Постанова 4851 № 520/2291/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2021 р.Справа № 520/2291/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Макаренко Я.М. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, по справі № 520/2291/2020 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування вимоги, ВСТАНОВИВ: Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківський верстатобудівний завод", звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в кому просив суд: скасувати вимогу ГУ ДПС в Харківській області від 19.12.2019 № 115-10. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення заявлених вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що податкова вимога надійшла на адресу Товариства без долучення до рішення розрахунку податкових зобов`язань та штрафів, без зазначення періодів нарахування штрафів, що порушує порядок оформлення та надсилання податкових повідомлень-рішень, встановлений діючим законодавством та унеможливлює перевірку даних, зазначених у вимозі. Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну невиїзну перевірку ПрАТ «Харківський верстатобудівний завод» щодо дотримання законодавства України з питань митної справи під час митного оформлення товару за митною декларацією від 12.05.2018 № UA 807170/2018/022181 за результатами якої складено акт від 05.08.2018 № 676/20-40-14-15-06/00223243. Порушення встановлені зазначеним актом стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 20.08.2019 № 0000501415, яким підприємству донараховано грошове зобов`язання в розмірі 18952.20 грн. (мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності 15161.76 грн. та штраф у сумі 3790.44 грн.) та № 0000511415 в сумі 193312.39 грн. (податок на додану вартість з ввезених товарів -154649.91 грн. та штраф -38662.48 грн.) Вказані рішення оскаржені позивачем в порядку, визначеному ст. 56 ПК України, за результатами якого рішенням ДФС України від 30.10.2019 № 43600/6-99-99-11-06-03-25 скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 20.08.2019 № 0000501415, № 0000511415 підприємством в судовому порядку не оскаржувалися. Внаслідок несплати донарахованого грошового зобов`язання, у строки визначені ст.57 ПК України відповідачем сформовано та направлено на адресу підприємства вимогу про сплату податкового боргу від 19.12.2019 № 115-10, у якій зазначено, що станом на 18.12.2019 підприємство має податковий борг у сумі 261901,17 грн. по сплаті мита та податку на додану вартість. Вказана вимога оскаржена позивачем в адміністративному порядку та за результатами розгляду скарги рішенням ДПС України від 05.02.2020 № 4593/6/99-00-10-05-06 податкова вимога залишена без змін. Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.12.2019 № 115-10 протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно сформована вимога від 19.12.2019 № 115-10, доказів протиправності визначення розміру пені та передчасності формування вимоги позивачем не наведено та не встановлено судом в порядку, визначеному ст.9 КАС України. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (ПК України), в редакції на час виникнення спірних правовідносин, Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 (далі - Порядок №610). Відповідно до п.п. 4.1.153 п.41.1ст.14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Підпунктом 14.1.156. п.41.1ст.14 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Згідно з п.п.14.1.157 п. 41.1ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності. Відповідно до п.59.1ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Колегія суддів наголошує, що прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки) передує прийняття рішення про визначення суми грошового зобов`язання, як-то податкове повідомлення-рішення. Порушення позивачем законодавства України з питань митної справи під час митного оформлення товару за митною декларацією від 12.05.2018 № UA 807170/2018/022181 стали підставою для винесення податкових повідомлень рішень від 20.08.2019 № 0000501415, яким підприємству донараховано грошове зобов`язання в розмірі 18952.20 грн. (мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності 15161.76 грн. та штраф у сумі 3790.44 грн.) та № 0000511415 в сумі 193312.39 грн. (податок на додану вартість з ввезених товарів -154649.91 грн. та штраф -38662.48 грн.) Пунктом 57.3 ст. 57 ПК передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Докази про визнання протиправними та/або скасування зазначених податкових повідомлень-рішень або їх частини, внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження, у матеріалах справи відсутні. Несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. Отже, на час формування спірної податкової вимоги, податковий борг позивача є узгодженим, який виник внаслідок непогашеного грошового зобов`язання в установлений строк, згідно податкових повідомлень-рішень, a тому вимога податкового органу прийнята у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством і підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні. Доводи апелянта про те, що податкова вимога надійшла на адресу Товариства без долучення до рішення розрахунку податкових зобов`язань та штрафів, без зазначення періодів нарахування штрафів, що порушує порядок оформлення та надсилання податкових повідомлень-рішень, встановлений діючим законодавством, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне. Hаказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 № 610, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 р. за № 902/30770, затверджено Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (далі - Порядок направлення податкових вимог). Розділом ІІ вказаного Порядку передбачено, що податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом. Протягом періоду оскарження суми грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається. Враховуючи вищевказане та виходячи з аналізу вищенаведених норм, підставою для формування та направлення контролюючим органом податкової вимоги платнику податків є встановлення відповідної обставини, зокрема, платником податків не сплачено узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки. Розділом ІІІ Порядку направлення податкових вимог встановлено, що податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи) наведена в додатку 1 до цього Порядку, а для платника податків - фізичної особи у додатку 2 до цього Порядку. Отже, зазначеними вище нормами не передбачено здійснення контролюючим органом розрахунку сум боргу при формуванні та направлені платникам вимог про сплату боргу та необхідності вказувати період їх нарахування. Таким чином, податкова вимога від 19.12.2019 № 115-10 відповідає формі, яка наведена у додатку 1 до Порядку направлення податкових вимог та містить всі необхідні реквізити. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, а оскаржувана позивачем вимога податкового органу прийнята у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року по справі №520/2291/2020 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року по справі № 520/2291/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді Я.М. Макаренко З.О. Кононенко У зв`язку із перебуванням судді Макаренко Я.М. на лікарняному повний текст постанови складено 07.06.2021 року