Постанова 4854 № 540/1770/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1770/21 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Кравця О.О., Зуєвої Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу адвоката Андруневича Віктора Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 21 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради, в якому позивач просив суд: - визнати бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат і Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" неправомірною; - зобов`язати Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску. 28 квітня 2021 року позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про усунення недоліків адміністративного позову. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 разом з доданими документами повернуто позивачу. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Андруневич В.М. звернувся до суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій вказує, що ухвала суду першої інстанції є безпідставною та підлягає скасуванню, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду - вирішення питання про відкриття провадження по справі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що заяви до відповідачів по справі надавались до Херсонського центру нарахування та здійснення соціальних виплат - 02.03.2021 року, а до Управління праці та соціального захисту населення - 11.03.2021 року, тобто в межах шестимісячного строку, проте до закінчення цього строку позивач не встиг отримати всі відповіді на свої запити. Так, відповідь Управління соціального захисту населення Корабельної у місті Херсоні ради позивач отримав 20.04.2021, а від Херсонського центру нарахування та здійснення соціальних виплат - 31.03.2021. Враховуючи, що звернення до суду неможливо без надання офіційної відповіді відповідачів, апелянт вважає, що вказані обставини є поважною причиною пропущення строку звернення до суду. Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради надало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Повертаючи позовну заяву у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до абзацу 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до відповідачів за отриманням спірної допомоги у належному розмірі позивач міг звернутися з 30 вересня поточного року . За висновками суду, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом та не наведено доказів наявності поважних причин пропущення шестимісячного строку звернення до суду з даною позовною заявою. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами . Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України). Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, "повинна була дізнатися" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Так, предметом позову у даній справі є питання щодо отримання невиплаченої частини одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік. Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 року щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Таким чином, 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у 2020 році позивачем була отримана разова грошової допомоги до 5 травня у сумі 1390,00 грн., що визнається в тексті позовної заяви. Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20 в аналогічних правовідносинах зазначив, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні-травні відповідного року при отриманні щорічної допомоги до 5 травня. Відтак, посилання на триваючий характер бездіяльності відповідача щодо невиплати разової допомоги до 5 травня за 2020 рік у тому розмірі, який, на думку позивача, мав бути йому нарахований, є необґрунтованими. Як вбачається, з матеріалів справи адміністративний позов було подано до суду 21 квітня 2021 року, тобто позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду. На підставі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»). Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом. Водночас, суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта, що звернення до суду неможливо без надання офіційної відповіді відповідачів, які були отримані 20.04.2021 року та 31.03.2021 року, оскільки отримання позивачем листів відповідачів у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. Отже, отримання позивачем 20.04.2021 року та 31.03.2021 року листів відповідачів не впливає на переривання установленого процесуального строку та не спростовує обізнаність позивача про розмір виплат та можливе порушення його прав. Згідно висновків Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладених у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. При цьому, варто також наголосити, що процесуальний закон не вимагає обов`язкового надання разом з позовною заявою письмової відмови відповідача відносно перерахунку та виплати невиплаченої частини одноразової грошової допомоги, зокрема з урахуванням того, що позивачем оскаржується бездіяльність суб`єкта владних повноважень. З огляду на викладене, з урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов подано з пропуском встановленого процесуальним законом строку, а підстави для його поновлення відсутні, наслідком чого є повернення адміністративного позову. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Андруневича Віктора Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року залишити без задоволення. Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Корабельної районної у місті Херсоні ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М.П. Коваль Суддя: О.О. Кравець Суддя: Л.Є. Зуєва