Постанова 4824 № 756/12830/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №756/12830/14-ц Головуючий у суді 1 інстанції: Луценко О.М. Провадження №22-ц/824/790/2021 Доповідач: Гаращенко Д.Р. 25 травня 2021 року м. Київ Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі: Головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р. суддів Невідомої Т.О., Сушко Л.П. за участю секретарів Спенея О.С., Пітенко І.Ю., Стеблиненко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою адвоката Ситника Дмитра Олексійовича представника ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року в справі за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- ВСТАНОВИЛА: У вересні 2014 року АТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором, в якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог остаточно просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №11293318000 від 04 лютого 2008 року у розмірі 287669,44 доларів США, з яких: 92 976,98 доларів США - кредитна заборгованість, 53608,23 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 141084,23 доларів США - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України), а також заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне погашення заборгованості станом на 26.05.2020 року у розмірі 949 276 грн 39 коп., з яких: 602 112 грн 94 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом,347 163 грн 45 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, та сплачений судовий збір. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 04 лютого 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11293318000, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в розмірі 100 000,00 доларів США, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 05 лютого 2018 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 13,40 % річних. Відповідно до умов Кредитного договору погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, повернення суми кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати ануїтет них платежів у розмірі 1 520,00 доларів США в день сплати ануїтетних платежів. День сплати ануїтетних платежів - це 04 число кожного місяця наступного за тим, за які були нараховані проценти. Позивач виконав зобов`язання перед позичальником та надав кредитні кошти, однак відповідач не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання. У зв`язку з цим станом на 26 травня 2020 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом становить 287 669,44 доларів США, а по пені - 949 276 грн 39 коп. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року позов Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту від 04 лютого 2008 року №11293318000 у сумі 287 669,44 доларів США та заборгованість із сплати пені у сумі 949 276,39 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у сумі 3654 грн. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, адвокат Ситник Д.О. представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що з розрахунку заборгованості, який надано позивачем, вбачається, що останній платіж за тілом кредиту позичальником було сплачено 06 липня 2009 року, а по процентам - 04 березня 2011 року. А отже, саме з 04 березня 2011 року повинна відраховуватися позовна давність по періодичним платежам, а з указаним позовом банк звернувся у вересні 2014 року, тобто з пропуском позовної давності. Заява про застосування строків позовної давності не була взята до уваги судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення суду. Зазначає, що позивачем не було надано жодних доказів щодо реальної заборгованості відповідача. З наданих позивачем документів неможливо зрозуміти, яким чином позивачем здійснювалося зарахування коштів за сам кредит та проценти по ньому. Тіло кредиту та проценти по за цим кредитом сплачувались як зарахуванням з інших банківських установ, так і з рахунків № НОМЕР_1 та НОМЕР_4. Без виписок по цим поточним рахункам та по рахункам кредиту зробити розрахунки неможливо. АТ «УкрСиббанк» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, що обставини та норми матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, є безпідставними та необґрунтованими. У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Ситник Д.О. просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати. Представник АТ «УкрСиббанк» Гіль Н.В. просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Колегією суддів встановлено, що 04 лютого 2008 року між АКіБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11293318000. (а.с. 5-12 т. 1) Відповідно до п. 1.1, пп. 1.2.1, 1.2.2 п. 1.2 Договору про надання споживчого кредиту №11293318000 банк зобов`язується надати позичальнику однією сумою, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 100 000 доларів США та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим Договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 505 000 грн. Надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний термін - 04 лютого 2008 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін не пізніше 05.02.2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов Розділу 12 цього Договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 8.4, 10.2, 10.14 Договору. Позичальник зобов`язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1520 доларів США в день сплати ануїтетних платежів. Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту та сплатити проценти, штрафи та інші платежі згідно умов Договору на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у банку. Відповідно до пп. 1.3.1, 1.3.3 п. 1.3 Договору про надання споживчого кредиту №11293318000 за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13,40% річних. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі вказаної в п. 1.3.1. Нарахування вищевказаної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу, а саме, з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого у Договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості. Нарахування процентів здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця, методом 30\360. Погашення нарахованих відсотків відбувається в останній робочий день поточного місяця (за період з дня фактичного надання кредиту по останній календарний день місяця включно; з дня сплати ануїтетного платежу у поточному місяці по останній календарний день місяця включно) та в день сплати ануїтетного платежу (з першого календарного дня поточного місяця по день, що передує дню сплаті ануїтетного платежу). За умовами п. 1.5 Договору про надання споживчого кредиту №11293318000 кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням. З довідки про рух коштів, наданої банком 08 червня 2015 року, та виписки за особовим рахунком НОМЕР_3 з 04 лютого 2008 року по 13 лютого.2015 року вбачається, що 04.02.2018 року з поточного рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_1 було видано 40 000 доларів США, 06.02.2008 року - 30 000 доларів США, 12 березня 2008 року - 15 000 доларів США. (т. а.с. 120, 225) Згідно п. 11.1 Договору про надання споживчого кредиту №11293318000 сторони домовилися про договірне списання банком із усіх рахунків позичальника в національній і іноземній валюті, відкритих в АКІБ «УкрСиббанк», коштів у розмірі ануїтетного платежу, якщо ануїтетний платіж не зарахований на рахунок, передбачений п. 1.2.2. цього Договору, протягом дня сплати ануїтетного платежу. В цьому випадку банк проводить списання суми такого чергового ануїтетного платежу з поточного рахунку позичальника самостійно, за умови наявності грошових коштів на такому рахунку в кількості достатній для сплати такого чергового ануїтетного платежу. В разі ж, якщо грошових коштів на поточному рахунку позичальника недостатньо для списання банком чергового ануїтетного платежу, банк здійснює списання коштів в розмірі, що є на рахунку позичальника, ці кошти перераховуються в рахунок погашення такого чергового ануїтетного платежу за черговістю, що передбачена п.1.6. цього Договору. Враховуючи умови п. 11.1 Договору про надання споживчого кредиту №11293318000, банком було списано 15 000 доларів США у рахунок погашення чергових ануїтет них платежів. Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 26 травня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 складає 287 669,44 доларів США та пеня у розмірі 949276 грн 39 коп., з яких: 92 976,98 доларів США - кредитна заборгованість, 53 608,23 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 141 084,23 доларів США - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України), 602 112 грн 94 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 347 163 грн 45 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам. (а.с. 230-250 т. 2) Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За положеннями статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. За умовами п. 4.1 Договору про надання споживчого кредиту №11293318000 позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти та інші платежі у порядку та терміни, встановлені Договором. У п. 5.5 Договору про надання споживчого кредиту №11293318000 визначено, що у випадку не сплати позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений цим Договором день сплати ануїтетного платежу більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов Договору та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим Договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку встановленому розділом 12 цього Договору. 21 липня 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_1 вимогу про сплату заборгованості від 14 липня 2014 року №30-11/14400, в якій зазначено, що позичальник не здійснює платежів для погашення заборгованості за наданим кредитом та сплати процентів за користування ним не виконує, враховуючи викладене, банк вимагав усунути порушення кредитного договору, а сааме, погасити прострочену заборгованість протягом 31 календарного дня з дати одержання цього повідомлення у розмірі: 41 793,63 доларів США - прострочена заборгованість, 64 934,14 доларів США - прострочена заборгованість за процентами. (т. 1 а.с. 27-29) У випадку неусунення порушень на 32 день з дати отримання цього повідомлення, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41 календарного дня з дати відправлення вимоги про дострокове повернення кредиту, банк вимагав виконання зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту від 04 лютого 2008 року № 11293318000, а саме: сплатити банку заборгованість з повернення суми кредиту у повному обсязі та нараховані проценти, що разом становить 157 911,12 доларів США, та підлягає уточненню на дату фактичного повернення коштів. Аналогічні вимоги щодо дострокового повернення кредиту зазначені у п. 12.1 Договору про надання споживчого кредиту №11293318000. Використовуючи своє право згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, шляхом направлення 21 липня 2014 року на адресу відповідача вимоги про погашення усієї суми заборгованості на 32 день з дня отримання цієї вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги з 41 календарного дня з дати відправлення цієї вимоги, банк змінив строк виконання зобов`язання з 05 лютого 2018 року на 01 вересня 2014 року. Тобто, ПАТ «УкрСиббанк» використало право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18). Отже, вимоги банку про сплату процентів та пені, які нараховані поза межами строку кредитного договору, є безпідставними, оскільки право банку нараховувати проценти та пеню припинилось зі спливом строку дії кредитного договору. Після закінчення строку дії кредитного договору кредитор має право на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, якщо зобов`язання залишається невиконаним, разом із тим таких вимог в контексті цього позову не заявлено. Колегія суддів зазначає, що проценти, нараховані АТ «УкрСиббанк» у розмірі 26,80 %, не є процентами, які підлягають до стягнення на підставі ст. 625 ЦК України. Під час розгляду в суді першої інстанції ОСОБА_1 подала письмову заяву про застосування позовної давності. (а.с. 184-185 т. 2) Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг троку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті). Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів. Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі №6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі №6-167цс14, від 3 червня 2015 року у справі №6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі №6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі №6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі №6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі №6-2462цс16. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 372/1036/15-ц (провадження 14-252цс18) зроблено висновок, що «виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. За таких обставин, застосування наслідків спливу строку позовної давності можливе за умови наявності порушеного права позивача, тобто обґрунтованості позовних вимог». З розрахунку заборгованості, який надано позивачем, вбачається, що останній платіж за тілом кредиту позичальником було сплачено 06 липня 2009 року, а по процентам - 04 березня 2011 року, що свідчить про визнання боргу відповідачем. З урахуванням викладеного саме з 04 березня 2011 року повинна відраховуватися позовна давність по періодичним платежам, а з указаним позовом банк звернувся 16 вересня 2014 року, тобто з пропуском позовної давності. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, яка виникла за період з 16 вересня 2011 року до 01 вересня 2014 року та складається з: кредитної заборгованості - 92 976,98 доларів, заборгованості по процентам за користування кредитом (процентна ставка 13,40% річних) - 25 727,66 доларів США, заборгованості за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (процентна ставка 26,80% річних) - 22 322,41 доларів США. Щодо позовних вимог банку про стягнення пені колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи 12 червня 2020 року АТ «УкрСиббанк» подало заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначило, що пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом становить 602 112 грн 94 коп., а пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 347 163 грн 45 коп. (а.с. 230-250 т.2) Згідно довідки-розрахунку заборгованості станом на 26 травня 2020 року пеня у розмірі 602 112 грн 94 коп. та 347 163 грн 45 коп. нараховані за період з 26 травня 2019 року по 29 лютого 2020 року. (а.с. 248-250 т. 2) Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Як зазначалося вище АТ «УкрСиббанк» використало право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту. Оскільки після пред`явлення вимоги про дострокове виконання основного зобов`язання в порядку частини другої статті 1050 ЦК України позивач не мав права нараховувати штрафні санкції за кредитом, то вимоги про стягнення з відповідача на користь банку пені, нарахованої після з 02 вересня 2014 року є необґрунтованими, оскільки така нарахована після спливу строку кредитування, визначеного внаслідок пред`явлення 21 липня 2014 року до позичальника досудової вимоги. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 пені за несвоєчасне погашення заборгованості у розмірі 949 276 грн 39 коп., оскільки такі вимоги є необґрунтованими. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення з ухваленням нового про часткове задоволення позову. Згідно з ч. 1, 6, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подання позовної заяви АТ «УкрСиббанк» сплатило судовий збір у розмірі 3654 грн. ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, а тому в силу п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Таким чином, враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог, судовий збір у розмірі 416,60 грн слід компенсувати АТ «УКРСИББАНК» за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст. 268, 367, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу адвоката Ситника Дмитра Олексійовича представника ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за Кредитним договором №11293318000 від 04 лютого 2008 року у розмірі 141 027 (сто сорок одна тисяча двадцять сім) доларів США 05 центів, з яких: кредитна заборгованість - 92 976 (дев`яносто дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість) доларів США 98 центів, заборгованість по процентам за користування кредитом - 25 727 (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять сім) доларів США 66 центів, заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін - 22 322 (двадцять дві тисячі триста двадцять два) долари США 41 цент. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості у розмірі 949 276 (дев`ятсот сорок дев`ять тисяч двісті сімдесят шість) грн 39 коп. відмовити. Судовий збір у розмірі 416 (чотириста шістнадцять) грн 60 коп. компенсувати Акціонерному товариству «УкрСиббанк» за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного суду. Повний текст постанови складено 28 травня 2021 року. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді Т.О. Невідома Л.П. Сушко