Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/6875/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6875/20 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- В С Т А Н О В И В: У липні 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі ДПС) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП) про стягнення податкового боргу по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну на суму 35886 грн.. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. 18 серпня 2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкликання позовної заяви, згідно якого позовні вимоги визнає, що підтверджує сплатою податкового боргу у розмірі 35886,00 грн.. 26 серпня 2020 року від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог та прийняття уточненої позовної заяви. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про прийняття уточнюючої позовної заяви по справі. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року року позов залишено без задоволення. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ДПС подало апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що відповідача було зареєстровано як Фізичну особу-підприємця 22 листопада 2005 року, про що державним реєстратором вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 30 квітня 2013 року № 25540170000001818. За ФОП утворилась податкова заборгованість перед бюджетом по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у розмірі 35886,00 грн. відповідно до довідки - розрахунку заборгованості до бюджету про суму податкового боргу станом на 06 липня 2020 року та інтегрованої картки платника податку. Вказана заборгованість виникла по податковому повідомленню-рішенню №0015104001 03 липня 2018 року на суму 35886,00 грн. (штрафні санкції), яке було винесено на підставі акту фактичної перевірки від 11 червня 2018 року. В зв`язку з несплатою податкової заборгованості, позивачем було складено податкову вимогу від 13 вересня 2018 року за №141-53. Вважаючи вказану податкову заборгованість не сплаченою, ДПС звернулось з даним позовом до суду. Приймаючи спірне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем сплачена спірна податкова заборгованість, що виключає можливість задоволення даного позову. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст.14.1.175 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Згідно ст.15.1 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Положеннями статті 57.2 та 57.3 ПК України передбачено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування. У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження. Так, звертаючись з даним позовом, ДПС посилалася на наявність у ФОП податкового боргу по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну на суму 35886 грн., разом з тим, матеріали справи містять дублікат платіжного доручення, який свідчить про сплату ФОП вищевказаного податкового боргу 16 серпня 2020 року. Суд зазначає, що станом на час звернення з даним позовом за ФОП дійсно рахувався податковий борг у розмірі 35886 грн., однак з огляду на його погашення під час судового провадження в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для його стягнення, оскільки в разі задоволення позову, ФОП буде піддано подвійному стягенню, що є неприпустимим. З огляду на вищезазначене колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ДПС. Колегія суддів не приймає до уваги доводи ДПС щодо необґрунтованості спірного рішення суду першої інстанції з огляду на протиправну відмову в прийнятті уточнюючого позову, оскільки ДПС не оскаржується ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про прийняття уточнюючої позовної заяви по справі, а отже спірні правовідносини стосуються виключно первинних вимог щодо боргу у розмірі 35886 грн., яким і була дана правова оцінка вище. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.