Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/8286/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/8286/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В., за участю секретаря судового засідання Іотової А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року в адміністративній справі №160/8286/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В : 20.07.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09 червня 2020 року №149 о/с «По особовому складу»; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 26 червня 2020 року №167 о/с «По особовому складу»; - поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді начальника шостого міжнародного відділу управління протидії наркозалежності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 23 червня 2020 року; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23 червня 2020 року по день поновлення на службі. В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуваний наказ про звільнення підлягає скасуванню, оскільки наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.06.2019 року №2296 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника шостого міжрайонного відділу УПН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 » до начальника шостого міжрайонного відділу УПН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Більше того, відповідач вже виконав вказане стягнення шляхом видання наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 01.07.2019 року №213о/с «По особовому складу» за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), яким звільнено майора поліції ОСОБА_1 (0070498) начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП, з 01 липня 2019 року. Незважаючи на викладене, відповідач повторно притягнув відповідача до дисциплінарної відповідальності з підстав, з яких останній вже був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Положення чинного законодавства не визначають такої підстави звільнення як набрання законної сили рішенням суду про відмову у задоволенні позову з вимогами про поновлення на посаді, як і не визначають можливості повторного виконання дисциплінарного стягнення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу ГУНП від 01.10.2018 року № 270 о/с майор поліції ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності. Наказом ГУНП від 24.06.2019 року № 2296 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника шостого міжрайонного відділу УПН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 », за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, до начальника шостого міжрайонного відділу УПН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Відповідно до наказу ГУНП від 01.07.2019 року №213 о/с начальника шостого міжрайонного відділу УПН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч, 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягннення) з 01.07.2019 року. На підставі наданих до ГУНП ОСОБА_1 довідок про тимчасову непрацездатність від 13.06.2019 року серії АДФ № 449704 та від 05.07.2019 року № 449, 23.09.2019 ГУНП було видано наказ № 297 о/с, яким внесено зміни до наказу ГУНП від 01.07.2019 року № 213 о/с, а саме пункт наказу ГУНП від 01.07.2019 року № 213 о/с про звільнення зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) Закону України «Про Національну поліцію» начальника 6-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності з 01 липня 2019 року, змінено, та ОСОБА_1 вважається звільненим за тим же пунктом, тією ж частиною та статтею Закону України «Про Національну поліції», з 16 липня 2019 року. 21 січня 2020 року Дніпропетровським окружним адміністративний судом у справі № 160/7157/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУНП про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, винесено рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: - визнано протиправним та скасовано п. 1 наказу ГУНП від 24.06.2019 року № 2296 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника шостого міжрайонного відділу УПН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 »; - визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП від 01.07.2019 року №213 о/с «По особовому складу»; - визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП від 23.09.2019 року № 297 о/с «По особовому складу»; - поновлено ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП з 16 липня 2019 року; - стягнуто з ГУНП на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 16 липня 2019 року по день поновлення на службі. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року у справі № 160/7157/19 було допущено до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП з 16 липня 2019 року та стягнення з ГУНП середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за один місяць. Копія вступної та резолютивної частини вищезазначеного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року у справі № 160/7157/19 була отримана ГУНП 22.01.2020 року. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року у справі № 160/7157/19 в частині негайного виконання, ГУНП було видано наказ від 22.01.2020 року № 20 о/с, яким поновлено ОСОБА_1 в Національній поліції на посаді начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП з 16 липня 2019 року. Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, 12.03.2020 року ГУНП подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 160/7157/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУНП про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді. Постановою Третього апеляційного адміністративного у справі № 160/7157/19 апеляційну скаргу ГУНП на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 160/7157/19 задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі №160/7157/19 скасовано, та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Згідно ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Тобто, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 року у справі №160/7157/19 про скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21 січня 2020 року набрала законної сили 28.05.2020 року. Вищезазначена постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 року у справі № 160/7157/19 надійшла до ГУНП 05.06.2020 року. Відтак, на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 року у справі № 160/7157/19, 09.06.2020 року ГУНП видано наказ № 149 о/с, яким майора поліції ОСОБА_1 начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 09.06.2020 року. Водночас, 09.06.2020 року за вих. № 20/8-269, 12.06.2020 року за вих. № 20/8-2778 та 15.06.2020 року за вих. № 20/8-2824 управлінням кадровою забезпечення ГУНП ОСОБА_1 , на адресу, яка зазначена в його особовій справі, було направлено листи-повідомлення про звільнення останнього зі служби в поліції, з доданими до них копіями витягу з наказу ГУНП від 09.06.2020 року № 149 о/с, та проханням прибути ОСОБА_2 до відділу комплектування УКЗ ГУНП для ознайомлення з документами про звільнення, її проведення розрахунку та отримання трудової книжки. 22.06.2020 року ОСОБА_1 до ГУНП було надано листок звільнення від службових обов`язків через тимчасову непрацездатність від 09.06.2020 року №317, відповідно до якого останній перебував в стані тимчасової непрацездатності в період з 09.06.2020 року по 19.06.2020 року. Відтак, з метою захисту прав ОСОБА_1 при звільненні зі служби в поліції, на підставі листка звільнення від службових обов`язків через і тимчасову непрацездатність від 19.06.2020 року №317, виданого ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», 26.06.2020 року ГУНП видано наказ № 167 о/с, яким внесено зміни до наказу ГУНП від 09.06.2020 року № 149 о/с, а саме пункт наказу про звільнення зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 з 09 червня 2020 року, змінено, та ОСОБА_1 вважається звільненим за тим же пунктом, тією ж частиною та статтею Закону України «Про Національну поліції», з 22 червня 2020 року. Таким чином, згідно витягу з наказу ГУНП від 09.06.2020 року № 149 о/с зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 26.06.2020 року № 167 о/с майора поліції ОСОБА_1 начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 22 червня 2020 року. Позивач не погоджується із зазначеними вище наказами про своє звільнення зі служби в поліції, а тому звернувся до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду даної справи позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про протиправність оскаржуваних наказів Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно ч.1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Згідно ч.1 та 2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно з п.п. 1, 4, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. У відповідності до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно з ч.9 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. Відповідно до ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. До позивача було застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення звільнення зі служби. Встановлено, що з метою захисту прав ОСОБА_1 при звільненні зі служби в поліції, на підставі листка звільнення від службових обов`язків через і тимчасову непрацездатність від 19.06.2020 року №317, виданого ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», 26.06.2020 року ГУНП видано наказ № 167 о/с, яким внесено зміни до наказу ГУНП від 09.06.2020 року № 149 о/с, а саме пункт наказу про звільнення зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 з 09 червня 2020 року, змінено, та ОСОБА_1 вважається звільненим за тим же пунктом, тією ж частиною та статтею Закону України «Про Національну поліції», з 22 червня 2020 року. Отже, згідно витягу з наказу ГУНП від 09.06.2020 року № 149 о/с зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 26.06.2020 року № 167 о/с майора поліції ОСОБА_1 начальника шостого міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 22.06.2020 року. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності порушень процедури звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу поданої ОСОБА_3 в інтересах позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення, Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року - без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов