Постанова 4855 № 640/29439/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/29439/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Мєзєнцев Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, викладені в листах від 18.09.2020 №21391-21902/П- 02/8-2600/20 та від 28.10.2020 №24537-25305/П-02/8-2600/20, щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років, виходячи з розрахунку 84% від суми місячної заробітної плати та без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури згідно заяв від 23.07.2020, 21.08.2020, 29.09.2020 та довідки від 18.06.2020 № 21-1290зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої Офісом Генерального прокурора; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести з 01.04.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VH (на час призначення пенсії - ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХП) виходячи з розрахунку 84% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), зазначеної у графі «усього» у довідці від 18.06.2020 № 21- 1290зп Офісу Генерального прокурора, без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлених листами від 18.09.2020 №21391-21902/П-02/8-2600/20 та від 28.10.2020 №24537-25305/П-02/8-2600/20, якими відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 84% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 18.06.2020 № 21-1290зп без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код: 42098368) здійснити з 01.04.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 84 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати, відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 18.06.2020 № 21-1290зп, без обмежень її максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що із моменту набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі №7-р(ІІ)2019 у ОСОБА_1 як особи, якій призначена пенсія на підставі Закону України «Про прокуратуру» виникло право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки Офісу Генерального прокурора 18.06.2020 №21-1290 зп, а ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13 грудня 2019 року. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Апелянтом зазначається, що позивач не звертався до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років, встановленого зразка, відтак відсутні спір щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років з 01.04.2020 без обмеження максимальним розміром, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та адміністративний позов є передчасним. На переконання апелянта, після набрання чинності Рішенням КСУ № 7-р(ІІ)/2019, тобто після 13 грудня 2019 року, нормативно-правового акта про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому немає підстав для перерахунку пенсії. Окрім того, апелянт наполягає на тому, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про здійснення перерахунку пенсії, починаючи з 01.04.2020, оскільки довідка про заробітну плату, на підставі якої здійснюється перерахунок пенсії, була видана позивачу Офісом Генерального прокурора 18.06.2020. З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Від позивача у справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач заперечує проти наведених відповідачем доводів у апеляційній скарзі та просить залишити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року без змін. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та з 2007 року отримує пенсію за вислугу років призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ у розмірі 84% від суми місячної заробітної плати. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2016 у справі №361/2534/16-а, яка набрала законної сили, зобов`язано управління Пенсійного фонду перерахувати позивачу пенсію у розмірі 84% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру. Офісом Генерального прокурора 18.06.2020 видано ОСОБА_1 довідку №21-1290зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Вказана довідка Офісом Генерального прокурора видана ОСОБА_1 відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7(II)/2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020 за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора відділу, яка становить всього 62 166,66 грн. Позивач 23.07.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років у розмірі 84% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру. Листом від 18.09.2020 № 21391-21902/П-02/82600/20 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про те, що перерахунок пенсії проведений відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Вказано, що при визначенні розміру пенсії врахована норма Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015, де у частині п`ятнадцятій статті 86 Закону України «Про прокуратуру» зазначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. З огляду на зазначене, розмір пенсії з 01.04.2020 склав 16380 грн., а з 01.07.2020 - 17120,00 грн. Позивач 29.09.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років у розмірі 84% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру Листом від 28.10.2020 № 24537-25305/П-02/82600/20 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у перерахунку пенсії згідно зі статтею 86 Закону України «Про прокуратуру». Не погоджуючи з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся з позовом до суду. Переглядаючи рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ). На час призначення ОСОБА_1 пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ. Відповідно до частини першої цієї статті Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Згідно із частиною дванадцятою вказаної статті Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ). До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України від 8 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. 14 жовтня 2014 року ухвалено Закон № 1697-VІІ. У первинній редакції частини 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Отже, первинна редакція частини 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу 1 частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6, 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Прийняття зазначеного Закону, як убачається із пояснювальної записки до його законопроєкту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики. Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру". Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року. Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопад 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. При цьому, Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд. Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України. Більш того, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". У своєму рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону. З урахуванням викладеного, на момент розгляду даної справи, законодавством України передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, відповідно до якої таке право може бути реалізовано за умови прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури та надання позивачем довідки про заробітну плату при звернення до органів Пенсійного фонду України з відповідною заявою. У рішенні про відмову позивачу у перерахунку пенсії пенсійний орган, серед іншого, посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11 грудня 2019 року №1155 за змістом пункту 7 якої встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Доводи відповідача про те, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-(ІІ)/2019 (після 13 грудня 2019 року) нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини 20 статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Суд враховує, що грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року, а теперішній розмір пенсії позивача не переглядався внаслідок існування описаних вище законодавчих обмежень. Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 18.06.2020 №21-1290 зп. Як убачається з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.04.2020 на підставі довідки про заробітну плату, виданої Офісом Генерального прокурора від 18.06.2020 №21-1290зп (із заробітної плати - 32 166,66 грн.). Відповідно до листів Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.09.2020 № 21391-21902/П-02/82600/20 та від 28.10.2020 № 24537-25305/П-02/82600/20 перерахунок пенсії позивача проведено в розмірі 60% заробітної плати з урахуванням обмеження максимальним розміром пенсії, передбаченим статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» та розмір її складає з 01.07.2020 - 17 120,00 грн. Своєю чергою, відповідач у відповідь на заяви позивача (від 23.07.2020 та від 29.09.2020) відмовив в перерахунку пенсії в розмірі 84% від суми місячної заробітної плати без обмеження максимальним розміром з посиланням на статтю 86 статті Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2114 №1697-VІІ, в редакції чинній на дату здійснення перерахунку, якою встановлено, шо пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати. Частина друга статті 86 Закону № 1697-VII визначає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Відтак, розмір пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. В свою чергу, частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII, яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правомірно встановив, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку. З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок та отримання пенсії на підставі частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII з урахуванням її розміру визначеного як 84 відсотків місячної заробітної плати. Щодо тверджень апелянта з приводу обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2016 у справі № 361/2534/16-а позов ОСОБА_1 до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано неправомірними дії Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Зобов`язано Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2016, виходячи з розрахунку 84% від суми місячної заробітної плати, визначеної у довідці Генеральної прокуратури України від 17.03.2016 № 18-477зп, без обмеження максимального (граничного) розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з урахуванням раніше проведених виплат. Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин. За загальним правилом, визначеним у пункті 4 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV зі змінами, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, а тому перерахунок призначеної позивачу пенсії, який призведе до зменшення обсягу його соціальних прав та гарантій є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб`єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст, обсяг існуючих соціальних гарантій. Відтак, твердження апелянта щодо того, що перерахунок пенсії позивача здійснюється із розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є необґрунтованим та, відповідно, перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 18.06.2020 № 21-1290зп з розрахунку 84% від розміру місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії є доцільним. Щодо тверджень апелянта стосовно того, що позивач не звертався до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років, встановленого зразка, суд зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи у листах-відповідях Головного управління від 29.09.2020 та 28.10.2020 відповідач жодним чином не вказує неподання заяви встановленого зразка про перерахунок пенсії за вислугу років без обмеження максимальним розміром як підставу для відмови у перерахунку пенсії у розмірі 84% та без обмеження максимальним розміром. Відтак, колегія суддів визнає вищенаведені твердження апелянта необгрунтованими. Щодо твердженя апелянта стосовно відсутності підстав для здійснення перерахунку пенсії, починаючи з 01.04.2020. Як вбачається з матеріалів справи дата перерахунку встановлена самим відповідачем і зафіксована у його листі від 18.09.2020 (а.с. 17). Окрім того, як вже зазначалось, частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ в первинній редакції передбачала, що перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Відтак, судом першої інстанції вірно визначено дату, з якої має здійснюватись перерахунок пенсії - 01.04.2020, оскільки підвищення заробітної плати відбулося 26.03.2020. Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів зазначає, що рішення суду в цій частині позивачем не оскаржується, а Головним управлінням Пенсійного фонду України у місті Києві в апеляційній скарзі також не наведено доводів та міркувань в частині незаконності рішення щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Також, колегія суддів зазначає, що в частині доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянтом жодних аргументів не наведено, не зазначено які саме матеріали, що мають значення для правильного вирішення справи, не досліджено судом першої інстанції, не наведено інших доводів на підтвердження іншої, ніж було представлено під час розгляду справи в суді першої інстанції, позиції. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року - без змін. Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина Судді: Л.О. Костюк Є.І. Мєзєнцев