Ухвала КЦС ВС № 723/5058/19

УХВАЛА 03 червня 2021року м. Київ справа № 723/5058/19 провадження № 61-9064ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Жданової В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Мелещуком Валентином Васильовичем, на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 будівельних матеріалів, ВСТАНОВИВ : У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Мелещуком В. В., на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, здана до поштового відділення зв`язку 24 травня 2021 року, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження, встановленого частиною першою статті 390 ЦПК України. Статтею 390 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Несвоєчасне отримання копії судового рішення не змінює визначений законом строк і порядок касаційного оскарження, а може бути підставою для його поновлення у разі подання відповідної заяви. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У касаційній скарзі заявник зазначає, що копію постанови Чернівецького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року отримав 23 квітня 2021 року, проте на підтвердження вказаного не надає докази, які підтверджують причини пропуску строку на касаційне оскарження (наприклад, конверт поштової кореспонденції, довідка суду),а також, не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Частиною третьою статті 393 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга підлягає залишенню без руху і протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку, навівши поважні причини для поновлення строку та подавши відповідні належні докази. Таким чином заявнику необхідно звернутись до суду касаційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2020 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, а також, надати відповідні докази, які підтверджують причини пропуску строку на касаційне оскарження. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки заявником судовий збір у розмірі, визначеному підпунктом 7 пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», не сплачений. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. У лютому 2020 року позивач звернулась до суду з заявою про зміну предмету позову про визнання права власності на 1/2 будівельних матеріалів, виробів та конструкцій використаних у будівництві житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 вартістю 895 677 грн. Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру. Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому розмір судового збору за подання позову майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, а саме, 8 956, 77 грн. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (8 956,77 х 200% = 17 913,54). Таким чином, за подання касаційної скарги розмір судового збору становить 17 913, 54 грн. Отже, заявник має сплатити судовий збір у розмірі 17 913, 54 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки всупереч пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт (абзац та/або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подання цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав). За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, яку викласти з урахуванням вимог цієї ухвали, разом із копіями уточненої скарги та додатками відповідно до кількості учасників справи. Також, подана касаційна скарга надійшла до суду без документа, що підтверджує повноваження представника ОСОБА_1 - адвоката Мелещука В. В. Частиною третьою статті 392 ЦПК України визначено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Таким чином, оскільки касаційна скарга підписана представником ОСОБА_1 - адвокатом Мелещуком В. В., тому касаційну скаргу потрібно залишити без руху, для надання документу, що підтверджує повноваження представника. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків. Керуючись статтею 185, 390, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ : Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Мелещуком Валентином Васильовичем, на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 30 червня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть передбачені законом наслідки. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. С. Жданова