Постанова 4824 № 1003/17849/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/8386/2021 справа № 1003/17849/12 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 травня 2021 року Київський апеляційний суд в складі: Судді - доповідача: Андрієнко А.М. Суддів: Соколової В.В. Поліщук Н.В. При секретарі Дроздовій Ж.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2021 року, постановлену суддею Шовкоплясом О.П. по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , стягувач: ПАТ «Банк Фінанси та кредит», боржник: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про заміну сторони виконавчого провадження, У С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, мотивуючи тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2013 року у справі № 1003/17849/12, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість, завдану порушенням зобов`язань за кредитним договором у розмірі 522 004,08 грн. 12 жовтня 2020 року відбулись електронні торги (https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-09-28- 000001-Ь) з продажу лоту № GL1N419094 про відступлення права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», оформлені протоколом електронного аукціонну № UA-ЕА-2020-09-28-000001-b, згідно якого переможцем визначено ОСОБА_2 із найвищою пропозицією в сумі 347 867,75 грн. Оплату лоту № GL1N419094 оформленого протоколом № UA-ЕА-2020-09-28-000001-b від 12.10.2020 в сумі 347 867,75 грн. здійснено 22.10.2020, що підтверджується квитанцією № 0.0.1881145520.1. 30.10.2020 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено Договір б/н про відступлення (купівлі - продажу) права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб. Відповідно до п. 3 Додатку №1 до Договору про відступлення (купівлі продажу) права вимоги від 30.10.2020 року, права вимоги відступаються зокрема і за кредитним договором 20-07-Ип/40 від 02.11.2007 укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 . Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2021 року заяву ОСОБА_2 , стягувач: ПАТ «Банк Фінанси та кредит», боржник: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про заміну сторони виконавчого провадження, задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Банк Фінанси та кредит» на правонаступника ОСОБА_2 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Не погодившись з ухвалою суду, 21.04.2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та у задоволенні заяви ОСОБА_5 про заміну сторони виконавчого провадження відмовити, мотивуючи тим, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження всіх обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що відступлення права вимоги на користь фізичної особи суперечить положенням ч.3 ст. 512 та ст.1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа. У суді апеляційної інстанції Представник ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Боржники в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили. На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з`явились. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2013 року у справі № 1003/17849/12, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість, завдану порушенням зобов`язань у розмірі 522 004,08грн. 12 жовтня 2020 року відбулись електронні торги (https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-09-28- 000001-Ь) з продажу лоту № GL1N419094 про відступлення права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», оформлені протоколом електронного аукціонну № UA-ЕА-2020-09-28-000001-b, згідно якого переможцем визначено ОСОБА_2 із найвищою пропозицією в сумі 347 867,75 грн. Оплату лоту № GL1N419094 оформленого протоколом № UA-ЕА-2020-09-28-000001-b від 12.10.2020 в сумі 347 867,75 грн. здійснено 22.10.2020, що підтверджується квитанцією № 0.0.1881145520.1. 30.10.2020 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено Договір б/н про відступлення (купівлі продажу) права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб. Відповідно до п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги від 30.10.2020, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальника та/або заставодавця, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Основні договори, надалі за текстом - Права вимоги. Згідно з п. 2.2. Договору, за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього Договору, набуває наступні права кредитора за Основними договорами: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами щодо сплати Боржниками грошових коштів у сумах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору та визначених на момент набуття Новим Кредитором Права вимоги, включаючи право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття Права вимоги процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття Прав вимоги штрафних санкцій, неустойок (штрафів, пені), відшкодування за договором страхування, тощо. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора відповідно до цього Договору у обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги. До Нового кредитора не переходить права на нарахування процентів за користування Боржниками кредитними коштами та права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надані Банку відповідно до умов Основних договорів Відповідно до п. 3 Додатку №1 до Договору про відступлення (купівлі продажу) права вимоги від 30.10.2020 року, права вимоги відступаються зокрема і за кредитним договором 20-07-Ип/40 від 02.11.2007, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 . Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями у кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним. У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. З наведених норм права слідує, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі послуги надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. За загальним правилом відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа. Вказаний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18) та від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20). В той же час, положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та прийняті на його виконання нормативно-правові акти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не містять заборони щодо придбання фізичними особами майна неплатоспроможного банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення. Тобто, якщо фізична особа - новий кредитор уклав договір відступлення прав вимоги за кредитним договором у процедурі примусової ліквідації банку, то він не набуває права здійснювати фінансові операції відносно боржника, оскільки за умовами договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги у нього виникає лише право вимагати виконання зобов`язань у розмірі та обсязі, які існували на момент укладення цього договору, без можливості нарахування додаткових процентів і неустойки, право на нарахування яких мав первісний кредитор. Вказаний висновок узгоджується із висновками, висловленими у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 910/4816/18, від 18 листопада 2020 року у справі № 295/3588/14-ц, від 16 грудня 2020 року у справі № 640/14873/19 та від 22 грудня 2020 року у справі № 761/20317/18 (ЄДРСРУ № 93793554). Окрім того, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі №161/5127/17 -ц наведено правову позицію, відповідно до якої договори про відступлення прав вимоги, які укладені внаслідок електронних торгів, проведених на підставі ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не є договорами факторингу, а отже учасником електронних торгів із продажу права вимоги може бути фізична особа або юридична особа, а не лише банк або інша фінансова установа. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні на ОСОБА_2 , який на підставі купівлі-продажу придбав право вимоги за кредитним договором 20-07-Ип/40 від 02.11.2007, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_2 набув лише право вимоги за вказаним кредитним договором, до його повноважень у даних правовідносинах не входить надання фінансових послуг , то заміна сторони стягувача на фізичну особу не тягне за собою будь-яких порушень вимог закону. Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 1 червня 2021 року. Суддя - доповідач: Судді: