Постанова Херсонський апеляційний суд № 647/81/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 647/81/21 Головуючий 1 інстанції Миргород В.С. Номер провадження 33/819/247/21 Доповідач Коломієць Н.О. ПОСТАНОВА про повернення апеляційної скарги 04 червня 2021 року суддя Херсонського апеляційного суду Коломієць Н.О. при секретарі Литвиненко К.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бериславського районного суду Херсонської області від 02.04.2021 року ВСТАНОВИЛА: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 10200грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Суд встановив, що 03.01.2021 року о 23-58 годині, в м. Бериславі по вул. Херсонська, ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN CADDY д/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не чітка зв`язна мова, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою 18.05.2021 року ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій він просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог вказує на порушення свого права на захист через проведення судового розгляду у свою відсутність. Зазначає, що висновок суду про доведення його винуватості ґрунтується на недопустимих доказах, оскільки працівниками поліції було порушено процедуру огляду водія на стані алкогольного сп`яніння, тому зібрані у справі докази є недопустимими. В апеляційній скарзі висловлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вмотивоване тим, що справу було розглянуто суддею без його повідомлення та участі, копію постанови отримано ним лише 13.05.2021 року. На розгляд клопотання ОСОБА_1 не з`явився - про день, час та місце розгляду повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі. Інших засобів зв`язку ОСОБА_1 апеляційному суду не надав. Відповідно до ст. 294 КУпАП неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду клопотання. Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції, приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Таким чином, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не моментом отримання копії оскаржуваного судового рішення або дня коли особа дізналась про судове рішення. Визначений законом строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення надає стороні достатньо часу для прийняття рішення щодо подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення правової позиції. Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 294 КУпАП містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини. Виходячи із системного аналізу норм процесуального права під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Оскаржувана постанова винесена 02.04.2021 року. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження подано до суду одночасно з апеляційною скаргою 18.05.2021 року, поза межами строку на апеляційне оскарження. Оцінюючи поважність причин, на які посилається ОСОБА_1 в обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційний суд виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був присутнім при складанні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП і був повідомлений у протоколі про те, що справа про порушення ПДР розглядатиметься Берислаським районним судом Херсонської області (а.с. 3). Отже, ОСОБА_1 був попереджений про те, що йому слід очікувати виклику до Бериславського районного суду. Суд тричі призначав справу до судового розгляду, належним чином та завчасно повідомляв ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи за місцем його проживання, вказаним ним у протоколі про адміністративне правопорушення, шляхом направлення судових повісток та вручення судової повістки члену його сім`ї (а.п. 17), а також шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-сайті суду (а.с.13-14, 15-16). Однак в жодне з судових засідань ОСОБА_1 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, доказів про існування об`єктивних причин поважності неявки суду не надав, що обґрунтовано розцінено судом як зловживання процесуальними правами, метою якого є уникнення адміністративної відповідальності, враховуючи скорочені строки накладення адміністративних стягнень, передбачені ст. 38 КУпАП. За таких обставин суд правомірно розглянув справу 02.04.2021 року у відсутності останнього, в останній день строку накладення адміністративного стягнення. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у ст.17 Конвенції. В чисельних рішеннях Європейський Суд з прав людини констатує, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Union Alimentaria Sanders SA v. Spain"- рішення від 07 липня 1989 року; справа «Пономарьов проти України»- рішення від 03.04.2008 року тощо». Тобто згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Будь-яких даних про вжиті заходи, спрямовані на те, щоб дізнатися про стан розгляду справи та отримання копії постанови в межах строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не надано, а також не зазначено інших об`єктивно непереборних та поважних обставин, які позбавили апелянта можливості подати апеляційну скаргу у визначений законом строк. Постанова Бериславського районного суду від 02.04.2021 року на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень була оприлюднена 07.04.2021 року, що давало можливість ОСОБА_1 ознайомитися з оскаржуваною постановою в межах строку на апеляційне оскарження. Доказів про те, що судом чинились ОСОБА_1 перешкоди в отриманні судового рішення, апелянтом не надано. З урахуванням наведеного вказані у клопотанні причини, з яких апеляційну скаргу не було подано в десятиденний строк, починаючи з дня винесення постанови, поважними вважатись не можуть. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И Л А : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бериславського районного суду Херсонської області від 02.04.2021 року, якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП залишити без задоволення, в поновленні цього строку відмовити. Апеляційну скаргу разом з додатками повернути апелянту. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Херсонського апеляційного суду: підпис Коломієць Н.О. Згідно з оригіналом: Секретар судового засідання Литвиненко К.М. Постанова набрала законної сили 04.06.2021 року