Ухвала КЦС ВС № 362/3591/16-ц

УХВАЛА 03 червня 2021 року м. Київ справа № 362/3591/16-ц провадження № 61-8069ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Великосолтанівської сільської ради, третя особа - Управління Держгеокадастру у Васильківському районі Київської області, про визнання права власності на спадкове майно, ВСТАНОВИВ: У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з вищезазначеним позовом. Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею, 0,101 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221480901:01:024:0009, що належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ№090951 від 02.08.2004 року. В задоволенні решти вимог позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 задоволено. Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2016 року скасовано. Ухвалено по справі нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Великосолтанівської сільської ради, третя особа - Управління Держгеокадастру у Васильківському районі Київської області про визнання права власності на спадкове майно відмовлено. 13 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, ОСОБА_1 необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська