Постанова 4814 № 542/1042/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 542/1042/17 Номер провадження 22-ц/814/1287/21Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т. Г. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Карпушина Г.Л., Прядкіної О.В. секретар Гнатюк О.С. імена (найменування) сторін: позивач: ОСОБА_1 відповідач: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Богомаз Андрія Павловича на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області, ухвалене 15 березня 2021 року у складі судді Стрельченко Т.Г. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Новосанжарський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Полтавській області, ОСОБА_4 , про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини,- В С Т А Н О В И В : У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом та просила виключити відомості про померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження дитини у Новосанжарському районному відділі ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 23 травня 1981 року між її батьком ОСОБА_5 та матір`ю ОСОБА_4 було укладено шлюб. Під час проживання батьків у зареєстрованому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася вона. ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. Вказувала, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 . Після смерті батька їй стало відомо, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого був записаний померлий ОСОБА_5 . ОСОБА_3 претендує на обов`язкову частку у спадщині після смерті її батька, чим, на її думку, порушує її спадкові права. Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Богомаз А.П., просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам. Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 23 травня 1981 року у Новосанжарському райвідділі ЗАГС було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , актовий запис №

22. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 6). За час спільного проживання в шлюбі у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 народилась дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1 а.с. 6). ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22 березня 2016 року (т. 1 а.с. 7). Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 51628519 від 18 квітня 2018 року спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 заведена приватнм нотаріусом Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області Семиволосом О.В. (т. 1 а.с. 113-115). ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_8 . Згідно запису акта про народження від 10 липня 2000 року та акта про встановлення батьківства від 10 липня 2000 року (т. 1 а с. 37-38), батьками дитини значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . Підставою встановлення батьківства є спільна заява батьків про встановлення батьківства. Згідно заяви (т. 1 а.с. 39) ОСОБА_5 визнає себе батьком ОСОБА_8 , що також підтверджується матір`ю дитини. У спільній заяві батьки просили зареєструвати встановлення батьківства, зазначивши по батькові дитини по імені батька « ОСОБА_10 », прізвище присвоїти « ОСОБА_7 ». Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2000 року, яка набрала законної сили, з ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до настання його повноліття в розмірі 1/4 частини всіх доходів щомісячно, починаючи з 14 грудня 2000 року. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про виключення відомостей про ОСОБА_5 як батька ОСОБА_3 з актового запису про народження дитини. Відповідно до ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Приписами ст. 137 ч. 3 СК України визначено, якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці, зокрема діти. Таким чином, право на оспорення батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини, виникає у спадкоємців виключно у випадку, якщо спадкодавець не знав про те, що він записаний батьком дитини. Доказами по справі, у тому числі наданими самим позивачем, підтверджується, що ОСОБА_5 був обізнаний про те, що він записаний батьком ОСОБА_3 , визнавав цей факт та за життя не оспорював його. Посилання апелянта на неточності в написанні прізвища батьків ОСОБА_3 не спростовують висновків місцевого суду, оскільки наявні у справі докази у їх сукупності беззаперечно свідчать про те, що особа, яка писала заяву про встановлення батьківства ОСОБА_3 є саме ОСОБА_5 . Зазначене підтверджується зазначенням анкетних даних батька ОСОБА_3 , які співпадають з анкетними даними ОСОБА_5 , зокрема місце проживання та дата народження. Більше того, доводи апеляційної скарги про те, що заяву про визнання батьківство було написано не ОСОБА_5 , а отже не він значиться батьком ОСОБА_3 , прямо суперечать доводам позовної заяви та змісту позовних вимог, оскільки, заявляючи позовні вимоги про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини, ОСОБА_1 фактично визнала, що батьком ОСОБА_3 значиться саме спадкодавець ОСОБА_5 . Посилання апелянта на ухилення відповідача від проведення експертизи для встановлення батьківства також є безпідставними, оскільки первісному доказуванню підлягає той факт, що через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини. Проте, встановивши обізнаність спадкодавця про батьківство, місцевий суд обґрунтовано зазначив про відсутність підстав для виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини. Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було. Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено. Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Богомаз Андрія Павловича залишити без задоволення. Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О.Ю. Кузнєцова Судді Г.Л. Карпушин О.В. Прядкіна