Постанова 4852 № 160/99/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/99/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., за участю секретаря судового засідання Волкової К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року (головуючий суддя Юхно І.В.) у справі № 160/99/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 20.11.2020 №1920к в частині застосування до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Новомосковського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» від 14 грудня 2020 року №336 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 , майора поліції старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Новомосковського ВП Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби); поновити ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Новомосковського ВП Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області з 15 грудня 2020 року, рішення про поновлення на посаді піддати негайному виконанню; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.12.2020 року по день поновлення на посаді. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані накази є протиправними, а звільнення позивача є незаконним, оскільки жодних законних підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення не було. У висновку службового розслідування, що затверджений начальником ГУНП в Дніпропетровській області 20.11.2020, відсутні жодні докази на підтвердження дій позивача щодо вимагання у громадянина неправомірної вигоди. Крім того, такі дії підпадають під кримінальну відповідальність і вина встановлюється обвинувальним вироком суду. Проте, на даний момент ОСОБА_1 не притягнуто до кримінальної відповідальності. Також позивач вважає, що висновок службового розслідування від 20.11.2020 не відповідає вимогам Порядку № 893, адже в його описовій частині не зазначено, зокрема, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим. Крім того, позивач зазначає, що ч.4 ст. 22 Дисциплінарного Статуту містить припис, що дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. Згідно довідки № 36 від 14.12.2020 на день звільнення ОСОБА_1 перебував на лікарняному. Крім того, перед цим згідно довідок № 33, 402, 414 на протязі півтора місяці позивач перебував на лікарняному. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що відповідач при призначенні та проведенні службового розслідування діяв у спосіб, передбачений чинним законодавством. Предметом службового розслідування було, в тому числі, порушення позивачем службової дисципліни, що не залежить від встановлення вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення. Суд зазначив, що позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника Поліції або підривають авторитет Поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер. З огляду на правове визначення таких понять як «службова дисципліна», «дисциплінарний проступок», «злочин», рішення по кримінальному провадженню не має значення для надання оцінки правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, оскільки рішення по кримінальному провадженню не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку. Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки матеріалами службового розслідування доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб, встановлений законом. Також суд врахував, що після отримання відповідачем заяви позивача від 05.04.2021 та довідки про тимчасову непрацездатність №36 від 14.12.2020 відповідачем шляхом видання наказу від 26.04.2021 №179о/с «По особовому складу» внесені зміни до наказу ГУПН в Дніпропетровській області від 14.12.2020 №336о/с в частині дати звільнення позивача, а саме: ОСОБА_1 звільнено у перший робочий день після тимчасової непрацездатності - 23 грудня 2020 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована незгодою з висновками суду першої інстанції, вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено всі обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Позивач наполягає на тому, що висновок службового розслідування від 20.11.2020 не відповідає критеріям, визначеним в Порядку проведення службових розслідувань в Національній поліції України, затвердженому Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893. Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 з 15.08.1998 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 - в Головному управлінні Національної поліції України в Дніпропетровській області (наказ ГУНП про прийняття від 07.11.2015 №1о/с). З 19.12.2016 призначений старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції сектору превенції Новомосковського ВП Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області. 20.10.2020 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація, що цієї ж доби працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого в м. Полтава та УСБУ в Дніпропетровській області за процесуальним керівництвом прокуратури Дніпропетровській області, в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №62020170000000836, відкритому 16.06.2020 за ч.3 ст.368 КК України, задокументовано протиправну діяльність старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Новомосковського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , який вимагав у громадянина ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів сумою 20 000 грн. за невтручання у підприємницьку діяльність, а саме: не перешкоджання останньому у веденні фермерського господарства. Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 62020170000000836 від 16.06.2020 встановлено, що ОСОБА_1 з травня 2020 року вимагає від фермера ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 20000 грн за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за використання хімікатів без спеціального дозволу, які останній використовує здобрюючи врожай зернових культур. 20.10.2020 о 12 год. 25 хв. в межах кримінального провадження №62020170000000836 ОСОБА_1 затримано у порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України. 21.10.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме: в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням. 21.10.2020 слідчим суддею Октябрського районного суду міста Полтави відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням його у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» строком на 60 днів та визначено розмір застави в сумі 175 760 грн. 26.10.2020 ОСОБА_1 звільнено з під варти, у зв`язку з внесенням коштів на депозитний рахунок - застави у розмірі 175 760,00 грн. За отриманою 20.10.2020 Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській інформацією щодо дій ОСОБА_1 наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 21.10.2020 №1871 «Про організацію проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції Новомосковського ВП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 та окремими поліцейськими ГУНП. В рамках проведення службового розслідування ОСОБА_1 надано пояснення від 12.11.2020, у яких до вирішення питання по суті позивач скористався своїм правом, визначеним ст.63 Конституції України. 20.11.2020 за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області складений висновок службового розслідування, затверджений 20.11.2020 начальником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Відповідно до вказаного висновку в ході службового розслідування встановлено, зокрема, таке. 20.10.2020 о 12.00 між громадянином ОСОБА_2 та майором поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї, поблизу буд. АДРЕСА_1 , відбулась зустріч, під час якої громадянин ОСОБА_2 підконтрольно передав майору поліції ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 20000 грн., які він вимагав раніше. Після завершення зустрічі, майор поліції ОСОБА_1 був затриманий працівниками ТУ ДБР, розташованого в м. Полтава і УСБУ в Дніпропетровській області та під час проведення слідчих дій у нього було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 20000 грн. Цієї ж доби майора поліції ОСОБА_1 затримано у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Від поліцейських Новомосковського ВП ГУНП стало відомо, що особа ОСОБА_2 - це громадянин ОСОБА_3 , який фактично проживає в с. Піщанка, Новомосковського р-ну, Дніпропетровської обл. На думку дисциплінарної комісії, під час позаслужбових зустрічей ОСОБА_3 із майором поліції ОСОБА_1 порушено норми професійної етики в частині обов`язку уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати високе звання працівника поліції, а також в частині обов`язку недопущення дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету поліції, викликати негативний громадський резонанс; Дисциплінарною комісією зауважено, що своїми діями майор поліції ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського, оскільки поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв`язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, які закріплені у нормативно-правових актах спеціального законодавства, що пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет Національної поліції України і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до поліцейського, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби. З огляду на встановлені в ході службового розслідування обставини, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що враховуючи наслідки вчиненого проступку, обставини, за яких його було вчинено, шкоду, заподіяну авторитету Національної поліції України, відношення майора поліції ОСОБА_1 до вчиненого, а також встановлену несумісність подальшого проходження ним служби в поліції, останній порушив службову дисципліну, недотримався вимог пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції. Дисциплінарною комісією у висновку від 20.11.2020 запропоновано: службове розслідування за фактом документування протиправної діяльності старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Новомосковського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020170000000836, відкритому 16.06.2020 за ч. 3 ст. 368 КК України, вважати завершеним, а факти такими, що знайшли своє об`єктивне підтвердження; завершити службове розслідування за фактом документування протиправної діяльності старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Новомосковського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020170000000836, відкритому 16.06.2020 за ч. 3 ст. 368 КК України; за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, посадових інструкцій, Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.11.2016 № 1179, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, застосувати до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Новомосковського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 20.11.2020 №1920-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Новомосковського ВП ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виражалося у недотриманні принципів дальності поліції та вчиненні дій ш сумісних з вимогами, шо пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, наказано застосувати до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Новомосковського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлено під підпис 03.12.2020, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія відомості ознайомлення з наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 20.11.2020 №1920к. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.12.2020 №336о/с «По особовому складу» за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) звільнено майора поліції ОСОБА_1 (0114038) старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Новомосковського відділу поліції, з 14 грудня 2020 року. Витяг із наказу від 14.12.2020 №336о/с ОСОБА_1 отримав 15.12.2020, про що свідчить його особистий підпис на копії витягу з наказу, яка міститься у матеріалах справи). Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що станом на день ознайомлення із наказом про притягнення до відповідальності (03.12.2020), станом на день подання заяви про отримання матеріалів службового розслідування та їх отримання (09.12.2020 та 22.12.2020, відповідно), станом на день звільнення (14.12.2020) та станом на день отримання витягу з наказу про звільненні зі служби (15.12.2020), ОСОБА_1 перебував на лікарняному. При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів повідомлення Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області та/або ГУНП в Дніпропетровській області про перебування позивача на лікарняному з 14.12.2020 станом на день прийняття оскаржуваного наказу про звільнення (14.12.2020). В подальшому ОСОБА_1 звернувся до начальника Новомосковського РВП ГУНП у Дніпропетровській області із заявою від 05.04.2021, в якій повідомив, що з 21.10.2020 по 22.12.2020 він перебував на лікарняному, у день звільнення - 14.12.2020 ОСОБА_1 було відкрито лікарняний згідно довідки про тимчасову непрацездатність №36 від 14.12.2020, про що позивач повідомив в усній формі працівників кадрового забезпечення. На підставі вищевказаної заяви ОСОБА_1 від 05.04.2021 та довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу №36 від 14.12.2020, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Новомосковської районної ради» Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській видано наказ від 26.04.2021 №179о/с «По особовому складу», яким внесені зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.12.2020 №336о/с «По особовому складу» в частині дати звільнення, а саме: прийнято рішення вважати ОСОБА_1 звільненим зі служби в поліції з 23 грудня 2020 року, зі встановленням преміювання за грудень 2020 року у розмірі 0%, зі стажем служби в поліції: 22 роки 04 місяці 09 днів, з невикористаною частиною щорічної відпустки за 2020 рік за фактично відпрацьований час у кількості: основної - 28 діб, додаткової - 14 діб та тією ж сумою відшкодування вартості предметів особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився. Листом від 28.04.2021 №20/12-2104 Управління кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області повідомило позивача про внесення змін до наказу від 14.12.2020 №336о/с наказом від 26.04.2021 №179о/с в частині дати звільнення позивача та запропоновано прибути до управління кадрового забезпечення для внесення змін до трудової книжкою. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію». Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: - неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; - професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Згідно зі ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно з підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України. Згідно із преамбулою вказаного Закону цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно п.1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України. Відповідно до Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 11, ст. 12 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. При цьому, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як, зокрема, звільнення із служби в поліції. Судом першої інстанції правильно встановлено, що в спірному випадку звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв`язку з порушенням останнім службової дисципліни, що виявилось у порушенні вимог Присяги працівника поліції, Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли особою скоєно проступок, який підриває довіру та авторитет органів влади і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Відповідач при визначенні виду дисциплінарного стягнення мав враховувати тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Як встановлено вище, оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1920к від 20.11.2020 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та №336 о/с від 14.12.2020 (з урахуванням несених змін наказом № 179 о/с від 26.04.2021) прийняті за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком та затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 20.11.2020. Згідно з вказаним висновком, під час службового розслідування встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку. За приписами ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування. Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту). Відповідно до п.4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови. Частинами 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. В спірному випадку, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не було допущено порушень процедури призначення та/або проведення службового розслідування відносно позивача. За наслідками проведеного службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 20.112020, зроблено висновки про порушення позивачем службової дисципліни, внаслідок чого: за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, посадових інструкцій, Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції України, застосувати до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Новомосковського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що саме за скоєння дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у вчиненні дій, що компрометують звання поліцейського, підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, до позивача правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Предметом службового розслідування було, в тому числі, порушення позивачем службової дисципліни, що не залежить від встановлення вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення. Частина 2 статті 16 Дисциплінарного статуту не встановлює заборони проводити службове розслідування, коли вже розслідується кримінальне провадження стосовно працівника поліції. Дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності. Притягнення до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за одні і ті ж самі дії не суперечить приписам статті 61 Конституції України. Виходячи з вищенаведеного, приймаючи до уваги, що матеріалами службового розслідування доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, є правильними висновки суду першої інстанції, що оскаржувані накази ГУНП України в Дніпропетровській області про накладення на позивача дисциплінарного стягнення - звільнення з Національної поліції України та звільнення позивача зі служби в поліції прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для скасування цих наказів, відповідно, відсутні підстави для задоволення вимоги про поновлення позивача на посаді. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі № 160/99/21 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко