Постанова 4854 № 420/8275/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8275/20 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020р. по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2020р. ФОП ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати наказ за №1544 від 24.04.2020р. виконуючого обов`язки заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області Балануци О.О.; - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення за №0009543201, №0009553201, №0009613201, №0009563201, №0009543201 від 2.06.2020р., прийняті ГУ ДПС в Одеській області. В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що у період з 27.04.2020р. по 6.05.2020р. посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , а саме магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального. За результатами перевірки, 7.05.2020р. ГУ ДПС складено Акт перевірки за №963/15-32-32-01/ НОМЕР_1 , у висновках якого встановлено низку порушень. На підставі встановлених порушень, 2.06.2020р. ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення: - за №0009543201, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у сумі 34 000грн., у тому числі 17 000грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 17 000грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами; - за №0009553201 згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у сумі 34 000грн., у тому числі 17 000 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, 17 000грн. за зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру; - за №0009613201, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у сумі 17 000грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка; - за №0009563201 згідно з яким, до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у сумі 10 000грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими мінімальних роздрібних цін встановлених на такі напої. Позивач не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки крім наказу на перевірку їй не надавались жодні документу, а сама перевірки проведено з порушенням норм чинного законодавства. Посилаючись на вказані обставини просила позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права. Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, в судове засідання не з`явились та про причини неявки не повідомили. З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв у відповідності до норм податкового законодавства, оскільки позивачем дійсно здійснено реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності дозволу (ліцензій) на вказану діяльність та за цінами нижчими мінімальних роздрібних цін встановлених на такі товари, а також зберігання алкогольних та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру. Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що у квітні 2020р. посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області здійснена фактична перевірка магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої 7.05.2020р. складено акт за №963/15-32-32-01/ НОМЕР_1 , у висновках якого встановлено, зокрема, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснена реалізація алкогольного напою - горілка «Хортиця», місткістю 0,5л, за ціною 81грн. та сигарет «Моntе Carlo», за ціною 42грн. без наявності ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; чим порушено ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва ї обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (надалі - Закон №481). В акті перевірки здійснено запис, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зберігаються алкогольні напої та тютюнові вироби, без внесення відповідного місця зберігання до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (без отримання відповідних довідок); чим порушено ст.15 Закону №481. Перевіркою також встановлено, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснена реалізація алкогольного напою - горілка «Хортиця», місткістю 0,5л, за ціною 81грн. за цінами нижчими мінімальних роздрібних, цін встановлених на такі напої чим порушено ст.1, ст.18 Закону №481 та постанови КМУ від 30.10.2008р. за №937 «Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (із змінами та доповненнями.) та здійснено зберігання алкогольних напоїв - коньяк «Courvoisier» V.S, 40%, місткістю 2л, без наявності марки акцизного податку встановленого зразка (не маркований), чим порушено ст.11 Закону №481. На підставі встановлених порушень, 2.06.2020р. ГУ ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення рішення: - за №0009543201, згідно з яким застосовані до ФОП ОСОБА_2 фінансові санкції у сумі 34 000грн., у тому числі 17 000грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 17 000грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами; - за №0009553201 згідно з яким застосовані до ФОП ОСОБА_2 фінансові санкції у сумі 34 000грн. у тому числі 17 000грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, 17 000грн. за зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру; - за №0009613201, згідно з яким застосовані до ФОП ОСОБА_2 фінансові санкції у сумі 17000 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка; - за №0009563201 згідно з яким, застосовані до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у сумі 10 000грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими мінімальних роздрібних цін встановлених на такі напої. Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного. У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Що стосується правомірності та законності проведення самої фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , то судова колегія зазначає наступне. Приписами пп.19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.19, 19-1.1.20 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої. Положеннями пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. У відповідності до пп.20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів. У п.61.1. ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно зі ст.75,80 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, фактичні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1. ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок та підстави проведення фактичної перевірки передбачені ст.80 ПК України. За правилами пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, що останній видано саме на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається. Положеннями п.81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_1 відмовилась від ознайомлення, підписання та отримання акту перевірки від 7.05.2020р. за №963/15-32-32-01/ НОМЕР_1 , що підтверджується актом відмови за №254/15-32-32-01/ НОМЕР_1 (а.с.113). У зв`язку із вказаним, акт перевірки від 7.05.2020р. за №963/15-32-32-01/ НОМЕР_1 надіслано засобами поштового зв`язку - 7.05.2020р. рекомендованим листом (повідомлення - Одеса 45 №650451736945 4) (а.с.114). Аналізуючи вказане, судова колегія зазначає, що фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу, який повинен відповідати вимогам п.81.1 ст.81 ПК України, та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки надається за умови пред`явлення копії наказу про проведення фактичної перевірки та направлення на проведення такої перевірки. Як вбачається із спірного наказу ГУ ДПС в Одеській області за №1544 від 24.04.2020р. про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , що останній містить визначені п.81.1 ст.81 ПК України: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб`єкта; адреса об`єкта; мета перевірки (перевірка з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів); підстави для проведення перевірки (пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України); дата початку перевірки; тривалість перевірки, що відповідає вимогам п.81.1 ст.81 ПК України (а.с.117-118). Окрім того, наказ містить підпис В.о. заступника начальника О.Балануца та скріплений печаткою контролюючого органу. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до наказу за №149-о від 4.03.2020р. «Про оголошення наказу ДПС від 4.03.2020 №188-о», оголошено наказ ДПС від 4.03.2020р. №188-о «про покладення обов`язків на ОСОБА_3 », яким покладено на ОСОБА_3 заступника начальника управління начальника відділу моніторингу та інформаційно аналітичного забезпечення управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС в Одеській області виконання обов`язків заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області з 4.03.2020р.(а.с.134). Згідно наказу ДПС №379-о від 11.08.2020р. «Про оголошення наказу ДПС від 10.08.2020 № 801-о», оголошено наказ ДПС від 10.08.2020р. №801-о «про покладення обов`язків на ОСОБА_3 », яким визнано таким, що втратив чинність наказ ДПС від 4.03.2020р. №188-о «Про покладення виконання обов`язків на ОСОБА_3 з 11 серпня 2020 року.» (а.с.135). З урахуванням встановленого, судова колегія вважає, що наказ податкового органу за №1544 від 24.04.2020р. підписаний ОСОБА_4 під час виконання обов`язків заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області з 4.03.2020р., є правомірним та скасуванню не підлягає. Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що ГУ ДПС в Одеській області при прийнятті наказу за №1544 від 24.04.2020р., діяло правомірно та у відповідності до чинних норм законодавства, та за наявності визначених законом підстав. Що стосується правомірності прийняття за результатами фактичної перевірки оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то судова колегія зазначає наступне. Приписами ст.1 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначено, що місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв.м, обладнане реєстраторами розрахункових операцій, програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. В свою чергу, роздрібна торгівля це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування. Мінімальними оптово-відпускними цінами на алкогольні напої є ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари. Мінімально роздрібними цінами на алкогольні напої є ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки. Порядок розрахунку мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008р. за №957 (надалі - Постанову №957). Положеннями п.1 розділу Примітки Постанови №957 встановлено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, у тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків. Тому при розрахунку мінімальної ціни реалізації алкогольного напою, розрахунок проводиться з урахуванням міцності напою, який визначається у відсоткових показниках. У відповідності до ст.15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів. За правилами абз.10 та 14 ст.17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст.15-3 цього Закону 6800грн. та у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000грн.. Отже, зазначеними нормами передбачена відповідальність, зокрема за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої. Відповідно до пп.20.1.11 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. У ст.2 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. У відповідності до п.1,2 ст.3 ЗУ 2Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Пунктом 5 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016р. за №547, передбачено, що реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації. Згідно з п.1 ст.17 ЗУ 2Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня. Аналізуючи вказане, судова колегія зазначає, що визначальним з метою застосування штрафних санкцій є встановлення саме факту продажу алкогольних напоїв за заниженою ціною та не проведення розрахункових операцій через РРО. Як вбачається із матеріалів справи, а саме із пояснювальної записки ОСОБА_1 від 27.04.2020р., що 27.04.2020р. в магазині який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , помилково реалізована горілка Хортиця 0,5л. за ціною 81грн. та сигарети Монте Карло за ціною 42грн., алкогольні та тютюнові вироби зберігалися за місцем реалізації, фіскальний чек виданий «пивом» у зв`язку з відсутністю кодування алкогольних та тютюнових виробів. Також, ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначила, що в магазині дійсно знаходився коньяк для помінок батьків, які відбуватимуться завтра, 2л, 40% без маркування акцизною маркою (а.с.131). Також, до матеріалів справи додані фіскальні чеки ФОП ОСОБА_1 з операцією від 27.04.2020р. (20:37) - пиво Янтар світле 0,5 - 126грн. (а.с.17). Враховуючи вказане, судова колегія вважає, що ФОП ОСОБА_1 дійсно реалізовано алкогольні напої за заниженою ціною, що підтверджується останньою та матеріалами справи. Що стосується зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку, то судова колегія зазначає наступне. Так, маркування алкогольних напоїв здійснюється в порядку визначеному ч.1 ст.11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за №481/95-ВР (надалі - Закон №481/95-ВР), якою встановлено єдині вимоги до маркування алкогольної продукції та розливу її в тару. Так, на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, що реалізуються в Україні вказується: загальна та власна назва виробу; найменування виробника; знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу; вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру; позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України). На видимій стороні етикетки, або конкретики, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб`єкта господарювання або номер ліцензії на виробництво. У відповідності до ст.9 Закону №481/95-ВР, спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні. Згідно із абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. Приписами пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Положеннями п.14.1.109 ст.14 ПК України передбачено, що маркуванням алкогольних напоїв є наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку. Як вбачається із матеріалів справи, що під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено, що в реалізації знаходився коньяк «Courvoisier» V.S, 2 л, 40%, без марки акцизного податку встановленого зразку. Питання щодо виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів врегульовані положеннями ст.226 ПК України. Так, положеннями п.226.5, п.226.6 ст.226 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється. Пунктом 226.3 ст.226 ПК України встановлено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого КМУ. Пунктом 3 Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1251 (надалі - Положення №1251), передбачено, що підприємства - виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів подають щомісяця до 10 числа територіальному органу ДФС для задоволення через два місяці потреби в марках за їх видами, платіжний документ на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних попередньому місяці. За правилами п.8,9 Положення №1251, марки продаються суб`єктам господарювання, які відповідно до законодавства є платниками акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Плата за марки акцизного податку зараховується до державного бюджету і відповідно до бюджетного законодавства використовується виключно для фінансування витрат, пов`язаних з їх виробництвом, зберіганням та реалізацією. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (п.226.7 ст.226 ПК України). Вважаються такими, що не марковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. (п.226.9ст.226 ПК України). Положеннями п.226.10 ст.226 ПК України передбачено, що не підлягають маркуванню: - алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки; - алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі; - еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб`єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну). У відповідності до п.228.9 ст.228 ПК України, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону. Відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку передбачена положеннями абз.15 ст.17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000грн.. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідальність за вказаною нормою передбачено, у тому числі, не тільки за реалізацію алкогольних напоїв без марки акцизного податку, а й за зберігання таких напоїв без відповідної марки. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2020р. по справі за №420/4770/19, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та розпорядження задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 23.07.2019р. за №0020014003. Визнано протиправним та скасовано розпорядження від 23.07.2019р. №211-р «Про анулювання ліцензій» в частинні анулювання ліцензії №15220312201900210 на ім`я ФОП ОСОБА_1 . В подальшому, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5.11.2019р. зазначене рішення по справі за №420/4770/19 - скасовано. Таким чином, судова колегія зазначає, що на час проведення перевірки (27.04.2020р.) Розпорядження від 23.07.2019р. за №211-р «Про анулювання ліцензії», яким було зобов`язано анулювати дію ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами суб`єкта господарювання за порушення вимог ст.15-3 Закону №481/95-ВР - було діючим. На підставі чого, апеляційний суд зазначає, що на час проведення перевірки у ФОП ОСОБА_1 були відсутні ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що є порушенням вимог податкового законодавства та тягне за собою накладення відповідних санкцій на суб`єкт господарювання. Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 , оскільки позивачем дійсно вчинено порушення вимог податкового законодавства та не спростовано останньою. В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: А.В. Крусян О.В. Яковлєв