Постанова Запорізький апеляційний суд № 310/70/21

Дата документу 02.06.2021 Справа № 310/70/21 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 310/70/21Головуючий у 1-й інстанції Вайнраух Л.А. Пр. № 22-ц/807/1303/21Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С. за участі секретаря Бабенко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 січня 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Бердянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про відкриття цивільного провадження у кримінальному провадженні, визнання потерпілим, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передання справи для розслідування в Державне бюро розслідувань, подану в порядку цивільного судочинства ВСТАНОВИВ: У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-9), в якому просив відкрити у кримінальному провадженні цивільне провадження, визнати його потерпілим, відшкодувати матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме, ремонт стелі, залиття та інші витрати в сумі 8000,00 грн., купівлю комп`ютерної, множувальної техніки, програмування, обслуговування, інтернет-послуги, літературу, папір, канцелярське приладдя в сумі 40000,00 грн., моральну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у сумі 1500000,00 грн., передати розслідування справи Державному бюро розслідувань. В автоматизованому порядку для розгляду цієї заяви визначено суддю суду першої інстанції Вайнраух Л.А. (а.с. 10). Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 січня 2021 року (а.с. 11) у відкритті провадження у цій справі відмовлено. Роз`яснено заявнику, що він наділений правом звернутись із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, при цьому, початок досудового розслідування врегульований ст. 214 КПК України. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 15-24) просив ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у іншому суді. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 28). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 24 березня 2021 року (а.с. 32), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 34), з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів Запорізького апеляційного суду. Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі станом на час розгляду цієї справи апеляційним судом. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. У судове засідання 02 червня 2021 року належним чином повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи (а.с. 37-39) всі учасники цієї справи не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали. За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи. В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. В силу вимог ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали, постанови. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі за вищезазначеним позовом позивача, керувався ст. ст.186, 258-260, 353 ЦПК України та виходив із такого. За змістом ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом. За вимогами ч.1 ст.18 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. (ст. 2, 4, 5, 19 ЦПК України. Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових правовідносин. Так, порядок подання повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, початок розслідування, визначення підслідності кримінального провадження визначено ст. 214-216 КПК України. Щодо набуття особою статусу потерпілого, відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Крім того, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування врегульовано окремим параграфом (№1) глави 26 КПК України розділу ІІІ КПК України. Судом встановлено, що ОСОБА_1 зазначав про те, що цивільний позов подається у кримінальному провадженні, відмітивши свій процесуальний статус потерпілої особи, а серед адресатів позову вказав, крім Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, й слідчий відділ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області. Суд звернув увагу на те, що, дійсно, серед прав, якими наділений потерпілий протягом кримінального провадження за нормою п.10 ч. 1 ст. 56 КПК України, є право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом. Крім того, згідно з ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Проте, порядок подання цивільного позову у кримінальному провадженні чітко визначений ст. 128 КПК України. Зокрема, за змістом ч.5-7 вказаної норми, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом (тобто, КПК України). При цьому, відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред`являти той же позов у кримінальному провадженні. Натомість, лише та особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства (ч.7 ст.128 КПК України). Позивачем у цій справі обставин на виконання ч. 7 ст.128 КПК України за змістом позову не повідомлено, як не повідомлено про внесення даних про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, здійснення досудового розслідування, або існування вироку у кримінальному провадженні на час звернення до суду. Проте, враховуючи вказані правові підстави та предмет звернення позивача до суду, які є взаємопов`язаними, а також, способи захисту цивільного права або інтересу відповідно до ст.16 ЦПК України, встановлено підстави для застосування п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, згідно з якою суддя відмовляє у відкритті провадження у цивільній справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за характером правовідносин позовна заява не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства, тому відсутні підстави для відкриття провадження у цивільній справі. Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними, а ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною. Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 не спростовують обставин, встановлених судом першої інстанції на час постановлення оскаржуваної ухвали у цій справі, є безпідставними, не ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та належних, допустимих доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України. Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема ОСОБА_1 апеляційному суду не надані. Дійсно в силу вимог ст. 20 ч. 1 ЦК України право на захист ОСОБА_1 здійснює на свій розсуд. Проте, здійснюючи правосуддя, суд захищає права…фізичних осіб… у спосіб, визначений законом (ст. 5 ч. 1 ЦПК України). В силу вимог ст. 186 ч. 1 п. 1 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При вищевикладених правильно встановлених обставинах, суд першої інстанції правильно відмовив у відкритті провадження у цій цивільній справі за вищезазначеним позовом ОСОБА_1 на підставі ст. 186 ч. 1 п. 1 ЦПК України. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни. Керуючись ст. ст. 12, 367-368, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 січня 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови. Повний текст постанови апеляційним судом складений 04.06.2021 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.