Постанова 4802 № 569/9308/19

Справа № 569/9308/19 Головуючий у 1 інстанції: Тимощук О. Я. Провадження № 22-ц/802/609/21 Категорія: 84 Доповідач: Федонюк С. Ю. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 травня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Федонюк С. Ю., суддів - Карпук А. К., Осіпука В. В., з участю: секретаря судового засідання Губарик К. А., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Гарголя І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Буд Кепітал Менеджмент", треті особи: Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Дочірнє підприємство "Градобуд-Рівне", Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Рівненська Брама", про зобов"язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Буд Кепітал Менеджмент" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2019 року, В С Т А Н О В И В: У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із даним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 20 січня 2016 року між нею та ОК ЖБК «Рівненська Брама» було укладено договір пайової участі в будівництві № 27/8 (зі змінами від 15 вересня 2016 року). Позивачка вказує, що свої зобов`язання щодо сплати пайових внесків за договором від 20 січня 2016 року № 27/8 вона виконала в повному обсязі. Однак, ОК «ЖБК «Рівненська брама» своїх зобов`язань за цим договором не виконав та не забезпечив будівництво об`єкту та введення його в експлуатацію у визначений строк, що в свою чергу унеможливило передачу їй за актом приймання-передачі визначеної договором квартири з метою реєстрації права власності на неї. Зазначає, що будівництво мало здійснюватись на підставі укладеної 22 серпня 2007 року між Управлінням капітального будівництва виконкому Рівненської міської ради та ТОВ "Реноме-Євробуд" і ДП "Градобуд-Рівне" Угоди № 20 про дольову участь у будівництві житлових будинків з об"єктами соціально-культурного призначення на вулицях Костромської та Гагаріна в місті Рівне. Права та обов"язки інвестора протягом останніх років відповідними угодами передавалися іншим юридичним особам. При цьому, інвестиційним договором від 17 жовтня 2018 року ДП «Градобуд-Рівне» передало ПП «Буд Кепітал Менеджмент» всі права та обов`язки, передбачені Угодою № 20 для Інвестора-2. З огляду на те, що згідно з пунктами 3.3.5-3.3.7 Інвестиційного договору від 17 жовтня 2018 року ПП «Буд Кепітал Менеджмент» має право розпорядження майновими правами на об`єкт інвестування, тому позивач вважає, що саме відповідач зобов`язаний виконати обов`язок з передачі їй у власність квартири АДРЕСА_1 за технічним паспортом загальною проектною площею 58,82 кв.м на 5 поверсі в 11 секції Об`єкту. З урахуванням викладених обставин ОСОБА_2 просила суд зобов`язати ПП «Буд Кепітал Менеджмент» укласти з нею договір про заміну сторони у договорі пайової участі від 20 січня 2016 року 27/8 з ОК «ЖБК «Рівненська брама» на ПП «Буд Кепітал Менеджмент», як правонаступника ОК «ЖБК «Рівненська брама», та зобов`язати ПП «Буд Кепітал Менеджмент» передати їй за актом приймання-передачі квартиру АДРЕСА_2 та документи, необхідні для реєстрації права власності на неї, після здачі будинку в експлуатацію. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано ПП «Буд Кепітал Менеджмент» укласти з ОСОБА_2 договір про заміну сторони у договорі пайової участі 27/8 від 20 січня 2016 року з ОК «ЖБК «Рівненська брама» на ПП «Буд Кепітал Менеджмент», як правонаступника ОК «ЖБК «Рівненська брама», зобов`язано ПП «Буд Кепітал Менеджмент» передати ОСОБА_2 за актом приймання-передачі квартиру АДРЕСА_2 та документи, необхідні для реєстрації права власності на неї, після здачі будинку в експлуатацію. В решті позовних вимог відмовлено. Не погодившись із таким рішенням суду, відповідач ПП "Буд Кепітал Менеджмент" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також вважаючи, що рішення прийнято без повного та всебічного з`ясування обставин справи, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правонаступництва між ПП «Буд Кепітал Менеджмент» та ОК «ЖБК «Рівненська брама». Вважає, що суд ухвалив рішення під умовою, тобто зобов"язав вчинити дії після здачі об"єкта в експлуатацію, хоча будівництво ще не закінчилось, що не відповідає вимогам ч. 6 ст. 265 ЦПК України, оскільки задоволення позову та виконання рішення залежить від настання або ненастання певних обставин. Покликається на те, що суд в оскаржуваному рішенні не вказав, у який спосіб та яким чином відповідач порушує або не визнає майнові права ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 . Крім того, не було взято до уваги доводів відповідача, що за правилами ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. Відзиви на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подавались. Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 квітня 2020 року апеляційну скаргу ПП «Буд Кепітал Менеджмент» задоволено, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 17 березня 2021 року касаційну скаргу позивача ОСОБА_2 , подану її представником адвокатом Іванюком І. В., задоволено частково, постанову Рівненського апеляційного суду від 09 квітня 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав порушення процесуального закону - неповідомлення належним чином про час та місце розгляду справи позивачки. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду у зв"язку з передачею справи до іншого суду за розпорядженням №13 від 29 березня 2021 року в.о.голови Рівненського апеляційного суду. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч. 1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступне. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для захисту порушеного права пайовика. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд враховував їх недоведеність та необґрунтованість. Однак із такими висновками колегія суддів погодитись не може з наступних підстав. Згідно з частинами першою п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-137цс14 зроблено висновок, що правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від встановленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Судом встановлено, що 22 серпня 2007 року між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (Замовник) та ТОВ «Реноме-Євробуд» (Інвестор-1) і ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд-Рівне» (Інвестор-2) було укладено Угоду № 20 про дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на АДРЕСА_4 (далі Угода № 20), в яку вносились послідуючі зміни. Зокрема, в матеріалах справи є додаткова угода №3 від 15 серпня 2014 року, якою визначено заміну Інвестора 2 ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд-Рівне» на Нового Інвестора 2 - Дочірнє підприємство "Градобуд -Рівне", та нова редакція угоди № 20, яка затверджена 15 серпня 2014 року (а.с.43-50 т.1). 18 червня 2015 року між ДП «Градобуд-Рівне» та ОК ЖБК «Рівненська брама» укладено договір уступки вимоги (цесії), згідно з яким ДП «Градобуд-Рівне» відступив кооперативу в повному обсязі всі права та обов`язки Інвестора за Угодою від 22 серпня 2007 року № 20. 20 січня 2016 року між ОСОБА_2 (Пайовик) та ОК ЖБК «Рівненська Брама» (Кооператив) було укладено договір пайової участі в будівництві № 27/8, а 15 вересня 2016 року було укладено договір про внесення змін до договору пайової участі від 20 січня 2016 року № 27/8, за умовами якого пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови на АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 (далі Об`єкт) і реалізації статутної мети кооперативу, а пайовик зобов`язується взяти пайову участь в будівництві об`єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність квартири номер 27 по технічному паспорту загальною проектною площею 58,82 кв.м на 5-му поверсі в 11 секції об`єкту (пункт 1.1 договору). Пунктом 2.1 договору пайової участі в будівництві № 27/8 від 20 січня 2016 року передбачено, що загальний розмір внеску пайовика складає 536085 грн, що еквівалентно 19494 доларам США згідно з курсом продажу долара США в ПАТ «Укргазбанк» на день укладення договору, з розрахунку 9114 грн, що еквівалентно 331,42 доларів США, за один квадратний метр загальної площі квартири без внутрішніх оздоблювальних робіт. У випадку, якщо після визначення фактичної площі квартири вона буде іншою, ніж проектна площа квартири, визначена даним договором, після замірів уповноваженої особи або організації, загальний розмір пайового внеску підлягатиме корегуванню кооперативом пропорційно збільшенню/зменшенню площі квартири, з розрахунку вартості будівництва 1 кв.м (пункт 2.7. договору пайової участі в будівництві №28/7 від 20 січня 2016 року). Пунктом 2.8 договору пайової участі в будівництві передбачено, що у випадку необхідності проведення доплати згідно з пунктом 2.7 цього договору кооператив направляє пайовику рахунок, який повинен бути оплачений протягом 10-ти днів. Згідно з пунктом 3.1 цього договору пайовик має право після повної оплати пайового внеску в порядку і строки, визначені цим договором, отримати від кооперативу довідку про здійснення повної оплати пайового внеску, яка підтверджує викуп пайовиком квартири для оформлення права власності на квартиру. Відповідно до пункту 3.4. договору кооператив зобов`язаний: закріпити квартиру за пайовиком, організувати та забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію в термін до 30 грудня 2016 року за умови належного виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску; після прийняття об`єкта в експлуатацію та повного виконання пайовиком своїх грошових зобов`язань за даним договором передати пайовику квартиру за актом приймання передачі та документи, необхідні для реєстрації права власності на неї; надавати пайовику інформацію, що стосується питань будівництва та іншої діяльності кооперативу. Свої зобов`язання з оплати пайового внеску позивачка ОСОБА_2 виконала у повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 20 січня 2016 року № 14967021 про внесення пайового внеску за договором пайової участі від 20 січня 2016 року № 27/8 в сумі 536085 грн, як передбачено договором (а.с.9 т.1). 26 квітня 2017 року між ДП «Градобуд-Рівне» та ОК «ЖБК «Рівненська брама» укладено договір про внесення змін та доповнень до договору уступки вимоги (цесії) від 18 червня 2015 року в редакції договору від 06 вересня 2016 року. Згідно з указаним договором про внесення змін та доповнень на ОК «ЖБК «Рівненська брама» було покладено обов`язок укласти Угоду від 22 серпня 2007 року № 20 в новій редакції, де передбачити заміну сторони Інвестора-2 на Цесіонарія (ОК «ЖБК «Рівненська брама»), а також до 01 травня 2018 року забезпечити здачу в експлуатацію першої, другої та третьої секції будівництва кварталу житлової забудови з торгівельно-розважальним центром на АДРЕСА_4 . Крім того, пунктом 3 вказаного Договору про внесення змін та доповнень від 26 квітня 2017 року сторонами було передбачено, що Договір уступки вимоги (цесії) вважається розірваним у випадку невиконання Цесіонарієм обов`язку по здачі в експлуатацію до 01 травня 2018 року вищевказаної першої черги будівництва на АДРЕСА_4 . Зі змісту цього договору слідує, що за наслідками розірвання договору уступки вимоги (цесії) від 18 червня 2015 року в редакції від 06 вересня 2016 року всі права та обов`язки Інвестора, передані ОК «ЖБК «Рівненська брама», були повернуті знову до ДП «Градобуд-Рівне». 17 жовтня 2018 року між ДП «Градобуд-Рівне» та ПП «Буд Кепітал Менеджмент» укладено інвестиційний договір з організації фінансування та будівництва об`єкта інвестування на АДРЕСА_4 в межах та на умовах, визначених Угодою від 22 серпня 2007 року № 20, згідно з якою ДП «Градобуд-Рівне» є стороною, яка іменується Інвестор-2. 01 листопада 2018 року між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (замовник), ДП «Градобуд-Рівне» (інвестор) та ПП « Буд Кепітал Менеджмент» (генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду, за умовами якого замовник зобов`язався здійснювати технічний нагляд на об`єкті (квартал житлової та громадської забудови на АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 ), а генеральний підрядник та інвестор забезпечити виконання будівельних робіт з будівництва об`єкта, їх фінансування, прийняття виконаних робіт в порядку та на умовах, визначених цим договором. У зв"язку з цим у суді апеляційної інстанції представник відповідача ПП "Буд Кепітал Менеджмент" зазначив, що майнові права на вказану у договорі квартиру за ОСОБА_2 підприємством не заперечуються, однак, не вважає, що її права відповідачем порушені, оскільки 11 секція даного об"єкту ще не збудована, а також вважає, що ПП "Буд Кепітал Менеджмент" не є правонаступником усіх прав та обов"язків попереднього інвестора ОК ЖБК «Рівненська Брама», оскільки жодних внесків попередній інвестор підприємству не передавав. Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. Частина 1 статті 626, ст. 627 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Конструкція договору про пайову участь у будівництві не закріплена спеціально цивільним законодавством України як окремий тип (вид) договорів. Відтак, договір про пайову участь у будівництві є договором, не передбаченим актами цивільного законодавства, що укладається сторонами на підставі частини 1 статті 6 Цивільного кодексу України та загальних положень статті 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність", відповідно до яких сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності. Свобода договору є загальною засадою цивільного законодавства, і ніхто не може бути зобов`язаний укласти договір без законодавчо встановлених підстав для цього. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Як встановлено судом за змістом прохальної частини позовної заяви, позивач просила зобов`язати відповідача укласти з нею договір про заміну сторони у договорі пайової участі. Статтею 16 ЦК України встановлено, що, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18)), а також вказувала на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц. В абзаці 2 п. 11 постанови №14 Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року Верховний Суд України роз`яснив, що, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК в редакції до 15.12.2017 року), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залученим у справі відповідач, відповідальний за це. Таким чином, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги. Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, необхідними й достатніми для засвідчення правомочності його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. У постановах Верховного Суду України від 30 січня 2013 року у справі №6-168цс12, від 04 вересня 2013 року у справі №6-51цс13, воно більш деталізоване: майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Дією, що підтверджує набуття майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, слід, зокрема, вважати виконання замовником свого грошового зобов`язання за договором будівельного підряду (наприклад повну сплату вартості об`єкта будівництва) (постанова Верховного Суду України від 15 травня 2013 року у справі №6-36цс13) чи виконання грошових зобов`язань за інвестиційною угодою або договором пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку, а саме повна сплата вартості об`єкта інвестування (стовідсоткова передоплата) (постанови Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі №6-21цс13, від 12 червня 2013 року у справі №6-45цс13, від 04 вересня 2013 року у справі №6-72цс13, від 25 вересня 2013 року у справі №6-70цс13, від 02 жовтня 2013 року у справі №6-98цс13). Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства за умови наявності підставі такого порушення. Як вбачається зі змісту укладених договорів, їх умовами не встановлено обов"язкового укладення нових договорів у разі відступлення прав та обов"язків якоюсь із сторін іншій особі. Згідно з пунктом 6.1 вищевказаного договору пайової участі в будівництві № 28/7 від 20 січня 2016 року, укладеного між ОК «ЖБК «Рівненська брама» та ОСОБА_2 , оформлення права власності здійснюється після здачі об`єкта (квартал житлової та громадської забудови на АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 ) в експлуатацію, виготовлення технічної документації на об`єкт та представлення пайовиком довідки про здійснення повної оплати пайового внеску, підписання сторонами акта приймання-передачі квартири, що підтверджують його право на отримання квартири. Разом з тим, дані обставини та вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції, а саме, що такий спосіб захисту не передбачений законом. Вимоги про зобов"язання укласти договір та зобов"язання вчиняти певні дії в майбутньому при умові настання певної події не можуть бути задоволені, оскільки захисту підлягає тільки вже порушене право, хоч у цьому випадку і таке не мало місце. Наведене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-298153цс15, та від 24 травня 2017 року у справі № 6-951цс16. В судовому засіданні апеляційного суду представники позивача та відповідача підтвердили, що одинадцята секція об`єкту будівництва кварталу житлової та громадської забудови на АДРЕСА_4 , майнові права на квартиру які наявні в позивачки ОСОБА_2 , не збудована на даний час. Порушення прав, свобод чи інтересів особи повинно існувати на час звернення до суду. Однак, матеріали справи не містять таких доказів. Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що факти порушення особистих прав та інтересів ОСОБА_2 , які підлягають захисту в порядку цивільного судочинства в обраний нею спосіб, не знайшли свого підтвердження, що є підставою для відмови в задоволенні позову у повному обсязі. З цих підстав доводи апеляційної скарги з посиланням на порушення права апелянта є обґрунтованими, місцевий суд не надавав оцінку всім обставинам та доказам у справі, не додержався норм матеріального та процесуального права, а тому в силу ст.376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового - про відмову в позові. За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом даної справи, слід зазначити, що, звертаючись за захистом своїх прав, ПП "Буд Кепітал Менеджмент" понесло витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 2305,20 грн, а оскільки апеляційна скарга судом апеляційної інстанції задоволена, то понесені ним судові витрати слід стягнути в його користь із позивача. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Буд Кепітал Менеджмент" задовольнити. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2019 року в даній справі скасувати. В позові ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Буд Кепітал Менеджмент", треті особи: Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Дочірнє підприємство "Градобуд-Рівне", Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Рівненська Брама", про зобов"язання вчинити дії відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 в користь Приватного підприємства "Буд Кепітал Менеджмент" понесені ним судові витрати на сплату судового збору в сумі 2305 (дві тисячі триста п"ять ) гривень 20 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді