Постанова Дніпровський апеляційний суд № 200/869/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/772/21 Справа № 200/869/19 Суддя у 1-й інстанції - Марущак С. Л. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2021 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання особи, яка притягується до адміністративної справи ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетрвоська від 13 лютого 2019 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт на строк двісті годин. При обставинах встановлених місцевим судом ОСОБА_1 визнано винним за те, що він не сплачує аліменти на утримання дитини, сукупний розмір заборгованості по якій перевищує сплату за шість місяців. Заборгованість станом на 01.01.2019 року становить 59 633, 33 грн., згідно з довідкою розрахунком. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав клопотання в якому порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, яке обґрунтовує тим, що дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності лише в 15 березня 2021 року після ознайомлення з матеріалами справи, а тому не міг подати апеляційну скаргу вчасно так як йому потрібен був необхідний термін для збирання доказів, що на його думку є поважною причиною пропуску строку. Перевіривши надані матеріали адміністративної справи, суддя приходить до такого висновку. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Між тим, в своєму клопотанні ОСОБА_1 не наводить жодних мотивів, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою, та посилається на те, що дізнався про судове рішення лише на стадії його виконання, що суперечить матеріалам справи. Як вбачається з матеріалів справи, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 знав про існування справи про адміністративне правопорушення відносно нього, що підтверджується матеріалами справи, а саме постанова була винесена 13 лютого 2019 року, ОСОБА_1 дізнався про вказану постанову 06 листопада 2019 року, про що свідчить клопотання його захисника Колотило Б.В. (а.с. 37). Апеляційну скаргу подано 09 грудня 2019 року. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.12.2019 року апеляційну скаргу захисника Колотило Б.В. на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2019 року повернуто особі, яка її подала. Відповідно до заяви про надання копії постанови, ОСОБА_1 отримав копію постанови суду, яка набрала законної сили 24 січня 2020 року (а.с. 43). Повторно звернувся з апеляційною скаргою лише 21 лютого 2020 року (а.с.44-46), не дотримавшись при цьому вимог ст. 294 КУпАП, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження та не надав доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2020 року, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку відмовлено, апеляційну скаргу з додатками повернуто особі, яка її подала. Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість дізнатися результат судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, та подати у визначений ст. 294 КУпАП строк апеляційну скаргу на прийняте судове рішення. Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту його винесення. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертався з аналогічними апеляційними скаргами 09 грудня 2019 року та 21 лютого 2020 року, в яких просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Проте, постановами Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року, та від 06 березня 2020 року, ОСОБА_1 було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження суд не вбачає. Повторний апеляційний перегляд аналогічних вимог чинним КУпАП не передбачено. Фактично апелянт не погоджується з результатами апеляційного розгляду його вимог щодо відмови в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Положеннями Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року та п.40 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов пороти України» від 03.04.2008, визначено, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п.1 ст.6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду, який в свою чергу визначає, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового його вирішення. Положення ч.2 ст.7, ч.3 ст.8 КУпАП регламентують, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Чинним КУпАП не передбачено повторність розгляду питань, які вже було вирішено. З огляду на викладене, враховуючи вказані обставини і вимоги закону, вважаю за необхідне відмовити ОСОБА_1 в поновлені строку на апеляційне оскарження та повернути апеляційну скаргу, оскільки пропущено строк апеляційного оскарження з неповажних причин. Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Відмовити в задоволенні клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2019 року. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко