Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/7053/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 р. Справа № 520/7053/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 01.03.21 по справі № 520/7053/2020 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради ( далі - ХМР, відповідач), в якому просив: - зобов`язати ХМР ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_8) надати позивачу інформацію, чи реєструвалися права власності на квартири на ім`я пред`явника паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 в 2000-2019 роки, чи приватизовували квартири на ім`я ОСОБА_1 , його паспортами, і подавалися заяви від імені ОСОБА_1 про технічної інвентаризації, а також реєструвалося право власності на ім`я ОСОБА_1 у 2000-2020 рр. на нерухомість, а також повідомити адреси реєстрації ОСОБА_1 з паспортом сер НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 ; - зобов`язати ХМР надати відомості, на підставі ордерів від яких дат (та їх номери) і коли були приватизовані, і на скількох осіб квартири у АДРЕСА_1 . в будинку АДРЕСА_2 , АДРЕСА_25, АДРЕСА_26, АДРЕСА_27 ; АДРЕСА_28. будинку АДРЕСА_29 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 ; повідомити, на які квартири у період 2000-2020 рр. у будинках по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_21 , були видані ордери новим мешканцям і коли вони приватизовані, повідомити номери паспортів власників квартир та податкові номери. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ХМР щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 04.03.2020, у порядку та строки визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI ( далі - Закон № 2939). Зобов`язано ХМР розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 04.03.2020 про надання публічної інформації відповідно до Закону № 2939. Зобов`язано ХМР надати обґрунтовану письмову відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 від 04.03.2020 про надання публічної інформації відповідно до Закону № 2939, з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що суд першої інстанції помилково вказав про те, що запит від 12.02.2020 ним не направлено на адресу ХМР, оскільки такий запит було направлено на електрону адресу органу - ІНФОРМАЦІЯ_2 Висновок суду першої інстанції про те, що такий запит мав бути направлений за електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зазначено на веб-сайті відповідача є помилковим, оскільки чинним законодавством така вимога не передбачена. Зауважив, що запитувана інформація стосується його особисто, оскільки використання його паспорту іншою особу порушує його права, а тому має бути надана за вимогою відповідно до Закону № 2939. Відповідь ХМР щодо неможливості надати відповідь на запитувану інформацію, у зв`язку з відсутністю систематизації за прізвищами є необґрунтованою, оскільки суть порушеного у запитах питання не залежить від особливостей зберігання документів та підлягає вирішенню протягом декількох годин. 17.03.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/7053/2020. 05.04.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду клопотання ОСОБА_1 задоволено та звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. 05.04.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження по справі №520/7053/2020. 05.04.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Клопотання ОСОБА_1 , що міститься в апеляційній скарзі, про витребування з ХМР Інформації про осіб, які подавали від його прізвища документи про інвентаризацію та реєстрацію нерухомості, з використанням його паспортів СМ 234535, XIV ВЛ563947 та його сестри ОСОБА_2 , підлягає залишенню без задоволення, як таке що не було заявлено в суді першої інстанції. Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ХМР подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просила скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги ХМР зазначила, що запит ОСОБА_1 від 04.03.2020 розглянуто у визначений Законом № 2939 строк. Оскільки запит ОСОБА_1 від 04.03.2020 надійшов електронною поштою та зареєстрований за реєстраційним індексом Я-3-11/191/180-20, який за дорученням керівництва ХМР було направлено до Департаменту реєстрації ХМР із зазначенням строку розгляду -12.03.2020, у відповідь на який у зазначену дату відповідальним виконавцем на електронну адресу запитувача направлено лист (реєстраційний індекс 1153/0/50-20) з повідомленням про продовження строку розгляду вказаного запиту до 23.03.2020 та за результатами розгляду якого на електронну адресу запитувача направлено відповідь від 23.03.2020 ( реєстраційний індекс 1308/0/50-20). Відповідно до інформації Департаменту реєстрації від 06.04.2021 № 1247/0/50-21 у відповідь на звернення ОСОБА_1 відповідачем направлено повідомлення про продовження строку розгляду його запиту засобами електронного зв`язку 12.03.2020 о 17:16 год. та засобами поштового зв`язку - 13.03.2020, а статочну відповідь на вказаний запит направлено на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » листом від 23.03.2020 о 17:20 та засобами поштового зв`язку - 25.03.2020. Зауважила, що за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 до Департаменту діловодства ХМР від ОСОБА_1 надійшло 3 запита на інформацію ( запит від 04.03.2020, реєстраційний індекс від 04.03.2020 Я-3-11/191/180/20, запит від 16.02.2020 (реєстраційний індекс від 16.03.2020 Я-3-11/1241/180-20, запит від 21.04.2020 ( реєстраційний індекс від 28.04.2020 Я-3-11/355/180-20). 14.04.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду призначено до розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. 14.04.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду клопотання ХМР задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження. 14.04.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ХМР залишено без задоволення, у зв`язку із несплатою судового збору. 11.05.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження по справі № 520/7053/2020 після усунення недоліків відповідачем. 11.05.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні. Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянти посилаються в апеляційних скаргах дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами. 12.02.2020 ОСОБА_1 сформовано інформаційний запит до Київської міської державної адміністрації, Білоцерковської міської ради та ХМР, відповідно до якого ОСОБА_1 просив повідомити, чи реєструвалися права власності на квартири на ім`я пред`явника паспорта ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 в 2000-2019рр., чи приватизовували квартири на ім`я ОСОБА_1 , його паспортами, і подавалися заяви від імені ОСОБА_1 про технічної інвентаризації, а також реєструвалося право власності на ім`я ОСОБА_1 у 2000-2020 роках на нерухомість, а також повідомити адреси реєстрації ОСОБА_1 з паспортом серії НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 , який направлено на відповідні електронні адреси ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ). 04.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до ХМР з інформаційним запитом, в якому просив надати офіційну інформацію та повідомити, чи реєструвалися місця проживання пред`явника мого паспорту серія НОМЕР_1 у 2000-2019 рр., місце проживання ОСОБА_1 (окрім АДРЕСА_30, АДРЕСА_31 ) та чи приватизувалися на ім`я ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 та за паспортом в тому числі по зазначеним адресам. Повідомити, чи маються в документах заявників фото ОСОБА_1 , в тому числі по зазначеним адресам. 04.03.2020 вказаний запит зареєстровано відповідачем за реєстраційим індексом Я-3-11/191/180-20 та скеровано для обробки та надання відповіді до Департаменту реєстрації ХМР, із зазначенням строку розгляду - 12.03.2020. 12.03.2020 о 17:16 год. головним спеціалістом відділу організації, виконання та контролю Управління з питань персоналу та організаційної роботи Департаменту реєстрації ХМР Лобойченко С.К. на електронну адресу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) направлено лист №1153/02/50-20 з повідомленням про продовження строку розгляду запиту від 04.03.2020 відповідно до положень Закону №2939 та визначено кінцевий строк розгляду зазначеного інформаційного запиту - до 23.03.2020. 23.03.2020 о 17:19 год. головним спеціалістом відділу організації, виконання та контролю Управління з питань персоналу та організаційної роботи Департаменту реєстрації ХМР Лобойченко С.К. направлено відповідь на інформаційний запит від 04.03.2020, оформлену листом №1308/0/50-20 від 23.03.2020 на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 у своєму запиті - ІНФОРМАЦІЯ_4 Відповідно до наданої відповіді за даними карток реєстрації фізичних осіб, інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за зазначеними адресами: АДРЕСА_1 . в будинку АДРЕСА_2 , АДРЕСА_25, АДРЕСА_26, АДРЕСА_27 ; АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , - відсутня. Реєстрації місця проживання інших осіб з даних паспорту ОСОБА_1 за вищезазначеними адресами не виявлено.Вказано, що перевірити інформацію з карток фізичних осіб за адресами: АДРЕСА_23 , не вбачається можливим, так як запитувачем не зазначена повна адреса, а саме номера квартир. Також Департаментом реєстрації ХМР роз`яснено позивачу порядок отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема, що інформація, яка міститься у зазначеному реєстрі є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV ( далі - Закон № 1952) Позивач, вважаючи, що відповідачем в порушення вимог Закону №2939 не надано відповідей на інформаційні запити ОСОБА_1 від 12.02.2020 та 04.03.2020, звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до суду не надано жодних доказів направлення на адресу позивача відповіді на запит від 04.03.2020 ( реєстраційний індекс Я-3-11/191/180-20) до 23.03.2020, а позивачем не доведено факт надіслання до ХМР запиту від 12.02.2020 та отримання його ХМР відповідно. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон № 2939. Згідно зі ст. 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. За змістом ч. 1 ст. 5 Закону № 2939 доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію. Відповідно до ст. 12 Закону № 2939 суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації. Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. За приписами абз. 1-3, 8 п. 11 ч. 1 ст.15 Закону № 2939 розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, зокрема, про їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти; прізвище, ім`я та по батькові, службові номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності. Приписами ч.1, ч.2 ст.19 Закону № 2939 закріплено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Відповідно до ч.3 вказаної статті запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Як встановлено судовим розглядом ОСОБА_1 сформовано інформаційний запит від 12.02.2021 до ХМР, який направлено позивачем на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 Відповідно до відомостей з офіційного сайту ХМР (www.city.kharkov.ua) у ХМР з метою виконання вимог Закону №2939 створений відділ забезпечення доступу до публічної інформації Департаменту діловодства міської ради. Зазначено, що для подання запиту на інформацію поштою необхідно направити лист на адресу: АДРЕСА_24 , ХМР або Харківському міському голові та вказано про можливість направлення запиту телефоном за номером: 760-77-73, факсом за номером: 760-78-51, електронною поштою - ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також вказано про можливість звернутися безпосередньо до виконавчого органу Харківської міської ради із зазначенням найменування виконавчого органу, його телефону ( факсу), електронної пошти. Колегія суддів зазначає, що електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яку позивачем направлено запит, на офіційному веб-сайті відповідача не зазначена. Відповідно до ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 № 851-IV (далі - Закон №851)електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. За приписами до ч.ч.1, 2, 3 ст.11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом. Колегія суддів зауважує, що жодних доказів направлення на адресу відповідача та отримання останнім відповідного запиту матеріали справи не місять, а позивачем до суду надано лише роздруківку інформаційного запиту з папки «Відправлені» із зазначенням в якості адресата, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Колегія суддів зазначає, що така роздруківка (скриншот) додатково підтверджує той факт, що запит від 12.02.2020 не було направлено одному із суб`єктів звернень - ХМР, про що вірно було зазначено судом першої інстанції. Крім того, відповідно до листа Департаменту діловодства ХМР від 03.02.2021 №68/0/26-21 на офіційну електронну адресу ХМР від ОСОБА_1 інформаційний запит від 12.02.2020 не надходив. З огляду на викладене колегія суддів визнає вірним висновком суду першої інстанції про те, що факт надіслання позивачем запиту від 12.02.2020 із вимогою повідомити чи реєструвалися права власності на квартири на ім`я пред`явника паспорта ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 в 2000-2019 роки, чи приватизовували квартири на ім`я ОСОБА_1 , його паспортами, і подавалися заяви від імені ОСОБА_1 про технічної інвентаризації, а також реєструвалося право власності на ім`я ОСОБА_1 у 2000-2020 рр. на нерухомість, а також повідомити адреси реєстрації ОСОБА_1 з паспортом сер НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 , та факт отримання його відповідачем є недоведеним. З урахуванням викладеного та беручи до уваги наведені вище правові норми колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави для зобов`язання відповідача надати вказану інформацію відсутні, а відтак позовні вимоги в цій частині є необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню. Твердження позивача про те, що законодавством не передбачено обов`язку направлення запиту на офіційну електронну пошту органу, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки Закон № 2939 містить обов`язок уповноваженого органу зазначати на власному веб -сайті офіційну електронну пошту, з метою доступу осіб до публічної інформації Посилання ОСОБА_1 на необґрунтованість відповіді ХМР щодо неможливості надати запитувану інформацію, у зв`язку із відсутністю систематизації та те, що суть порушеного питання підлягає вирішенню протягом декількох годин колегія суддів до уваги не бере, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення відповіді позивачу, а відтак вирішення питання щодо правомірної її змісту є передчасним. Щодо іншої частини позовних вимог колегія суддів зазначає. Відповідно ч.1, 4 ст.20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Згідно з ч.1,2 ст.22 Закону № 2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. За наслідком системного аналізу вказаних правових положень колегія суддів зазначає, що уповноважений орган має надати відповідь на запит протягом 5 днів, про що письмово повідомити запитувача, а у випадку необхідності продовження такого розгляду повідомити про це також у письмовому порядку. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ХМР також із запитом від 04.03.2020, який відповідачем зареєстровано за реєстраційним індексом від 04.03.32020 №Я-3-11/191/180-20, за наслідками розгляду якого відповідачем сформовано лист від 12.03.2020 вих. №1153/02/50-20 про продовження строку його розгляду та відповідь від 23.03.2020 вих. №1308/0/50-20. Колегія суддів зазначає, що жодних доказів направлення вказаних листів на адресу позивача у письмовій формі будь-якими засобами поштового або електронного зв`язку до суду не надано, а надані відповідачем копії листів від 12.03.2020 вих. №1153/02/50-20, від 23.03.2020 вих. №1308/0/50-20 свідчать лише про їх створення відповідачем, однак жодним чином не підтверджують факт їх відправлення ОСОБА_1 . З огляду на викладені вище правові норми та враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачу відповіді на запит від 04.03.32020 №Я-3-11/191/180-20, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ХМР порушено права ОСОБА_1 внаслідок ненадання відповіді на інформаційний запит відповідно до Закону № 2939, а відтак ефективним способом захисту його прав є визнання такої бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання ХМР розглянути запит ОСОБА_1 від 04.03.2020 про надання публічної інформації та надати обґрунтовану письмову відповідь на інформаційний нього, з урахуванням висновків суду. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції помилково вказав, що запит від 12.02.2020 на адресу ХМР ним не направлявся, оскільки його направлено на електрону адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не на офіційну електронну пошту органу ІНФОРМАЦІЯ_3 , колегія суддів відхиляє, оскільки на офіційному веб-сайті ХМР зазначено електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_3 для направлення запитів з метою забезпечення права осіб на доступ до публічної інформації - ІНФОРМАЦІЯ_3 та вказано про можливість звернення до виконавчих органів ХМР із зазначення електронної пошти кожного органу відповідно, однак електронна пошта, на яку позивачем було направлено запит - ІНФОРМАЦІЯ_2 серед зазначеного переліку електронних адрес - відсутня. Посилання ХМР на те, що у відповідь на запит від 04.03.2020 (реєстраційний індекс Я-3-11/191/180-20) ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку направлено лист від 12.03.2020 о 17:16 год (реєстраційний індекс 1153/0/50-20) про продовження строку розгляду та відповідь від 23.03.2020 о 17:20 ( реєстраційний індекс 1308/0/50-20) та засобами поштового звязку - 13.02.2020 та 25.03.2020 відповідно колегія суддів відхиляє, оскільки жодних доказів такого направлення матеріали справи не містять. Твердження відповідача про те, що за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 до Департаменту діловодства ХМР від ОСОБА_1 надійшло 3 запита на інформацію ( запит від 04.03.2020, реєстраційний індекс від 04.03.2020 Я-3-11/191/180/20, запит від 16.02.2020 (реєстраційний індекс від 16.03.2020 Я-3-11/1241/180-20, запит від 21.04.2020 ( реєстраційний індекс від 28.04.2020 Я-3-11/355/180-20) колегія суддв не бере, як такі, що не спростувуюсть правильність висновку суду. Щодо інших доводів апелянтів колегія суддів зазначає. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянтів, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Харківської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року по справі № 520/7053/2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк