Постанова 4854 № 420/14848/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/14848/20 Категорія справи: 112010200 Головуючий в 1 інстанції:Левчук О. А. Місце ухвалення рішення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А.І. Ступакової І.Г. при секретарі Поварчук В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , що викладено в листі ГУ ПФУ в Одеській області від 27.07.2020 № 6317-6235/В-02/8-1500/2; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 31.07.2020 № 951370116169 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.01.2020 відповідно до вимог статті 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла на час призначення пенсії) та статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку працюючого на посаді заступника відділу, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури на підставі довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 № 352, згідно якою розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , становить 43791,62 грн. без обмеження її максимального (граничного) розміру, з урахуванням раніше проведених виплат; виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам, зміною складових заробітної плати та на підставі рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019, вона звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області щодо перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 № 352, проте відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку. Разом з тим, відмова та рішення ГУ ПФУ в Одеській області порушують її право на належне пенсійне забезпечення, соціальний захист та суперечать рішенню Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019. При цьому, саме рішенням Конституційного Суду України було поновлено право на перерахунок пенсії та її підвищення, з урахуванням постанови КМУ від 30.08.2017 №

657. Крім того, посилання відповідача на постанову КМУ від 11.12.2019 року № 1155 є безпідставним, оскільки грошове забезпечення працівників прокуратури збільшилось в жовтні 2017 року, на підставі постанови від 30.08.2017 №

657. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951370116169 від 31 липня 2020 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Прокуратури Одеської області № 352 від 04.03.2020 року з 01.01.2020 року із врахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині вдмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в яких судом першої інстанції було відмовлено. В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що позивач має право на перерахунок пенсії у розмірі 90% та без обмеження максимальним розміром, а тому відмова в задоволенні позовних вимог в цій частині, є безпідставною. Свою позицію обґрунтовує тим, що на відміну від зразкової справи №560/2120/20, у даній справі відповідач однозначно висловив свою позицію щодо необхідності застосування граничного розміру при перерахунку пенсії, зокрема у відзиві на позов, що не може свідчити про передчасність заявлених позовних вимог. При цьому також вказує, що виплата різниці суми між нарахованою після перерахунку пенсією та фактично отриманою пенсією повинна бути здійснена разово та однією сумою, оскільки в протилежному випадку буде порушено її право на мирне володіння майном-своєю пенсією. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ Про прокуратуру. 04 березня 2020 року Прокуратурою Одеської області видано ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 352. 14 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії, на яку листом № 6317-6235/В-02/8-1500/20 від 27.07.2020 року надано відповідь та повідомлено, що відсутні підстави для перерахунку пенсії. 29 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 352 від 04.03.2020 року. 31 липня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 951370116169 про відмову в перерахунку пенсії Вважаючи рішення відповідача протиправними позивач звернувся до суду зданим позовом, зазначаючи, що перерахунок повинно бути проведено у розмірі 90% суми місячного (чинного) заробітку працюючого прокурора, без обмеження максимальним розміром, виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, прийшов до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення пенсійного фонду та зобов`язав здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2020 року на підставі довідки Прокуратури Одеської області, оскільки з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року, позивач набула право на перерахунок пенсії за вислугу років, згідно наданої довідки прокуратури про розмір заробітної плати. Втім, відмовив у задоволенні частини позовних вимог щодо перерахунку пенсії позивача у розмірі 90% від середнього заробітку, без обмеження її максимальним розміром та зобов`язання виплатити її разово однією сумою, зазначивши що такі вимоги є передчасними. Також вказав, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.07.2020 № 6317-6235/В-02/8-1500/2 містить інформацію щодо наявності підстав перерахунку пенсії та не порушує прав, свобод чи інтересів позивача щодо перерахунку пенсії, а тому також відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. На час призначення ОСОБА_1 пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року (далі Закон № 1789-ХІІ). Відповідно до ч. 1 цієї статті Закону № 1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Згідно із ч. 12 вказаної статті Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ). До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. 14 жовтня 2014 року ухвалено Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ. Отже, Закон №1789-ХІІ, зокрема, окрім положень ч. ч. 3, 4, 6, 11 ст. 50-1, втратив чинність на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, який набрав чинності з 15.07.2015 року. Так, статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII визначено право прокурора на пенсійне забезпечення за вислугу років, незалежно від віку за наявності на день звернення відповідної вислуги років. За правилами ч. 2 ст. 86 Закону №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно із ч. 13 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Разом з цим, у первинній редакції ч.20 ст. 86 Закону № 1697-VІІ мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Отже, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Прийняття зазначеного Закону, як убачається із пояснювальної записки до його законопроекту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики. Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру». Законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України, однак впродовж 2015-2019 років Кабінет Міністрів України не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до численних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України. Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 року № 2136-VIII. Отже, рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 змінило законодавче регулювання для правовідносин, що мають місце з дати його ухвалення. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з 13.12.2019 року у позивача виникло право на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури. Доводи апеляційної скарги щодо протиправної відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із розміру 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру та виплатити перерахунок разово, однією сумою, колегія суддів вважає безпідставними , з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. В свою чергу, захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню. Охорона здійснюється шляхом встановлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо. Натомість, захист прав здійснюється виключно у разі їх порушення. Таким чином, під час розгляду справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, а позивачу при зверненні до суду із позовом до суб`єкта владних повноважень в порядку адміністративного судочинства слід довести попереднє виникнення між сторонами у справі публічно-правових відносин та порушення своїх прав. Як встановлено колегією суддів, основним питанням, що підлягало вирішенню в межах даного спору, є наявність у позивача права на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури. Питання ж щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та обмеження її розміру є похідними і мають вирішуватись після визнання відповідного права на перерахунок. Згідно матеріалів справи, відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив їй у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури та порядку здійснення відповідного перерахунку. Відтак, спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та обмеження її розміру на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. В даному випадку відповідачем не обмежено максимальний розмір пенсії позивача, так як її перерахунок взагалі не було здійснено, а, в свою чергу, передчасне задоволення вимог щодо не обмеження граничного розміру пенсії позивача суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому. Слід зазначити, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних. Отже, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90%, виплати її без обмеження максимальним розміром разово та однією сумою правильним, а відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові по зразковій справі (про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019) № 560/2120/20 від 14 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Великою палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року. Слід також зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. З огляду на те, що дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, суд першої інстанції під час розгляду даної справи враховав правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Посилання апелянта на практику касаційного суду, у подібних на її думку, правовідносинах, колегія суддів вважає помилковим, оскільки суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Колегія суддів також вважає необхідним звернути увагу на тому, що право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов`язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію, а тому доводи апеляційної скарги стосовно того, що при перерахунку пенсії позивача має бути застосована норма, що діяла на момент призначення пенсії, колегія суддів вважає помилковими. Посилання апелянта на те, що на відміну від зразкової справи, у справі, рішення в якій є предметом апеляційного перегляду, відповідач висловив свою позицію щодо відсутності у позивача права на перерахунок пенсії без обмеження граничним розміром, а тому відповідні вимоги не є передчасними, судова колегія вважає безпідставним, оскільки як й у зразковій справі, так й у цій справі територіальне управління Пенсійного фонду України відмовило особі у перерахунку пенсії взагалі з мотивів відсутності на це правових підстав. Стосовно інших доводів апеляційної скарги слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в апеляційній скарзі не зазначено. У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Оскільки, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 02 червня 2021 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов Суддя: І.Г. Ступакова