Постанова 4852 № 280/8469/20
від 19.05.2021 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/8469/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року (головуючий суддя: Прасов О.О.) по адміністративній справі № 280/8469/ 20, розглянутої у порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 23.11.2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області ), в якому просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку загального трудового (страхового стажу) та призначеної пенсії з урахуванням періодів ведення ним підприємницької діяльності з 01.01.1998 року по 31.12.2003 року, з 01.10.2004 року по 31.01.2005 року, з 01.05.2005 року по 31.12.2010 року, зобов`язати відповідача провести перерахунок загального трудового (страхового стажу) та призначеної пенсії з урахуванням вищезазначених періодів ведення ним підприємницької діяльності. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач порушив його право на перерахунок пенсії з урахуванням стажу, який не було враховано при призначенні пенсії щодо періодів ведення ним підприємницької діяльності. У відзиві на позов відповідач ГУ ПФУ в Запорізькій області просить в позові відмовити з підстав правомірності відмови у перерахунку загального трудового (страхового стажу) позивача. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року позов задоволено частково, визнані протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку загального трудового (страхового стажу) та призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду ведення ним підприємницької діяльності з 01.01.1998 року по 31.12.2003 року, з 01.10.2004 року по 31.01.2005 року та з 01.06.2005 року по 31.12.2010 року. зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області провести перерахунок загального трудового (страхового стажу) та призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду ведення ним підприємницької діяльності з 01.01.1998 року по 31.12.2003 року, з 01.10.2004 року по 31.01.2005 року та з 01.06.2005 року по 31.12.2010 року. На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. В іншій частині позову відмовлено. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Запорізькій області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав порушення судом норм матеріального права, що призвело до прийняття неправомірного рішення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення, надав заяву про стягнення на користь позивача витрати на правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в апеляційній інстанції в сумі 1135 грн. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що ОСОБА_1 з 12.10.1995 року по 04.06.2018 року був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець, на протязі зазначеного періоду перебував на обліку в ДПІ на спрощеній системі оподаткування, що підтверджено довідкою ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.11.2020 року за №26626/14/08-01-50. Згідно довідки ГУ ПФУ в Запорізькій області від 28.10.2020 року за №0800-0503-8/56985 позивач не сплачував внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на загальній системі оподаткування за період з 17.10.1995 року по 31.12.2003 року. листах ГУ ПФУ в Запорізькій області від 11.09.2020 року за №0800-0503-8/46385 та від 06.10.2020 за №8961-8682/Б-02/8-0800/20 ,направлених на адресу позивача, зазначено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в органі Пенсійного фонду з 17.10.1995 року, з жовтня 2004 року він знаходився на спрощеній системі оподаткування, а саме єдиному податку, з якого надходили відрахування до Пенсійного фонду в розмірі 84,00 грн. за кожний місяць за період з 01.10.2004 року по 31.01.2005 року, з 01.05.2005 року по 31.12.2010 року. Сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за 3-4 квартал 2010 року в розмірі 1288,80 грн., внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в розмірі 4010,30 грн., за 2012 рік 4572,42 грн., за 2013 рік 3184,08 грн. Згідно наданих документів загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 07 місяців 16 днів, розмір пенсії розрахований вірно у відповідності до вимог чинного законодавства. Не погодившись з відмовою відповідача провести перерахунок загального трудового (страхового стажу) та призначеної пенсії з урахуванням періоду ведення ним підприємницької діяльності, ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним позовом. До п. 4 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМ України №637 від 12.08.1993 року, внесені зміни постановою КМ України від 03.10.2018 року за №793, зазначений пункт Порядку доповнений таким абз: Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів. Відповідно до п.3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із ст. 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). Матеріалами справи підтверджена реєстрація позивача в ЄДРПОУ як суб`єкта підприємницької діяльності з 12.10.1995 року по 04.06.2018 року, із яких позивач з 01.10. 2004 року по 31.01.2005року, 01.05.2005 року по 31.12.2010 року знаходився на спрощеній системі оподаткування, до Пенсійного фонду України за період з 01.06.2005 року по 31.12.2010 року надходили відрахування зі сплати страхових внесків за кожний місяць. Оскільки згідно матеріалів справи відповідач у листопаді 2020 року період ведення позивачем підприємницької діяльності з 01.10.2004 року по 31.01.2005 року, з 01.05.2005 року по 31.12.2010 року після внесення позивачем доплати у розмірі 5126,39 грн. на рахунок ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахував до страхового стажу позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови здійснити перерахунок загального трудового (страхового стажу) та пенсії позивача за цей період, та правомірно задовольнив позов в цій частині. Судом першої інстанції правомірно з урахуванням наданих доказів стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору та частково витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн., яка є співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт. Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовані. З урахуванням викладеного судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки надання правничої допомоги позивачу адвокатом Горбачовою Ю.І. в суді апеляційної інстанції підтверджено ордером на надання правової допомоги серія ЗП №118046 від 19.02.2021 року, договором про надання правової допомоги №0109/20 від 4.09.2020 року, актом виконаних робіт , квитанцією №0003 від 23.02.2021 року, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на підставі ст.134, 139 КАС України підлягає стягненню сума 1135 грн. Керуючись ст. 134, 139 , 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року по адміністративній справі № 280/8469/20 залишити без змін. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати на правничу допомогу в сумі 1135 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає касаційному оскарженню згідно п.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай