Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 461/1679/21
від 02.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 461/1679/21 пров. № А/857/9999/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І., з участю секретаря Михальської М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 08 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил,- суддя в 1-й інстанції Радченко В.Є., час ухвалення рішення 08.04.2021 року, місце ухвалення рішення м.Львів, дата складання повного тексту рішення 08.04.2021 року, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил. Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 08 квітня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 27.05.2020 подала до відділу митного оформлення «Малехів» митного поста «Львів-Північний» Галицької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію ІМ40ДЕ №UA209140/2020/044964 разом з товаросупровідними документами для митного оформлення товарів «одяг, сумки, взуття»: інвойс та пакувальний лист (специфікація) №000074 від 21.05.2020, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №1089392 від 22.05.2020. книжка МДЕІ (CARNET TIR) №SX82881383 від 21.05.2020, контракт купівлі-продажу №Ct-0120/03 від 21.03.2020. МД тип 1М40ЕЕ №UА209140/2020/43835 від 23.05.2020. В подальшому 02.06.2020 після проведення митним органом митного огляду товару за описаною поставкою, щодо неї було складено протокол про порушення митних правил №1081/20900/20 за ст.485 Митного кодексу України. Однак, останній їй не було вручено, в тому числі за адресою її місця реєстрації та проживання. 16.02.2021 року на запит отримала матеріали вищевказаної справи. Жодних листів про виклик її до Управління запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Галицької митниці Держмитслужби не отримувала. Зазначає, що спірна постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відповідач жодним чином не довів, що заповнюючи та подаючи митну декларацію №UA209140/2020/044964 вона мала на миті заявити в ній неправдиві відомості про опис товару, необхідні для визначення коду УКТ ЗЕД та його митної вартості, що нею подані недостовірні документи, надана недостовірна інформація та не надана вся наявна у нього інформація. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких мотивів. Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не порушено вимог закону щодо належного надіслання позивачу копію постанови про порушення митних правил №1081/20900/20 від 30.06.2020. Також в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи щодо відсутності умислу в діях ОСОБА_1 , так як позивач є декларантом, особою яка подала вказану митну декларацію митному органу для митного оформлення за нею товару. Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне. Ст.485 МК України передбачено відповідальність за дії, які спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів Зокрема, відповідно до ст.485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо ... неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості - тягне накладення штрафу. Судом встановлено, що 27.05.2020р. ОСОБА_1 подала до відділу митного оформлення «Малехів» митного поста «Львів-Північний» Галицької митниці Держмитслужби (далі - Відповідач) електронну митну декларацію тип ІМ40ДЕ №UA209140/2020/044964 разом з товаросупровідними документами для митного оформлення товарів «одяг, сумки, взуття»: інвойс та пакувальний лист (специфікація) №000074 від 21.05.2020, міжнародна товарно- транспортна накладна (CMR) №1089392 від 22.05.2020, книжка МДП (CARNET TIR) №SX82881383 від 21.05.2020, контракт купівлі-продажу №Ct-0120/03 від 21.03.2020, МД тип ІМ40ЕЕ №UA209140/2020/43835 від 23.05.2020. Згідно поданих документів товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕМІЛЕНТ», директором якого є Позивач, вказане отримувачем товару за вище згаданою МД №UA209140/2020/044964 та товаросупровідними документами, відправник - «Contact-textile» s.r.o., Словацька Республіка. В подальшому, 02.06.2020р., після проведення митним органом митного огляду товару за описаною поставкою, щодо Позивача було складено протокол про порушення митних правил №1081/20900/20 за ст.485 Митного кодексу України (далі - МК України). 30.06.2020р. Галицькою митницею Держмитслужби було складено постанову, якою Позивача було визнано винною у вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Як вбачається зі спірної постанови Відповідача від 30.06.2020р., «Згідно поданих документів, вказаним транспортним засобом переміщуються товари:
1. Сумки жіночі...2. Одяг в асортименті без індивідуальної упаковки, поставляються у мішках та коробках...З. Взуття - без індивідуальної упаковки, поставляються у коробках та мішках... ... В ході проведення митного огляду встановлено, що у вантажному відсіку автомобіля наявний наступний асортимент товару: одяг жіночий та чоловічий новий (штани, сукні, блузи, куртки, футболки, тощо - складські залишки (сток) в асортименті; взуття чоловіче та жіноче, нове (складські залишки (сток); гумове взуття з верхом із ремінців, які кріпляться до підошви штифтами... сумки з текстильних матеріалів... » Із процитованої вище частини постанови від 30.06.2020р. слідує, що за найменуванням товар, який було вилучено (опис - на арк. 23) повністю відповідає задекларованому - одяг, сумки та взуття. Тому, як також вказано в постанові від 30.06.2020, митний орган зробив висновок про те, що директор фірми ТОВ «ВЕМІЛЕНТ» гр. ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 153499,55 грн., шляхом заявления в митній декларації ІМ40ДЕ №UA209140/2020/044964 з цією метою неправдивих відомостей щодо ваги та кількості товарів, а також відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості. Колегія суддів зазначає, що відповідачем 02.06.2020 року складено протокол та повідомлено позивачку про час та місце розгляду справи 30.06.2020р. на 10.00год. Відповідно до частини першої статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Згідно з частиною другою статті 526 МК України про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Тобто закон передбачає дві форми повідомлення про час і місце розгляду справи: під час оформлення протоколу або поштовим відправленням з повідомленням про вручення. 30.06.2020р. відбувся розгляд протоколу відносно ОСОБА_1 і позивача було притягнуто до відповідальності за ст.485 МК України. Однак жодних даних про направлення повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи про порушення митних правил суду не представлено. Супровідний лист начальника управління запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил №7.4-08-20-01/1214825 про направлення копії протоколу про порушення митних правил (а.с.36) таким доказом бути не може, оскільки немає підтвердження вручення даного листа позивачу. Стаття 531 Митного кодексу України передбачає підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження \ справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених \ постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП). Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 96 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, що позбавило останнього можливості реалізувати надані йому права, які передбачені статтею 268 КУпАП, що на думку суду апеляційної інстанції не має форму незначних процедурних порушень, а є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В постанові від 03.04,2018 року у справі №156/404/17 Верховний Суд висловив правову позицію щодо неналежного повідомлення до участі у справі як самостійною підставою для скасування постанови митного органу. Зокрема суд вказав, що безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, що має місце в даній справі через відсутність належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 жовтня 2018 року у справі № 405/7568/16-а (2-а/405/219/16) та від 31 січня 2019 року у справі №760/10803/15-а. Крім того, колегія суддів наголошує, що ні відповідачем, ані судом першої інстанції, не доведено наявність у діях позивача як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України. Відомостей про підтвердження таких обставин матеріали справи про порушення митних правил № 1081/20900/20 не містять. Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 14.05.2019 по справі №334/1738/16-а, зазначив, що аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин є підстави погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого статтею 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів). Колегія суддів зазначає, що відповідачем не встановлено й не обґрунтовано доказами ні умислу позивача на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар), тобто суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, ні подання ним неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою відповідачу документів, що містять такі відомості, тобто відсутня також об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Крім того, опис товару в названій вище митній декларації було складено на підставі відомостей товаросупровідних документів, які є автентичними, дійсними та відповідачем не оспорювалися. А декларант під час заявлення товарів у митній декларації керується виключно товаросупровідними документами. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що відомості до ІМ40ДЕ №UA209140/2020/044964 з описом товару було внесено згідно товаросупровідних документів, що були отримані від відправника товару, при цьому без можливості при декларуванні перевірити достовірність цих відомостей з фактично поставленим товаром (при завантаженні товару за межами України Позивач присутнім не був), враховуючи відсутність та невстановлення й недоведення матеріалами справи про порушення митних правил №1081/20900/20 умислу ОСОБА_1 на заниження митних платежів шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар чи її надання - вказані відповідачем в матеріалах справи обставини не можуть слугувати підставою для визнання позивача винною у вчиненні митного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Галицького районного суду м.Львова від 08 квітня 2021 року у справі № 461/1679/21 скасувати та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Галицької митниці Держмитслужби від 30 червня 2020 року в справі про порушення митних правил №1081/20900/20 про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 02 червня 2021 року.