Постанова 4873 № 911/1065/20
від 26.05.2021 ·ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" травня 2021 р. Справа№ 911/1065/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Дідиченко М.А. суддів: Руденко М.А. Пономаренка Є.Ю. при секретарі: Пересенчук Я.Д. за участю представників сторін: від прокурора: Яворський С.С.; від позивача 1: не з`явився; від позивача 2: не з`явився; від позивача 3: не з`явився; від відповідача 1: Тонконог А.В.; від відповідача 2: не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУАЦ" на рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2021 року (повний текст складено 04.03.2021 року) у справі № 911/1065/20 (суддя Христенко О.О.) за позовом Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі
1. Північного офісу Державної аудиторської служби України,
2. Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства,
3. Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади, до
1. Виконавчого комітету ради Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУАЦ" про визнання недійсним рішення уповноваженої особи, договорів та зобов`язання повернути грошові кошти в сумі 590 000,00 грн., - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог Заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Виконавчого комітету ради Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади та Товариства обмеженою відповідальністю "ДУАЦ" про визнання недійсним та скасування протоколу уповноваженої особи Шевченко Н.А. від 19.07.2018 про визначення переможця відкритих торгів на закупівлю товару ДК021:2015-34110000-1 легкові автомобілі (автомобіль швидкої медичної допомоги); про визнання недійсним договору № 178/18 від 03.08.2018 про купівлю автомобіля швидкої медичної допомоги, укладеного між виконавчим комітетом ради Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади та ТОВ "ДУАЦ"; про зобов`язання ТОВ "ДУАЦ" повернути державі в особі виконавчого комітету ради Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади сплачені кошти в сумі 590 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що у документах, поданих відповідачем 2 для участі у відкритих торгах на закупівлю товару які проводились відповідачем 1, була зазначена недостовірна інформація про автомобіль FIAT SCUDO, який в подальшому на підставі договору № 178/18 від 03.08.2018, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2, було поставлено відповідачем 2 відповідачу 1; зазначений автомобіль не відповідає тендерній документації, оскільки не є автомобілем швидкої медичної допомоги та не відповідає вимогам ДСТУ; відповідач 2 не підтвердив свою відповідність кваліфікаційним критеріям, а визнання його переможцем порушує ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі". Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2021 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав про те, що в тендерній документації відповідача 2 відсутні документи, що підтверджують технічну специфікацію транспортного засобу, а саме те, що автомобіль, який є предметом закупівлі відноситься до медичного устаткування, у зв`язку з чим тендерна пропозиція відповідача 2 не відповідала вимогам розділу ІІ Інструкції з підготовки тендерної пропозиції та Додатку 4 до тендерної документації відповідача
1. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДУАЦ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2021 року у справі №911/1065/20 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що прокурором необґрунтовано підстав для подачі даного позову до суду. Апелянт зазначає, що під час проведення моніторингу спірних закупівель з боку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Північного офісу Держаудитслужби на час звернення із позовною заявою жодних порушень виявлено не було. Апелянт зазначає, що спірні торги були проведені саме щодо легкового автомобіля медичного призначення, який також можливо використовувати як автомобіль швидкої медичної допомоги, тоді як в тендерній документації не має жодних додаткових вимог щодо обладнання автомобіля спеціальним медичним обладнанням (окрім медичних ношей). Апелянт зазначає, що у відповідності до вимог Тендерної документації він надав для участі всі документи, тоді як судом не встановлено, яким саме кваліфікаційним критеріям не відповідає ТОВ «ДУАЦ». Апелянт зазначає, що в тендерній документації відсутні будь-які вимоги щодо необхідності відповідності предмету закупівлі медичному устаткуванню та не має вимоги про поставки АШМД відповідно до ДСТУ 7032:2009. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/1065/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.05.2021. Позиції учасників справи 18.05.2021 через відділ документального забезпечення суду від позивача 3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог та доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. 21.05.2021 через відділ документального забезпечення суду від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог та доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Явка представників сторін Представники позивачів та відповідача 2 у судове засідання 26.05.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи останні були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 26.05.2021 за відсутності представників позивачів та відповідача
2. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 14 червня 2018 року виконавчим комітетом ради Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади (відповідач 1) на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UА-2018-06-18-000740-а про проведення процедури відкритих торгів на закупівлю товару ДК021:2015-34110000-1 легковий автомобіль (автомобіль швидкої медичної допомоги). Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмет закупівлі становила 600 000,00 грн. Протоколом уповноваженої особи Шевченко Н.А. від 14.06.2018 затверджено тендерну документацію по процедурі закупівлі - відкриті торги на закупівлю товару ДК021:2015-34110000-1 легкові автомобілі (автомобіль швидкої медичної допомоги). У Додатку 4 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" до тендерної документації зазначено предмет закупівлі ДК021:2015-34110000-1 легкові автомобілі (автомобіль швидкої медичної допомоги) та зазначено, учасник надає у складі тендерної пропозиції в тому числі декларацію про реєстрацію автомобіля як товару медичного призначення, зазначено характеристики автомобіля. Згідно протоколу від 19.07.2018 уповноваженої особи про розкриття тендерних пропозицій до участі у процедурі закупівлі було заявлено пропозиції двох учасників: ТОВ "Торгово-виробнича фірма "Каскад Авто" з остаточною ціною 600 000,00 грн. та ТОВ "ДУАЦ" з остаточною ціною 590 000,00 грн. Відповідно до протоколу від 19.07.2018 уповноваженої особи Шевченко Н.А. про визначення переможця відкритих торгів на закупівлю товару ДК021:2015-34110000-1 легкові автомобілі (автомобіль швидкої медичної допомоги) затверджено переможця відкритих торгів на закупівлю товару ДК021:2015-34110000-1 легкові автомобілі (автомобіль швидкої медичної допомоги) ТОВ "ДУАЦ" (відповідач 2) та оприлюднено 23.07.2018 повідомлення про намір укласти договір на суму 590 000,00 грн. з ТОВ "ДУАЦ". На підставі зазначеної вище процедури між Виконавчим комітетом ради Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади ("покупець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДУАЦ" ("постачальник") укладено Договір № 178/18 від 03.08.2018, відповідно до умов якого відповідач 2 зобов`язується у визначений договором строк поставити відповідачу 1 товар згідно ЄЗС ДК021:2015-34110000-1 легкові автомобілі (автомобіль швидкої медичної допомоги), зазначений в специфікації (Додаток № 1), а відповідач 1 прийняти і оплатити товар. Кількість зазначена в специфікації (Додаток № 1), що є його невід`ємною частиною. Згідно п. 2.1 Договору відповідач 2 повинен поставити відповідачу 1 товар, якість якого відповідає умовам, встановленим згідно з документацією торгів відповідача 1 та відповідно до чинного законодавства. Відповідно до п. 2.2 Договору товар, який постачається за даним договором, повинен бути зареєстрований в Україні за правилами встановленими законодавством України. Ціна Договору 590 000,00 грн. в тому числі ПДВ (п. 3.1 договору). Пунктом 4.1 Договору встановлений порядок оплати, а саме: перша частина оплати в розмірі 90% від вартості поставленого товару перераховується відповідачем 1 на поточний рахунок відповідача 2 протягом 3 банківських дів після фактичної поставки товару та підписання актів приймання-передачі товару; друга (кінцева) частина оплати в розмірі 10% вартості поставленого товару перераховується відповідачем 1 на поточний рахунок відповідача 2 після закінчення періоду дослідної експлуатації автомобіля, але не пізніше 180 календарних днів з моменту поставки товару в дослідну експлуатацію, підписання актів приймання-передачі товару та акту завершення дослідної експлуатації автомобіля. Згідно п. 5.1 Договору поставка товару здійснюється за адресою відповідача 1 в термін до 01.09.2018. Відповідач 2 зобов`язаний одночасно з товаром передати відповідачу 1 документи, передбачені чинним законодавством, що підтверджують походження та якість товару. Право власності на товар та ризик випадкової його загибелі переходить до відповідача 1 з моменту приймання товару за видатковою накладною (п. 5.3 договору). Додатком 1 до договору є Специфікація на закупівлю, відповідно до якої предметом спірного договору є автомобіль FIAT SCUDO 2012 року випуску у кількості 1 штуки. Передання легкового автомобіля швидкої медичної допомоги FIAT SCUDO у кількості 1 штука вартістю 590 000,00 грн. підтверджується накладною № 5 від 03.08.2018, підписаною уповноваженими представниками відповідачів. 03.08.2018 між відповідачами підписаний акт № 1 прийому-передачі легкового автомобіля в дослідну експлуатацію, відповідно до якого відповідач 1 прийняв від відповідача 2 в дослідну експлуатацію автомобіль FIAT SCUDO, 2012 року випуску, колір білий. У акті № 1 від 03.08.2018 зазначено, що автомобіль передається у відповідній комплектації до Додатку № 1 від 03.08.2018 до договору та в справному стані. 