лікування. Дата переогляду 01.11.2020 року. В період між переоглядами МСЕК позивач проходив періодичний медичний огляд, організований в порядку норм чинного законодавства роботодавцем. За результатами періодичного медогляду, який позивач проходив в 2017 році, 22.09.2017 року Комунальним закладом «Павлоградська міська лікарня №4» Дніпропетровської обласної ради було видано довідку ЛКК № 3621 від 22 вересня 2017 року з висновком комісії про непридатність позивача працювати в якості гірника очисного забою. ОСОБА_1 рекомендовано працю без фізичних навантажень та перебування у вимушеній позі строком на постійно, та встановлено діагноз: «Стійкі залишкові явища перенесеної сочетаної виробничої травми (2008 р.) у вигляді посттравматичної енцифалопотії ІІст з розсіяною органічною симптоматикою, стійким помірним лікварно-гіпертензіонним синдромом. П/травматичний остеохондроз, порушення біомеханіки шийного відділу хребта 1-2 ст.» Згідно висновку комісії відображеного в медичній довідці від 22.09.2017 № 3071 «Про проходження (періодичного) медичного огляду працівників» вбачається, що ОСОБА_1 непридатний для роботи за професією ГРОЗ. Медичною комісією рекомендовано працю без фізичних навантажень, перенавантаження, перебування у вимушеній позі. Згідно висновку комісії відображеного в медичній довідці від 17.05.2019 № 859 «Про проходження (періодичного) медичного огляду працівників» вбачається, що ОСОБА_1 непридатний для роботи за професією ГРОЗ. Медичною комісією рекомендовано працю не пов`язану з вібрацією, нічними змінами, фізичними навантаженнями. 10.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до головного лікаря КП «Павлоградська міська лікарня №4 » Павлова А.І. з заявою, в якій просив скасувати висновки прийняті медичною комісією КЗ «Павлоградська міська лікарня №4»» про непридатність ОСОБА_1 для виконання робіт за професією ГРОЗ . Листом від 17.05.2019 № 1254 КП «Павлоградська міська лікарня №4» надала відповідь на заяву від 10.05.2019 року, якою повідомлено, що організація та проведення медогляду здійснюється згідно Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.05.2007 №

246. Пункт 4.1.5 зазначеного порядку визначає, що лікувально - профілактичний заклад «приймає рішення про профпригодність працівника, про що робить запис у картці працівника». Листом від 10.06.2019 № М-1687 Департаментом охорони здоров`я облдержадміністрації за результатами розгляду звернення від 24.05.2019 року № М-1987 надано відповідь, в якій зазначено, що за інформацією, наданою адміністрацією комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» ( від 31 травня 2019 року №135) та відділом охорони здоров`я Павлоградської міської ради (від 03 червня 2019 року № М-131), ОСОБА_1 був оглянутий 12.11.2018 року Павлоградською МСЕК, яка підтвердила 15 % втрати професійної працездатності на 3 роки. Надані рекомендації щодо обмеження в праці по лінії ЛKK, визнано непридатним для виконання роботи за професією ГРОЗ. Висновок зроблений на підставі проведеної комісії згідно Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21 травня 2007 року №

246. У роботі ГРОЗ дільниці 5 ШУ Героїв Космосу наявні такі шкідливі та небезпечні фактори трудового процесу: роботи пов`язані з локальним м`язовим напруженням переважно м`язи кистей і пальців рук та регіональними м`язовими напруженнями переважно м`язи рук і плечового пояса (додаток 4 п. 6.1.3 Порядку проведення медичних оглядів); перебування у вимушеній робочій позі (на колінах, навпочіпки та інш.) (додаток п. 6.1.5 Порядку проведення медичних оглядів). У ОСОБА_1 наявне захворювання, яке є медичним протипоказанням для роботи у вищезазначених умовах. Стосовно скасування висновку, прийнятого комісією з проведення медичних оглядів, повідомлено, що у своїй роботі комісія КЗ «Павлоградська міська лікарня № 4» ПМР керується чинним законодавством, діє у спосіб та у межах визначених діючими нормативними документами. Організація та проведення медогляду здійснюється згідно Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21 травня 2007 року №

246. Пункт 4.1.5. зазначеного Порядку визначає, що лікувально-профілактичний заклад приймає рішення про профпридатність працівника, про що робить запис в картці працівника. Метою будь-якого медичного огляду є визначення стану здоров`я працівника, зокрема, можливості виконання ним певних трудових обов`язків своєчасного виявлення захворювань, встановлення, у разі необхідності, медичних протипоказань щодо виконання окремих видів робіт. На підставі вищезазначеного, висновок комісії з проведення медичних оглядів не може бути скасовано, оскільки він прийнятий на підставі стану здоров`я ОСОБА_1 та можливості без його погіршення виконання обов`язків за професією ГРОЗ в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу. Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції зазначив про правомірність оскаржуваного висновку зробленого відповідачем по проходженню позивачем періодичного медичного огляду про непридатність останнім виконувати роботи за професією ГРОВ викладений в довідці № 859 від 17.05.2019 року 28/7-2. Зазначено, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому підстави для скасування висновку відсутні, як відсутні підстави для визнання протиправними дій щодо його прийняття. Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану здоров`я для виконання роботи ГРОЗ дільниці №5 ШУ Герої Космосу оскільки наявні шкідливі та небезпечні фактори трудового процесу. Метою будь-якого медичного огляду працівника є визначення стану його здоров`я, зокрема, можливості виконання ним певних трудових обов`язків, своєчасного виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення у разі необхідності медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт, а також попередження виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб. Звісно, далеко не всі працівники повинні проходити медичні обстеження - у чинному законодавстві України чітко визначено категорії працівників, наведено перелік професій, видів діяльності, виробництв і організацій, співробітники яких підлягають обов`язковим медичним оглядам. І роботодавець зобов`язаний не лише проконтролювати проходження ними цієї процедури, а й, у переважній більшості випадків, організувати за свій рахунок проведення медичних оглядів як для вже працюючих на підприємстві співробітників, так і для тих, які лише приймаються на роботу. Отож, наразі з`ясуємо, хто ж з працівників обов`язково має проходити попередні й періодичні медогляди та як, власне, організувати їх проведення і правильно оформити необхідну документацію. Проведення попереднього (періодичних) медичного огляду здійснюється комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров`я (Комісія). Комісію очолює заступник головного лікаря або уповноважена головним лікарем особа, який має підготовку з професійної патології. Комісія має право доповнювати види та обсяги необхідних обстежень і досліджень з урахуванням специфіки дії виробничих факторів і медичних протипоказань. До складу Комісії входять обов`язково терапевт, лікарі, які пройшли підготовку з профпатології. При відсутності окремих лікарів до проведення медичних оглядів залучаються на договірній основі спеціалісти з інших закладів охорони здоров`я. Комісія забезпечує проведення необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень. Для проходження медичного огляду працівник пред`являє до Комісії паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, та Медичну карту амбулаторного хворого. Якщо медогляд є попереднім (при прийомі на роботу) працівник пред`являє направлення, видане роботодавцем за встановленою формою. Результати попереднього (періодичних) медичного огляду працівників і висновок Комісії про стан здоров`я заносяться до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду (Картка працівника) за формою, наведеною у додатку 7 до Порядку № 246, і до Медичної картки амбулаторного хворого (форма 025/о), затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовується у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування» від 14 лютого 2012 р. №

110. У Картці працівника зазначаються скарги працівника на стан здоров`я, анамнез, результати медичного огляду, лабораторних, функціональних та інших досліджень, діагноз, висновок про професійну придатність працівника працювати за своєю професією. Картка працівника містить конфіденційну інформацію, зберігається у закладі охорони здоров`я, що проводить медичний огляд на підставі укладеного договору з роботодавцем протягом трудової діяльності працівника і надається Комісії під час проведення медичних оглядів. На підставі Картки працівника Комісією видається працівнику медична довідка про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника за формою, наведеною у додатку 8 до Порядку №

246. Визначальним для розуміння спору як адміністративно-правового є не тільки участь суб`єкта владних повноважень, але й характер відповідного спору та його наслідки для суб`єкта спірних правовідносин. Спір набуває ознак публічно-правового за умов здійснення органом публічної влади та/або їх посадовими особами у цих відносинах владних управлінських функцій. Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність суб`єкта владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань. Конституційний Суд України у Рішенні 14 грудня 2011 року у справі № 1-29/2011 визначив підґрунтя розмежування публічно-правових спорів між судами адміністративної та кримінальної юрисдикцій. У п. 4.2 цього Рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Колегія суддів зауважує, що право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожен із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі вправі ініціювати їх вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу та самі по собі не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих ст. 6, 13 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод. Відтак, з метою належного звернення за судовим захистом, особа на момент звернення до суду повинна обґрунтувати існування його порушеного права або законного інтересу. Предметом спору у цій справі є правомірність висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану здоров`я щодо придатності позивача для роботи за професією ГРОЗ з урахуванням шкідливих та небезпечних факторів трудового процесу: роботи пов`язані з локальними м`язовими напруженнями переважно м`язи кистей і пальців рук, плечового поясу, перебування у вимушеній робочі позі (на колінах, навпочіпки та інш.) та встановлене на підставі медичного огляду наявне захворювання, яке є медичним протипоказанням для роботи у зазначених умовах. Проте, сам по собі висновок медичного огляду, про визнання якого протиправним заявлено вимогу, не породжує для позивача будь-яких прав чи обов`язків. Отже, оскаржуваний у цій справі висновок не породжує для позивача права на захист, тобто права на звернення до суду з цим позовом. Відповідно до частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а також спорів, стосовно яких законом установлені імперативні вимоги щодо суб`єктного складу, у зв`язку із чим суди, відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі або закриваючи провадження в адміністративній справі на підставі частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, правильно не зазначали до юрисдикції якого суду належить вирішення такої справи. Наведене, зокрема, викладене в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №9901/604/1 та від 27.02.2019 у справі № 9901/798/18. Ураховуючи викладені вище висновки Великої Палати Верховного Суду щодо спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, і які взагалі не підлягають судовому розгляду, суд в даному випадку позбавлений можливості роз`яснити позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд даної справи. Частиною другою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Наразі підстави для вирішення судом питання про повернення позивачу судового збору відсутні з огляду на відсутність указаного вище клопотання. Керуючись ст. ст. 238, 242, 243, 315, 319, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 в адміністративній справі №160/9260/20 скасувати. Провадження за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії закрити. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Повне судове рішення складено 04 червня 2021 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва