LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС1.380.2019.006243

від 03.06.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2020, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 та додаткову по…

УХВАЛА 03 червня 2021 року Київ справа № 1.380.2019.006243 адміністративне провадження № К/9901/17936/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2020, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі № 1.380.2019.006243 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги, ВСТАНОВИВ: 17.05.2021 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - скаржник), направлена до суду поштою 12.05.2021. Верховний Суд ухвалою від 12.04.2021 вперше подану касаційну скаргу повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що вона є майже ідентичною попередній касаційній скарзі, яку Верховний Суд визнав неналежно оформленою. Додатково скаржник зазначив про подібність правовідносин у цій справі зі справою № 826/27811/15, у якій Верховним Судом ухвалено постанову від 29.05.2020. Однак, в ухвалі від 12.04.2021 Верховний Суд роз`яснив скаржникові, що при визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб`єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору); об`єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини. Отже під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому незмістовними є посилання скаржника на подібність правовідносин, яка на його переконання полягає в такому: тотожність суб`єктного складу учасників відносин (позивач - платник податків, відповідач - податковий орган), 2) об`єкт правового регулювання (відносини у сфері оподаткування), 3) предмет правового регулювання (правовідносини які виникли у зв`язку із визначенням ФОП оподатковуваного доходу з урахуванням витрат), 4) умови застосування правових норм, зокрема: часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміні відповідних правовідносин (суть порушення зводиться щодо права платника податку на доході фізичних осіб - підприємців зменшувати оподатковуваний дохід на суму витрат, безпосередню пов`язаних з отриманим доходу і підтверджених документами; однаковість матеріально-правової регулювання спірних правовідносин (пунктів 44.1, 44.6 статті 44, підпункт 85.2 статті 85, підпунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України). Фактично, обґрунтування подібності правовідносин наведено скаржником не з метою доведення неправильного застосування судами норм права, а з метою доведення здійснення судами попередніх інстанцій неправильної оцінки сукупності встановлених обставин, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду і не відповідає пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України обґрунтовано наявністю підстав для скасування судових рішень, передбачених пунктами 1 і 3 частини другої статті 353 КАС України. Водночас пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено. Відповідно, наведена скаржником підстава не є достатньою для відкриття касаційного провадження. Посилаючись на пункт 3 частини другої статті 353 КАС України, скаржник жодних нових обставин або доказів, про встановлення і дослідження яких відповідачем заявлялось би клопотання, у касаційній скарзі не зазначає, відповідно, така підстава наведена формально без належного обґрунтування. Інші доводи касаційної скарги наведені не у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України та відповідним обґрунтуванням. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2020, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 та додаткової постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021.. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2020, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі № 1.380.2019.006243 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя М.М. Гімон

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»