06.08.2018 відповідачем 1 було перераховано відповідачу 2 оплату (90% від ціни договору) за легковий автомобіль швидкої медичної допомоги FIAT SCUDO згідно договору № 178/18 від 03.08.2018 та накладної № 5 від 03.08.2018 в сумі 531 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача 1. 20.10.2018 між відповідачами підписаний акт № 2 завершення дослідної експлуатації легкового автомобіля (автомобіль швидкої медичної допомоги) FIAT SCUDO, в якому зазначено, що під час дослідної експлуатації було виявлено та усунуто несправності та невідповідності, а саме: вихід з ладу корзини та диску щеплення, вижимного підшипника (заміна комплекту щеплення), стук в передній правій колісній стійці (заміна важеля переднього правого в зборі), незадовільна робота кондиціонера (обслуговування кондиціонеру). У акті № 2 від 20.10.2018 зазначено, що даним актом відповідачі погоджують завершення дослідної експлуатації легкового автомобіля (автомобіль швидкої медичної допомоги) FIAT SCUDO. В зв`язку з настанням можливості відчуження автомобіля після 04.12.2018 сторони повні підготувати всі необхідні документи для переоформлення свідоцтва про реєстрацію на ім`я територіальної громади. 05.02.2019 між відповідачем 1 та відповідачем 2 підписано Додаток 1 до Договору № 178/18 від 03.08.2018, яким відповідачі в зв`язку з виникненням обставин непереборної сили, передбаченої п. 10.1 Договору, а саме арешт предмету договору за клопотанням старшого слідчого СВ Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області на період з 23.11.2018 по 04.02.2019, що унеможливлювало проведення експлуатації та проведення перереєстрації як автомобіля швидкої медичної допомоги, продовжили термін проведення дослідної експлуатації автомобіля на 74 календарних дні та встановили строк дії договору до 19.04.2019. 07.03.2019 відповідачем 1 було перераховано відповідачу 2 оплату за легковий автомобіль швидкої медичної допомоги FIAT SCUDO згідно договору № 178/18 від 03.08.2018 та накладної № 5 від 03.08.2018 в сумі 59 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 284 від 07.03.2019 з відмітками Державної казначейської служби України. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що у документах, поданих відповідачем 2 для участі у відкритих торгах на закупівлю товару які проводились відповідачем 1, була зазначена недостовірна інформація про автомобіль FIAT SCUDO, який в подальшому на підставі договору № 178/18 від 03.08.2018, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2, було поставлено відповідачем 2 відповідачу 1; зазначений автомобіль не відповідає тендерній документації, оскільки не є автомобілем швидкої медичної допомоги та не відповідає вимогам ДСТУ; відповідач 2 не підтвердив свою відповідність кваліфікаційним критеріям, а визнання його переможцем порушує ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі". Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що в тендерній документації відповідача 2 відсутні документи, що підтверджують технічну специфікацію транспортного засобу, а саме те, що автомобіль, який є предметом закупівлі відноситься до медичного устаткування, у зв`язку з чим тендерна пропозиція відповідача 2 не відповідала вимогам розділу ІІ Інструкції з підготовки тендерної пропозиції та Додатку 4 до тендерної документації відповідача
1. Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Закон України "Про прокуратуру" визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Так, відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома). Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм. Із врахуванням того, що "інтерес держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону "Про прокуратуру". Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N806/1000/17). Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Колегія суддів звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17). В той же час, бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. В матеріалах справи наявні звернення Фастівської місцевої прокуратури до Півнчного офісу Держаудітслужби щодо необхідності захисту інтересів держави при здійсненні закупівлі відповідачем 1 легкового автомобіля (автомобіль швидкої медичної допомоги) та визнання недійсним рішення про визначення переможцем відкритих торгів відповідача
2. Також прокурор звертався до позивачів з листами щодо вжитих заходів за результатами виявлених порушень. У листі вих. № 26-071-17-17/3628-2019 від 18.04.2019 позивач 1 просив прокурора звернутися до суду щодо визнання недійсним рішення щодо переможця відкритих торгів, договору № 178/18 від 03.08.2018 та застосування наслідків його недійсності. Листом вих. № 26-071-17-17/487-2020 від 21.01.2020 позивач 1 повідомив Фастівську місцеву прокуратуру, що Північний офіс Держаудитслужби не наділений повноваженнями звертатися до суду з позовом про визнання недійсним договорів, укладених за результатами процедури закупівель. Орган місцевого самоврядування виконавчий комітет ради Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади листом вих. № 02-19-1155 від 11.11.2019 повідомив, що заходи реагування щодо закупівлі легкового автомобіля (автомобіль швидкої медичної допомоги) будуть вчинені після результатів отриманих по кримінальному провадженню від 06.11.2018. Позивач 2 у листі вих. 3304-04/43942-05 від 24.10.2019 повідомив, що здійснення контролю у сфері публічних закупівель та вжиття заходів за їх результатами не належить до компетенції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Таким чином, матеріалами справи підтверджено обставини, на яких ґрунтуються доводи Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області щодо підстав для представництва держави у суді в інтересах Північного офісу Державної аудиторської служби України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади, а тому доводи апелянта в цій частині колегія суддів відхиляє. Щодо суті позовних вимог колегія суддів відзначає наступне. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Відповідно до п.п. 29, 30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Згідно із ч. 1, ч. 4 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж. Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Відповідно до ст. 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу. Тендерна документація повинна містити: 1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; 3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; 4) кількість товару та місце його поставки; 5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 7) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ); 10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій; 11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; 12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); 16) прізвище, ім`я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Відповідно до частини першої, третьої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни / приведені ціни тендерних пропозицій. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі. Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється електронною системою закупівель автоматично в день розкриття пропозицій за формою, установленою Уповноваженим органом. Згідно ч. 1, 3 та 6 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Критеріями оцінки є: - у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; - у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів. У разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом. У Додатку 4 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" до тендерної документації зазначено предмет закупівлі ДК021:2015-34110000-1 легкові автомобілі (автомобіль швидкої медичної допомоги) та зазначено, що учасник надає у складі тендерної пропозиції в тому числі декларацію про реєстрацію автомобіля як товару медичного призначення. Відповідно до положень Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, процедура оцінки відповідності медичного виробу, що відноситься до класу 1, як зазначено у декларації відповідача 2, шляхом його декларування передбачена для виробників таких виробів, а не для осіб які їх продають. Згідно п.п. 18 та 19 Технічного регламенту щодо медичних виробів для нанесення знаку відповідності технічним регламентам на медичні вироби, що відносяться до класу I (крім медичних виробів, виготовлених на замовлення або призначених для клінічних досліджень), виробник повинен дотримуватися процедури, зазначеної в додатку 8, і скласти декларацію про відповідність, що є необхідним для введення медичного виробу в обіг. Відповідно до п. 31 Технічного регламенту щодо медичних виробів (в редакцій чинній на момент проведення закупівлі) будь-який виробник, який під власним іменем вводить медичні вироби в обіг, згідно з процедурами, зазначеними у пунктах 18 і 19 цього Технічного регламенту, а також будь-яка інша фізична особа - підприємець або юридична особа, яка провадить діяльність, зазначену в пунктах 27-30 цього Технічного регламенту, зобов`язана повідомити Держлікслужбі щодо свого місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних виробів. Держлікслужба на підставі отриманої від виробників або їх уповноважених представників інформації забезпечує ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг. Порядок ведення зазначеного Реєстру, форми повідомлень, зазначених в абзаці другому цього пункту, перелік відомостей, які зберігаються в Реєстрі, та режим доступу до них затверджуються МОЗ. Згідно п. 4 Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, перелік відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2017 № 122, відомості до Реєстру осіб вносяться Держлікслужбою на підставі повідомлення від осіб, відповідальних за введення медичних виробів, медичних виробів для діагностики in vitro та активних медичних виробів, які імплантують в обіг, в якому міститься інформація, зазначена в абзаці 1 п. 31 Технічного регламенту щодо медичних виробів, абзацах 1-5 п. 23 Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, а також п. 33 Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують. Так, відповідач 2 надав у своїй тендерній документації декларацію № 001 від 18.07.2017 про відповідність медичних виробів, в якій підтверджено, що продукція: автомобіль швидкої медичної допомоги на базі в тому числі FIAT SCUDO у комплектації (згідно додатку № 1 до декларації № 001 від 18.07.2017, термін дії декларації до 17.07.2022); клас 1 (нестерильні, без функції вимірювання) за критеріями класифікації згідно додатку 2 технічного регламенту щодо медичних виробів, що виготовляється відповідачем 2 відповідає вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, за процедурою, встановленою додатком 8 технічного регламенту. У Реєстрі осіб відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, розміщених на сайті https://www.dls.gov.ua, міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг - ТОВ «ДУАЦ» на медичні вироби «Автомобіль швидкої медичної допомоги» виробництва ТОВ «ДУАЦ» відповідно до декларації № 001 від 18.07.2017. Тобто, в Реєстрі осіб відповідальних за введення медичних виробів наявні відомості, щодо відповідач 2 був зареєстрований як виробник групи медичних виробів - автомобілів швидкої допомоги на базі транспортних засобів різних марок. Відповідно до п. 12 Технічного регламенту підкатегорія медичних виробів - група медичних виробів, що мають однакову сферу застосування за призначенням або характеризуються спільною технологією; Відсутність у переліку, наявному в Реєстрі, інформації щодо автомобіля FIAT SCUDO (хоча такий автомобіль і наявний в декларації про відповідність медичних виробів № 001 від 18.07.2017, на підставі якої і вносились відомості до такого Реєстру) не спростовує наявності стосовно ТОВ «ДУАЦ» у Реєстрі осіб, відповідальних за введення медичних виробів, як виробника медичних виробів автомобілів швидкої допомоги на базі транспортних засобів, зокрема, і Fiat, із переліком відповідної комплектації таких транспортних засобів, що наведені у додатку № 1 до декларації № 001 від 18.07.2017 та відображені у відповідному реєстрі. Твердження суду першої інстанції та прокурора, що предмет закупівлі «Легковий автомобіль (автомобіль швидкої медичної допомоги)» не відповідає вимогам Національного стандарту України (EN 1789:2007, MOD) ДСТУ 7032:2009 щодо автомобіля швидкої медичної допомоги із устаткуванням колегією суддів відхиляються, оскільки такої вимоги тендерна документація не передбачала. Більше того, спірні торги були призначені та проведені саме за класифікатором 3411000-1 «легкові автомобілі», а не за класифікатором 34114121-3 «автомобілі швидкої допомоги». З огляду на викладене, вказані прокурором обставини та надані докази не доводять наявності фактів порушення умов Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент проведення закупівлі) при проведенні закупівлі за кодом ДК 021:2015 - 34110000-01 " легкові автомобілі (автомобіль швидкої медичної допомоги)", що виключає можливість визнання недійсними їх результатів та задоволення позову за такими вимогами. Посилання прокурора на те, що FIAT SCUDO, 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_1 на момент подання тендерної пропозицій, участі у торгах, укладення договору між відповідачем 1 та відповідачем 2 не перебував у власності ТОВ «ДУАЦ», а перереєстрація на останнього відбулася лише 05.02.2019, колегією суддів відхиляються, оскільки даний транспортний засіб із номером кузова НОМЕР_1 не був предметом закупівлі, а Законом України «Про публічні закупівлі» не заборонено укладати договори на закупівлю товарів, право власності на які виникнуть у учасника торгів після проведення відповідної закупівлі та укладення договору купівлі-продажу. Відповідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частинами 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За приписами ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Зазначені прокурором у позові порушення Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні договору від 03.08.2018 № 178/18 не знайшли свого підтвердження, відповідно відсутні підстави і для визнання його недійсним та повернення коштів, сплачених за вказаним договором. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУАЦ" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2021 року у справі № 911/1065/20 - скасуванню. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на прокурора. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУАЦ" на рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2021 року у справі № 911/1065/20 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2021 року у справі № 911/1065/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
3. Стягнути з прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУАЦ" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Валерія Середи, буд. 39, код ЄДРПОУ 37886004) 19 581,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.
5. Матеріали справи № 911/1065/20 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено 01.06.2021 Головуючий суддя М.А. Дідиченко Судді М.А. Руденко Є.Ю. Пономаренко