Ухвала КЦС ВС № 127/5749/21

Ухвала Іменем України 02 червня 2021 року м. Київ справа № 127/5749/21 провадження № 61-8977ск21 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - кредитна спілка «Злагода», про встановлення фактів, що мають юридичне значення, ВСТАНОВИВ: В березні 2021 року ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи -КС «Злагода», звернувся до суду з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у якій просив встановити факт відсутності діяльності КС «Злагода» та факт відсутності фактичного місцезнаходження та способу зв`язку з КС «Злагода». Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 березня 2021 року визнано дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами, відмовлено у відкритті провадження у цій справі. Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 09 березня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким визнано, що звернення ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту відсутності фактичного місцезнаходження КС «Злагода» є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту відсутності фактичного місцезнаходження КС «Злагода» повернуто заявнику. Застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму, що становить 2 270,00 грн, та стягнуто з нього вказану суму в дохід Державного бюджету України. Відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів відсутності діяльності КС «Злагода» та способів зв`язку з нею. 27 травня 2021 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року в частині вжиття до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму, що становить 2 270,00 грн, та стягнення з нього вказаної суми в дохід Державного бюджету України у зазначеній вище справі. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина третя та четверта статті 44 ЦПК України). Частиною першою статті 143 ЦПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Згідно з частиною першою, другою статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про обов`язок національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України», пункт 28, справа від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України», пункт 24, рішення від 20 січня 2011 року). Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Смірнова проти України» рішення від 08 листопада 2005 року, справа «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. Fгапсе, рішення від 27 квітня 2000 року). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (справа «Красношапка проти України» рішення від 30 листопада 2006 року). Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки як місцевим судом, так і судом апеляційної інстанції вже тричі було вирішено питання про встановлення факту відсутності КС «Злагода» за адресою: 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 82, к. 610 за заявами ОСОБА_1 , а звернення до суду з такою заявою вчетверте свідчить про недобросовісне використання наданих ОСОБА_1 законом процесуальних прав на звернення до суду, тому такі дії його свідчать про зловживання ним процесуальним правами. Підстави вважати, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права відсутні, а доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду та зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - кредитна спілка «Злагода», про встановлення фактів, що мають юридичне значення - відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький В. С. Висоцька І. В. Литвиненко