Постанова 4818 № 641/6822/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «31» травня 2021 року м. Харків справа № 641/6822/16-ц провадження № 22ц/818/2588/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач), суддів - Маміної О.В., Хорошевського О.М., за участю секретаря - Дмитренко А.Ю., учасники справи: заявник Комунальне підприємство «Харківводоканал», представник заявника Васьков О.Ю., заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 січня 2021 року в складі судді Чайка І.В. в с т а н о в и в: У січні 2021 року Комунальне підприємство «Харківводоканал» звернувся до суду з заявою про виправлення помилки у виконавчому листі по справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії. Заява мотивована тим, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року на користь підприємства стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за період з 01 червня 2013 року по 31 липня 2016 року в розмірі 6813,17 грн та на його виконання видано виконавчий лист. Зазначив, що виконавчі листи були направлені до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Вказав, що до підприємства звернувся ОСОБА_1 з заявою про ознайомлення його з ухвалою Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року, на підставі якої набрало законної сили рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року. Посилався на те, що у нього відсутнє судове рішення суду апеляційної інстанції та за інформацією офіційного інтернет ресурсу https://reyester.court.gov.ua/ датою набрання законної сили рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року вказано 17 грудня 2018 року. Зазначив, що у виконавчому документі вказано, що Комінтернівський районний суд м. Харкова розглянув справу 21 грудня 2017 року, а рішення набрало законної сили 26 грудня 2018 року згідно ухвали Харківського апеляційного суду. Просив виправити помилку у виконавчому документі у даті розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 січня 2021 року заяву Комунального підприємства «Харківводоканал» про виправлення помилки у виконавчому листі задоволено, виправлено помилку у виконавчому листі, виданому 09 липня 2020 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за рішенням суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 641/6822/16-ц, та визнано правильним дату розгляду справи «26 жовтня 2017 року», та дату набрання рішення законної сили «19.03.2018 року». Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій просили ухвалу суду скасувати, визнати виконавчий лист від 09 липня 2020 року недійсним, закрити виконавче провадження № 62613395, закрити цивільне провадження № 641/6822/16-ц у зв`язку з закінченням строку позовної давності. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, не звернув увагу на те, що це не технічна помилка, а підроблення судових рішень. Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наявні у виконавчому листі помилки підлягають виправленню. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року, в якому ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2018 року виправлено описку, позов Комунального підприємства «Харківводоканал» - задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та індексу інфляції за період з 01 червня 2013 року по 31 липня 2016 року в загальній сумі 6813,17 грн, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» в рівних частках судовий збір по 344,50 грн з кожного, в іншій частині позов залишено без задоволення (а.с.57-63, 142 том 2). Постановою Апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року залишено без змін. Постанова є чинною (а.с.115-120 том 2). На виконання вказаного судового рішення 09 липня 2020 року Комінтернівським районним судом видано виконавчий лист, в якому зазначено дату розгляду справи «21 грудня 2017 року», дату набрання законної сили «26 грудня 2018 року згідно ухвали ХАС» (а.с.115-116 том 4). Частинами 1, 3 статті 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Так, вимоги до виконавчого документа законодавцем визначено в Законі України «Про виконавче провадження». Зокрема, у відповідності до положень частини 1 статті 4 Закону у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема, місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. У відповідності до частини 1 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, за наявності помилки у виконавчому листі, суд за заявою боржника може її виправити. Матеріали справи свідчать про те, що рішення суду першої інстанції, за яким видано виконавчий лист, ухвалено саме 26 жовтня 2017 року. Тому, є наявні підстави вважати, що при видачі 09 липня 2020 року виконавчого листа судом першої інстанції помилково зазначено дату розгляду справи «21 грудня 2017 року». З огляду на приписи закону це є технічною опискою, яка підлягає виправленню. Частинами 1, 2 статті 273 ЦПК України передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до статті 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , не погоджуючись з судовим рішенням від 26 жовтня 2017 року, подали апеляційну скаргу. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2018 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишено без змін. Тому, саме з дати прийняття постанови судом апеляційної інстанції, а саме, з 19 березня 2018 року, рішення суду першої інстанції набрало законної сили, про що правильно зазначив суд першої інстанції. Вимогу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо визнання виконавчого листа від 09 липня 2020 року недійсним колегія суддів відхиляє, оскільки у відповідності до частини 1 статті 432 ЦПК України з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню необхідно звертатися до суду, який видав виконавчий документ, тобто до суду першої інстанції, а не зазначати про це в апеляційній скарзі на ухвалу суду щодо виправлення помилки у виконавчому документі. Такої вимоги суд першої інстанції не розглядав, тому вона не може бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції. Доводи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо закриття виконавчого провадження № 62613395, які викладені в апеляційній скарзі під назвою «закриття цивільного провадження» від 16 лютого 2021 року, 23 лютого 2021 року, 01 березня 2021 року, 18 березня 2021 року та які ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зазначили, як вимоги апеляційної скарги, а не окремі клопотання, та ОСОБА_1 підтвердив про це в суді апеляційної інстанції є безпідставними, оскільки в рамках перегляду даної справи у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження, що не позбавляє права боржників звертатися з відповідними заявами до виконавця. В суді апеляційної інстанції представник заявника пояснив, що наразі відбувається примусове виконання, оскільки борг боржниками не погашено. Вимогу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо закриття цивільного провадження № 641/6822/16-ц у зв`язку з закінченням строку позовної давності, яка викладена в апеляційній скарзі під назвою «закриття цивільного провадження» від 16 лютого 2021 року, 23 лютого 2021 року, 01 березня 2021 року, 18 березня 2021 року та яку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зазначили, як довід апеляційної скарги, а не як окреме клопотання, та ОСОБА_1 підтвердив про це в суді апеляційної інстанції колегія суддів також відхиляє, з огляду на наступне. Статтею 255 ЦПК України передбачено підстави закриття провадження у справі. Зокрема, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Частиною 1 статті 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для закриття провадження у справи, апелянтами зазначено закінчення строку позовної давності, однак чиним цивільним процесуальним законодавством, зокрема, статтею 255 ЦПК України не передбачено такої підстави для закриття провадження у справі. Крім того, дана справа розглянута судом по суті та наразі перебуває на стадії примусового виконання. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 посилався на неправильність судових рішень. Однак, матеріали справи свідчать про те, що судове рішення від 26 жовтня 2017 року переглядалося судом апеляційної інстанції. Постановою суду апеляційної інстанції від 19 березня 2018 року воно залишено без змін. В даному випадку розглядається заява про виправлення описки у виконавчому листі за судовим рішенням від 26 жовтня 2017 року та набранням цим рішенням законної сили саме 19 березня 2018 року, а не суть самих судових рішень, на що фактично зведені пояснення ОСОБА_1 як в апеляційній скарзі, так в поясненнях, наданими ним в судовому засіданні. Доводи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про залучення до участі у справі як відповідача Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, яке було третьою особою в справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про зобов`язання вчинити певні дії судова колегія відхиляє, оскільки залучення до участі у справі співвідповідача допускається за правилами статті 51 ЦПК України тільки до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучати співвідповідача на стадії перегляду справи. При цьому звертає увагу на те, що наразі переглядається ухвала суду першої інстанції про виправлення описки у виконавчому листі, а не спір по суті. Враховуючи викладене, підстав вважати, що суд першої інстанції при розгляді даної справи неправильно застосував норми матеріального права чи допустив порушення норм процесуального права, відсутні. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, питання щодо перерозподілу судових витрат не вирішувалось. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишити без задоволення. Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 січня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий І.В. Бурлака Судді О. В. Маміна О.М. Хорошевський Повний текст постанови складено 01 червня 2021 року.