Постанова 4813 № 496/316/21
від 18.05.2021 ·Номер провадження: 33/813/652/21 Номер справи місцевого суду: 496/316/21 Головуючий у першій інстанції Пасечник М.Л. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.05.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М., за участю: секретаря Хухрова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність учасників справи, матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 12 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, ВСТАНОВИВ: Зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір в сумі 454 грн. Відповідно до постанови суду, 15.01.2021 року о 22:20 год. в м. Одесі, по вул. Разумовського, 18, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 5300, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, та координації рухів, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР) України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою, 22.04.2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. До суду апеляційної інстанції правопорушник ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання через свого представника адвоката Підопригору Є.М. (а.с.12, 13, 31, 33). У зв`язку з чим, та враховуючи строки розгляду справи в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд вирішив розглядати справу у відсутність її учасників, на підставі наявних у справі доказів. Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, правопорушник ОСОБА_1 15.01.2021 року, в 22.20 год. в м. Одесі, по вул. Разумовського, 18, керував транспортним засобом BMW 5300, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, однак від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. Зазначеними діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КпАП України, які полягають у тому, що особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зазначені обставини беззаперечно підтверджуються наданими суду матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №069739 від 15.01.2021 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що було засвідчено їх підписом у протоколі про адміністративне правопорушення. Так, вказані свідки показали, що вони особисто бачили, що водій ОСОБА_1 був у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, в їх присутності правопорушник ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці або проїхати до стаціонарного медичного закладу. Зазначені обставини також підтверджуються відеозаписом, долученого до матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність осіб за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З підстав викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §
41. Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 268, 283, 287, 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 12 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду (підпи с)С.М. Сегеда