Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/30175/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/30175/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 21 жовтня 2020 року №23869-24643/В-02/8-2600/20 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1569зп від 13 серпня 2020 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора №21-1569зп від 13 серпня 2020 року без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 виплату різниці пенсії між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 21 жовтня 2020 року за №23869-24543/в-02/8-2600/20 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Офісу Генерального прокуратури №21-1569зп від 13 серпня 2020 року з урахуванням раніше проведених виплат. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 420,40 грн. В поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі також зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та прийняти у вказаній частині нову постанову, якою позов задовольнити. Також позивач просила стягнути судові витрати в повному обсязі за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). 19 серпня 2021 року позивач подала відзив на апеляційну скаргу в якому просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача та задовольнити її апеляційну скаргу. Станом на 01 листопада 2021 року відповідачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року продовжено строк розгляду справи на більш розумний термін. Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що з 1998 року у відповідності до положень статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія за вислугу років. Наказом Генерального прокурора України від 30 травня 2012 року позивач звільнена з органів прокуратури України на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789). У лютому 2017 році позивач звернулась до суду з позовом про перерахунок пенсії. Постановою Дніпровського районного суду міста Києва позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, а саме визнано протиправними рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 25 січня 2017 року № 18-52зп; зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного Фонду України в місті Києві здійснити з 25 січня 2017 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, який зазначений у довідці Генеральної прокуратури України від 25 січня 2017 року № 18-52зп без обмеження її граничного розміру. В той же час, позивач 22 вересня 2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 13 серпня 2020 року №21-1569зп. Листом від 21 жовтня 2020 року №23869-24643/В-02/8-2600/20 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на те, що після 13 грудня 2019 року нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не приймалися. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155, яка прийнята до ухвалення рішення Конституційним судом України від 13 грудня 2019 року, передбачено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру". Вказуючи на протиправність відмови у перерахунку пенсії, позивач звернулась до суду із вказаним позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для перерахунку пенсії позивача у зв`язку із підвищенням заробітної плати прокурорів, зокрема, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657, відповідно до положень статті 86 Закону України "Про прокуратуру" 1697-VІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019. Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов`язання органу Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії позивача, виходячи із 90% заробітної плати працівників органу прокуратури та без обмеження граничною сумою, суд першої інстанції виходив з передчасності зазначених вимог позивача, оскільки відповідного рішення про відмову у здійснення такого перерахунку органом Пенсійного фонду в межах спірних правовідносин не приймалось. Колегія суддів апеляційного суду, виходячи з меж апеляційного перегляду, встановлених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із позицією суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову та відмови у задоволенні позову в іншій частині, з огляду на наступне. На момент призначення ОСОБА_1 пенсії (травень 2012 року) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ) (до 15 липня 2015 року). Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Згідно з частиною дванадцятою вказаної статті Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Відповідно до частини сімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ були внесені зміни, унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. 14.10.2014 прийнято Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (набрав чинності 15 липня 2015 року), при цьому у первинній редакції частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ мала такий текст: "призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Отже, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру". Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року. Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018(2413/18,2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". З аналізу вищезазначеного вбачається, що на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії від 22.09.2020 законодавством України передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, відповідно до якої таке право може бути реалізовано за умови прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури та надання позивачем довідки про заробітну плату при звернення до органів Пенсійного фонду України з відповідною заявою. У спірних правовідносинах орган Пенсійного фонду погоджується з наявністю у заявників права на перерахунок пенсії, проте зазначає про відсутність нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працюючих працівникам органів прокуратури, яке відбулося б після 13.12.2019. Позивач просить здійснити перерахунок пенсії з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657. Доводи Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про те, що після набрання чинності Рішенням КСУ № 7-р(ІІ)/2019, тобто після 13 грудня 2019 року, нормативно-правового акта про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не приймалось, а тому немає підстав для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Таке підвищення відбулось ще у 2017 році, у зв`язку із прийняттям Кабінету Міністрів України постанови від 30.08.2017 №657. Вказаний правовий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою у рішенні Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у зразковій справі №560/2120/20, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року (провадження № 11-337заі20). За вказаних обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII, у зв`язку із підвищенням заробітної плати прокурорів, зокрема, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657. Також колегія суддів апеляційної суду вказує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги в частині відсутності підстав для зобов`язання здійснити такий перерахунок з 13.12.2019 року. Так, відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. У даному випадку обставиною, з якою закон пов`язує наявність підстав для перерахунку пенсії позивачеві є не звернення особи із заявою про перерахунок чи видача довідки про розмір грошового забезпечення, а зміна посадових окладів працівників органів прокуратури, тобто прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 30.08.2017 №657. Реалізація права позивача на перерахунок його пенсії у зв`язку із зміною грошового забезпечення працівників органів прокуратури на підставі постанови №657 стала можлива з 13.12.2019, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 та, відповідно, набрання чинності статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-, згідно з якою призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 січня 2021 року (провадження № 11-337заі20) підтримано позицію Верховного Суду про те, що саме з 13 грудня 2019 року особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону № 1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі Постанови №657) і, що такі пенсії перераховуються з 13.12.2019 (дата прийняття Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)2019. За вказаних обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 13.08.2020 вих. №21-1569зп з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Аналізуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позову, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов`язання органу Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії позивача, виходячи із 90% заробітної плати працівників органу прокуратури та без обмеження граничною сумою, суд першої інстанції виходив з передчасності зазначених вимог позивача, оскільки відповідного рішення про відмову у здійсненні такого перерахунку органом Пенсійного фонду в межах спірних правовідносин не приймалось. Заявником апеляційної скарги зазначено, що відсутність у судовому рішенні зобов`язання органу Пенсійного фонду здійснити перерахунок у певному відсотковому відношенні та без обмеження розміру пенсії граничною сумою, змусить позивача повторно звертатися до суду із позовом. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судовому захисту підлягають тільки порушені права та інтереси особи. Встановивши факт порушення прав позивача, суд захищає вказані права або у спосіб, заявлений позивачем, або в інший, якщо дійде висновку, що вказане необхідне для повного захисту прав та інтересів позивача, про які він просить. Предметом переданого на вирішення суду спору у вказаній справі є правомірність відмови органу Пенсійного фонду у перерахунку пенсії позивача з мотивів відсутності нормативно-правового акту про збільшення розміру складових грошового забезпечення працівників органів прокуратури, ухваленого після 13.12.2019. Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.10.2020 №23869-24643/В-02/8-2600/20 рішення щодо перерахунку пенсії позивача у певному відсотковому відношенні до заробітної плати або ж про відмову у здійсненні такого перерахунку не приймалось, як і не приймалось рішення про обмеження пенсії граничним розміром. З огляду на відсутність спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром, який би існував на момент звернення позивача до суду, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо передчасності заявлених позовних вимог та, відповідно, відсутності підстав для задоволення позову у вказаній частині. Зазначена позиція суду відповідає позиції Верховного Суду, що викладена у зразковій справі №560/2120/20 (рішення від 14.09.2020). Щодо відшкодування судового збору, колегія суддів зазначає наступне. Частино першою ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Згідно із частино 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки Окружним адміністративним судом міста Києва позовні вимоги були задоволені частково, а під час апеляційного перегляду колегія суддів не знайшла підстав для зміни чи ухваленню нового рішення, суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення вимог в цій частині. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а також зважаючи на те, що доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення поданих апеляційних скарг без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т.