Постанова Львівський апеляційний суд № 450/595/20

Справа № 450/595/20 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А. Провадження № 22-ц/811/2202/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Мікуш Ю.Р. Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. Секретар Сеньків Х.І. розглянувши у спрощеному провадженні без участі учасників цивільну справу № 450/595/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 травня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в : 19 лютого 2020 року позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості Кредитним договором б/н від 21.07.2011 року у розмірі 32 681,03 грн. із яких: 5 374,70 грн.-заборгованість за кредитом; 25 273.90 грн.-заборгованість за відсотками за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг; 500.00 грн. штраф (фіксована частина);1 532.43 грн.-штраф (процентна складова) та стягнути судові витрати по справі в розмірі 2 102,00 грн. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 травня 2020 року позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 5 374,70 грн. за кредитним договором №б/н від 21.07.2011 року. У задоволенні вимог щодо стягнення 25 273,90 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом; 500 грн. штрафу (фіксована складова): 1 532,43 грн. штраф процентна складова- відмовлено. Вирішено питання судових витрат. Рішення суду оскаржив позивач АК КБ «Приватбанк» в особі представника О.Л.Крилової. В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням суду в частині незадоволених позовних вимог. Суд першої інстанції не дав оцінки Довідці про умови кредитування, що додана до позовної заяви, в якій зазначена базова відсоткова ставка 3% на місяць, що становить 36% річних про що зазначено у розрахунку заборгованості. Також у зазначеній довідці сторони погодили розмір та порядок нарахування неустойки. В даному випадку відповідач, підписуючи заяву позичальника, приєднався до Умов надання банківських послуг , що передбачено ч.1 ст. 634 ЦК України. Суд безпідставно відмовив у стягненні штрафів чим порушив норми матеріального права. Просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Учасники справи в судове засідання не з`явилися , хоч належним чином були повідомлені про день і час слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.04.2021 року та від 30.04.2021 року (додано до матеріалів справи). Позивачем по справі надано суду додаткові письмові пояснення. Відповідно до частини другої статті 372 Цивільного процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється ( ч.2 ст. 247 ЦПК). Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. (ч.1 ст. 367 ЦПК). Матеріалами справи та судом встановлено, що 21.07.2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір б/н. Відповідно до умов, зазначених у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.8) відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. 21.07.2011 року відповідачем також підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду. У вказаній довідці зазначено:базова відсоткова ставка за користування кредитом-3% на місяць- нараховується на залишок не простроченої заборгованості з розрахунку 360 днів в році; озмір щомісячних платежів у розмірі 7% від заборгованості; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань-500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій; -порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості, яка нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) =1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентах 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. і більше). Підписавши анкету-заяву та довідку, які є складовими частинами кредитного договору, відповідачка ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК) добровільно погодила такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов`язання, а тому сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. В кінці довідки прописано : «З фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлена» та проставлено підпис позичальника ОСОБА_1 . Відтак, судом встановлено, що між сторонами досягнуто всіх істотних умов договору. Такий правовий висновок Верховного Суду у справах № 456/3643/17 від 20.10.2020р; у справі № 724/970/20 від 07.04.2021 року. Однак, відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору через недотримання умов договору, чим допустила заборгованість по тілу кредиту в сумі 5 374,70 грн.; 25 273,90 грн. заборгованість за відсотками,; 500,00 грн. штраф (фіксована складова); 1 532,43 грн. штраф (процентна складова). Задовольняючи частково позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» на суму 5 374,70 грн. за зазначеним кредитним договором, суд першої інстанції стягнув фактично отримані кошти, не врахувавши довідки від 21.07.2011 року, яку погодила відповідач про сплату процентів та штрафних санкцій. Із висновками суду першої інстанції в частині не задоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції не погоджується. Відповідно до частини першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими сторони обмінялися. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно частини першої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК). Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики. Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлений договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. У анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 21.07.2011 року процентна ставка не зазначена. Крім цього, у такій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Однак, у Довідці про умови кредитування від 21.07.2011 року з використанням кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду зазначена базова відсоткова ставка 3% в місяць, що становить 36% , що відображено у розрахунку заборгованості. Строк внесення щомісячних платежів до 25 числа кожного місяця, наступного за звітним. У Довідці визначені також розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні ( а.с. 9). Зазначена Довідка підписана особисто позичальником ОСОБА_1 . Позивач по справі АТ КБ «Приватбанк», пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума кредиту, яку фактично отримав в борг позичальник та яку суд вирішив правомірно стягнути), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами, пеню, штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і проценти за користування кредитними коштами. Стягуючи фактично отримані кошти, суд першої інстанції, керуючись ст.. 530 ЦК за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 на яку суд підставно посилався у цій частині. Щодо стягнення інших сум, суд зазначив, що банком не доведено існування між ним та відповідачем кредитних правовідносин, що не відповідає наданим позивачем доказам. Із доданої до матеріалів справи анкети-заяви, Довідки про умови кредитування вбачається, що позивач підписала таку заяву, відповідно, ознайомлена із умовами кредитування, а відтак, зазначені суми підлягають стягненню. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Банк, будучи у статусі позивача, надав суду докази надання кредиту та умови на яких кредит надавався. Відповідач по справі користувалася кредитними коштами, однак не погашала заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості. Із врахуванням зазначеного, суд вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у частині позовних вимог, дійшов помилкового висновку, що банком не доведено існування між ним та відповідачем кредитних правовідносин, оскільки належним чином не досліджено надані банком докази щодо видачі ОСОБА_1 кредиту та його умов. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року (справа № 382/327/18-ц). Відповідно до ч.1 п.п. 3,4 ст.376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. За ч.1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України). Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.п.1,2, 375. 376 ч.1 п.п.3,4, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволити. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.05.2020 року в частині відмови у позовних вимогах скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 25 273,90 грн. заборгованості за процентами користування кредитом; 500,00 грн. штраф (фіксована складова); 1 532,43 грн. штраф (процентна складова) за кредитним договором №б/н від 21.07.2011 року станом на 31.12.2019 року та судові витрати по оплаті судового збору при поданні апеляційної скарги в сумі 3 153,00 грн. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України. Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк