Постанова 4811 № 464/1958/20

Справа № 464/1958/20 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю. Провадження № 22-ц/811/2381/20 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. Категорія: 39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І. за участі секретаря: Сеньків Х.І. без участі сторін, розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 червня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИЛА: У квітні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 26 січня 2011 у розмірі 32461,65 грн. та понесених судових витрат. Обґрунтовував позов тим, що 26 січня 2011 між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, отримані кошти не повертав та не сплачував нараховані відсотки за користування кредитними коштами. Просив стягнути заборгованість за кредитним договором, яка утворилась, та понесені судові витрати. Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 24 червня 2020 року позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору №б/н від 26.01.2011, яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту 20235,18 грн., а також судові витрати в розмірі 1310,18 грн., а всього 21 545 (двадцять одна тисяча п"ятсот сорок п"ять) гривень 36 копійок. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду оскаржило АТ КБ «ПриватБанк». В апеляційній скарзі покликається на те, крім анкети заяви відповідачем в той же день було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» , відтак відповідач при укладенні кредитного договору був належним чином повідомлений про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків, пені та штрафу. Крім цього зазначає, що ОСОБА_1 звертався до банку з метою перевипуску карти, отримав пере випущені карти з новими номерами та продовженим строком дії, якими продовжив користуватися. Вказує, що довідка про умови кредитування містить підпис відповідача, сторонами погоджено всі істотні умови договору, у тому числі щодо сплати пені та штрафі, відтак суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині. Просить заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 червня 2020 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення. Про задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк». В решті рішення суду залишити без змін. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 26 січня 2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000 грн., шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації. Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам, а також сплачувати комісію відповідно до умов договору. У вказаній заяві зазначено, що відповідач погоджується з тим, що ця заява разом із Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, становить між ним і банком договір про надання банківських послуг. Разом із позовною заявою, позивачем надано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. З наданих суду матеріалів вбачається, що відповідач вказаних умов договору не виконав, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів. Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №б/н від 26 січня 2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем, станом на 22 березня 2020 року заборгованість становить 32461,65 грн., з яких: 20235,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5402,04 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; нарахована пеня 4802,45 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 штраф (фіксована частина); 1521,98 грн. штраф (процентна складова). Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції стягнув з відповідача фактично отриману суму кредитних коштів 20235,18 грн. В іншій частині позовних вимог суд відмовив, зазначивши у рішенні, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг розумів відповідач та погодився і ознайомився з ними. Відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Із висновками суду першої інстанції в цій частині апеляційний суд не погоджується. Відповідно до частини першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими сторони обмінялися. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК). Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно із ст.1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язанняза кожний день прострочення виконання. У анкеті-заяві позичальника від 26 січня 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім цього, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Однак, у Довідці про умови кредитування від 26 січня 2011 року зазначена базова відсоткова ставка за користування кредитом 3,0%, розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні (а.с.38). Зазначена довідка підписана особисто позичальником ОСОБА_1 . Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник та яку суд вирішив правомірно стягнути), стягнути заборгованість за відсотками, нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами. Згідно з розрахунку заборгованості поданого позивачем, який відповідачем в суді не спростовано, станом на 22 березня 2020 року заборгованість становить 32461,65 грн., з яких: 20235,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5402,04 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; нарахована пеня 4802,45 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 штраф (фіксована частина); 1521,98 грн. штраф (процентна складова). Враховуючи вимоги ст. 1048, 1049 та 549 ЦК України, наявність у матеріалах справи підписаної Довідки про умови кредитування, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625, а також пеню і штрафи. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625, а також пеню і штрафи з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення цих позовних вимог. Відповідно до ч.1 п.п. 3,4 ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Статтею 382 ЦПК України, передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи встановлено, що при поданні позову АТ КБ «ПриватБанк» сплачено 2102 грн. судового збору (арк. спр. 73) та 3153 грн. (арк. спр. 117) сплаченого судового збору банком за подання апеляційної скарги. Враховуючи те, що позовні вимоги апеляційним судом задоволено повністю, всього з відповідача ОСОБА_2 в користь АТ КБ «ПриватБанк» належить стягнути (2102 + 3153 грн.) 1310,18 (стягнуто судом першої інстанції) = 3944,82 грн. судових витрат. Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 375, ст.ст. 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 червня 2020 рокускасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625, а також пеню і штрафи скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за Договором б/н від 26 січня 2011 року в сумі 12 226,47 гривень, яка складається із: -5402,04 гривень - заборгованість по відсотках, нарахованих на прострочений кредит згідно ст. 625 за користування кредитом; -4802,45 гривень - заборгованість за пенею; -500 гривень - штраф (фіксована частина); -1521,98 гривень - штраф (процентна складова). Стягнути ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 3944,82 гривень судових витрат. В решті рішення залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 07 квітня 2021 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.