Постанова 4812 № 473/1392/21

02.06.21 33/812/202/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі судді Міняйла М.П., за участі секретаря Белорукової І.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Беспаль Л.Г. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Вознесеського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.04.2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженеця м.Вознесенськ, Миколаївської області, працює продавцем-консультантом ТОВ «Дніпро М», проживає за адресою АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень. в с т а н о в и в: Згідно постанови суду, 03.04.2021 року поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що: «03.04.2021 року близько 11:25 год. в м.Вознесенську по вул.Київській, 247/2 продавець-консультант магазину «Дніпро М» ОСОБА_1 здійснював приймання відвідувачів, чим порушив п.4 п.3-5 постанови КМУ від 09.12.2020 р. №1236». Постановою судді Вознесеського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.04.2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень. Не погодившись із зазначеним рішенням суду захисник Беспаль Л.Г. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2021 року, та постановити нову, якою провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову суду першої інстанції прийнятою незаконно та необґрунтовано, внаслідок неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи. Вказує, що адміністративна відповідальність, передбачена ст.. 44-3 КУпАП за приймання відвідувачів під час провадження діяльності у сфері торговельного і побутового обслуговування населення настає лише для суб`єктів господарювання. Звертає увагу на те, що відповідальність за порушення вимог щодо заборони роботи суб`єктів господарювання, які приймають відвідувачів, можуть нести тільки суб`єкти господарювання, а не їх працівники, оскільки вони не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб`єкта господарювання, у якому працюють. Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Як слідує зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Диспозицією ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов`язковими для виконання. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. Згідно п.п.4 п.3-5 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» передбачено, що: на території регіонів, на який установлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних проти епідеміологічних заходів, передбачених п.3 цієї постанови забороняється приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв`язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням і садивним матеріалом (квітами, рослинами), добривами, засобами захисту рослин, без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті зазначених суб`єктів господарювання. Вина ОСОБА_1 в порушенні п.п.4 п.3-5 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. №1236 та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, підтверджена дослідженими судом доказами. Так, як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАБ № 053687 від 03.04.2021 року, 03.04.2021 року близько 11:25 год. в АДРЕСА_2 продавець-консультант магазину «Дніпро М» ОСОБА_1 здійснював приймання відвідувачів, чим порушив п.4 п.3-5 постанови КМУ від 09.12.2020 р. №1236» (а.с.1). Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 він дійсно продавець-консультант магазину «Дніпро М» ОСОБА_1 та 03.04.2021 року здійснював торгівлю в звичайному режимі. Про те, що магазин має здійснювати продаж товарів доставкою він не знав і про те, що відвідувачі не повинні знаходитись в магазині він не був повідомлений. Крім того вказує, що йому не було відомо про те, що Миколаївська область знаходиться в «червоній» зоні, дізнався це лише від працівників поліції. Зпротоколом не погодився та зазначив, що людей він не приймав. З письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що він працює на посаді менеджера магазину ТОВ «Дніпро М», зазначив, що магазин дійсно працював 03.04.2021 року до 11:00 год., тобто до того часу як прийшли працівники поліції, з того моменту почали здійснювати продаж на замовлення та доставку. Також вказана обставина знайшла своє підтвердження при дослідженні апеляційним судом відеозапису, який було надано працівниками поліції до протоколу, з якого вбачається, що в приміщенні магазину поруч із двома співробітниками магазину перебуває відвідувач, який отримує товар (як видно із товарів, наявних в магазині, вони не належать до переліку тих товарів, продаж яких дозволено під час карантину), а також зафіксовано пояснення поліцейських про заборону таких дій. Крім того, згідно рапорту співробітника поліції на ім`я начальника ОСОБА_4 зазначено те, що 03.04.21 року із 08:45 год. при здійсненні профілактичних заходів щодо дотримання карантинних обмежень був виявлений факт роботи магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 та факт приймання відвідувачів в середину магазину. Також зазначено, що відбувалася відео фіксація працівником поліції на мобільний телефон. Суд першої інстанції в своєму рішенні вірно зазначив, що згідно із чинним КУпАП передбачено адміністративну відповідальність фізичних осіб (ст.12 КУпАП) та посадових осіб (ст.14 КУпАП), а не суб`єктів господарювання. Згідно із ч.1 ст.44-3 КУпАП суб`єктами цього правопорушення закон визнає фізичних осіб та посадових осіб, а не суб`єктів господарювання. А тому твердження апелянта з приводу того, що ОСОБА_1 не є належним суб`єктом правопорушення, оскільки є найманим працівником, а не суб`єктом господарювання є недоцільними та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву. На думку апеляційного суду, суддя місцевого суду проаналізувавши вищевказані вище докази у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов вірного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. При накладенні стягнення на ОСОБА_1 ,- визначенні його виду та розміру, суддею місцевого суду дотримані загальні правила накладення стягнення на адміністративне правопорушення, визначене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. Істотних порушень суддею норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, на які вказує апелянт, при апеляційному перегляді не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим. Суддя суду першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. За наведеного, підстав для скасування постанови судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає. Керуючись ст.ст. 283, 294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника захисника Беспаль Л.Г. в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Вознесеського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.04.2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Міняйло М.П.